Рішення № 82670970, 26.06.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.2019 Справа № 905/801/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Часівоярський вогнетривкий комбінат”, м. Часів Яр

про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у сумі 43705,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пашко С.Г. - довіреність б/н від 01.11.2018;

від відповідача: Медведєв Л.Ю. - довіреність №12/6-94 від 14.02.2018.

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 03.06.2019 по 26.06.2019

Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», м. Часів Яр про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у сумі 43705,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в накладній №53487708 від 22.12.2018 відповідачем невірно зазначено масу вантажу в вагоні №32263261.

Ухвалою суду від 10.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/801/19; дану справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

29.05.2019 на адресу суду від відповідача, Публічного акціонерного товариства “Часівоярський вогнетривкий комбінат”, м. Часів Яр, надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати у зв`язку з тяжким економічним становищем, знаходженням підприємства у зоні АТО, відсутністю негативних наслідків для позивача від неправильного зазначення маси вантажу в накладній, неспіврозмірності нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильно зазначеної маси вантажу, а також тим, що порушення зобов`язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Ухвалою суду від 03.06.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 26.06.2019 о 12:00 год.; встановлено відповідачу строк для подання доказів направлення відзиву на позовну заяву на юридичну адресу позивача, а саме: 03680, м.Київ, вул.Тверська, 5.

Позивач у судове засідання 26.06.2019 з`явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, проти клопотання відповідача про зменшення штрафу заперечив.

Відповідач у судове засідання 26.06.2019 з`явився, не заперечував факту невірно зазначеної маси вантажу в накладній, просив зменшити розмір штрафу.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

22.12.2018 зі станції Часів Яр Донецької залізниці ТОВ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (надалі – вантажовідправник, відповідач) згідно залізничної накладної №53487708 у вагоні №32263261 відправило вантаж – глина вогнетривка, не поіменована в алфавіті на станцію Жовтнева Одеської залізниці.

При оформленні залізничної накладної №53487708 у вагоні: №32263261 відповідачем вказано масу вантажу - 65900кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на електронних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

З огляду на положення статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов`язків.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

На станції Тимкове Одеської залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №32263261 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акти загальної форми №12843, №232 від 24.12.2018.

На станції Тимкове Одеської залізниці складено комерційний акт №414115/87/3 від 25.12.2018, в розділі Д “Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку” якого зазначено, що вагони по документу: насипом, глина кислототривка та вогнетривка, не поіменована в алфавіті. Тара 22300кг, нетто 65900кг, вантажопідйомність 66т. Фактично виявилось брутто 93060кг, тара з ПД 22300кг, нетто 70760кг, що більше документу на 4860кг, перевантаження понад вантажопідйомність вагону на 4760кг. Навантаження у вагоні навалом, поверхня вантажу розрівнена. Вагон глуходверний, глуходонний, просипання вантажу немає. Зважування вагону проводилося двічі, вага більше документу на 4860кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 4760кг підтвердилось, що є порушенням вимог п. 4 глави 1 Додатку 3 до СМГС.

Судом встановлено, що комерційний акт складено з дотриманням чинного законодавства.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) заводський №87 (модифікація ЗВВТ ВТВ-1СТ) станції Тимкове Одеської залізниці, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію – 06.12.2006, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками – 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена (ваги повірені згідно технічного паспорту 26.10.2018).

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт №414115/87/3 від 25.12.2018 підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.

Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Наведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. №334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за №567/6855.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом №414115/87/3 від 25.12.2018, який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №32263261 складає 8741,00грн..

Згідно приписів ст.ст.118,122 Статуту залізниць, до стягнення заявлений штраф у розмірі 43705,00грн. (8741,00*5) у п`ятикратному розмірі вказаної плати по кожному вагону.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

З огляду на вищевикладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 43705,00грн. за накладною №53487708 (на вагон №32263261) є правомірними.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафу за невірно вказану масу в залізничній накладній до розміру однієї провізної плати 8741,00грн. на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, знаходження підприємства у зоні АТО, відсутність понесених збитків залізницею.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.

Згідно з ч. 2 Вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (далі - Правила), виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху. Відповідно до п.15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати не лише майнові інтереси відповідача, але й інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які, в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку, тому відсутні підстави для зменшення розміру штрафу.

З огляду на вищенаведене, клопотання відповідача про зменшення суми штрафу за невірно вказану масу в залізничній накладній не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ до Публічного акціонерного товариства “Часівоярський вогнетривкий комбінат”, м. Часів Яр про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у сумі 43705,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Часівоярський вогнетривкий комбінат” (84551, Донецька область, м.Часів Яр, вул.Комсомольська, 1, код ЄДРПОУ 00191773) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) суму штрафу у розмірі 43705,00грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 1921,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач (стягувач): Акціонерне товариство “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815).

Відповідач (боржник): Публічне акціонерне товариство “Часівоярський вогнетривкий комбінат” (84551, Донецька область, м. Часів Яр, вул. Комсомольська, 1, код ЄДРПОУ 00191773).

У судовому засіданні 26.06.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2019.

Суддя Г.Є. Курило