Рішення № 82670749, 26.06.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/75/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2019 Справа № 908/1086/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800)

до відповідача: Фізичної особи – підприємця Жукова Павла Олександровича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 буд АДРЕСА_2 А)

про стягнення суми 92 057,94 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” про стягнення з Фізичної особи – підприємця Жукова Павла Олександровича суми 92057,94 грн., в тому числі: суми 40000,00 грн. – заборгованості за кредитом, суми 22266,67 грн. – заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, суми 7664,84 грн. – заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суми 22126,43 грн. – пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 06.05.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1086/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 08.05.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1086/19, присвоєний номер провадження 9/75/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26.06.2019 справу розглянуто, прийнято рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ФОП Жуковим П.О ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу 22.05.2017 підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг “КУБ” (що розміщені на сайті http://privatbank.ua). Отже, 22.05.2017 сторонами укладено кредитний договір, який складається із Анкети-заяви та Умов. Умови вказаного договору виконані Банком належним чином, позичальнику надані кредитні кошти в розмірі 60000,00 грн., якими він користувався, але при цьому він не виконував свої грошові зобов`язання з повернення кредитних коштів з урахуванням процентів за їх користування. Внаслідок чого, станом на 18.04.2019 за ним утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 40000,00 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов в розмірі 22266,67 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов в розмірі 7664,84 грн. та пеня нарахована згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов в розмірі 22126,43 грн. З цих підстав позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 92057,94 грн. за договором від 22.05.2017 № б/н.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 28.05.2019, відповідач вказує, що 09.10.2018 АТ КБ “Приватбанк” звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Жукова П.О. заборгованості. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2018 у справі 908/2050/18, залишеної без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018, відмовлено у видачі судового наказу. Судом першої інстанції встановлено, що з матеріалів заяви не вбачається наявності обставин і належних доказів укладення договору ані в письмовому вигляді, ані в електронному вигляді та, як наслідок, наявності заборгованості за таким договором. Відповідач вказує, додана до матеріалів заяви Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг «КУБ» містить лише підпис представника АТ КБ “Приватбанк”. Звертаючись з даним позовом до суду, позивачем до позовної заяви додані аналогічні докази, що були додані до заяви про видачу судового наказу. Також, вважає безпідставним нарахування відповідачем процентів з 23.05.2018 по 18.04.2019 в розмірі 16 686,67 грн., оскільки у відповідача відсутнє право нарахування процентів після настання терміну повернення коштів, тобто після 23.05.2018. Щодо нарахування комісії на підставі п.3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. в сумі 7 664,84, вказує що даними пунктами Умов не передбачено обов`язку відповідача сплачувати на коритсь позивача щомісячну комісію. Щодо вимоги позивача про стягнення пені за період з 25.08.2017 по 18.04.2019, вважає її незаконною, оскільки нарахування пені понад шестимісячного строку без укладання договору про збільшення строку позовної давності є безпідставним. З цих підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивач вказує, що ФОП Жуковим П.О. через систему інтернет-клієнт-банкінгу 22.05.2017 підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг “КУБ” (що розміщені на сайті http://privatbank.ua). Позивач вважає, що 22.05.2017 сторонами укладено кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із Анкети-заяви та Умов.

До матеріалів позовної заяви, зокрема, надані такі документи: копія Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг “КУБ”, яка не містить номеру та дати, копія Витягу з “Умов та правил надання банківських послуг”, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 22.05.2017, укладеним між ПриватБанком та клієнтом – ФОП Жуковим П.О., станом на 18.04.2019, копії банківських виписок з 01.01.2000 по 19.04.2019.

Відповідно до п. 3.2.8.1. Витягу з “Умов та правил надання банківських послуг”, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий “Кредит КУБ” для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, процента за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ” (далі - Заява), а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі “Paperless” або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.

Як вказує позивач, 23.05.2017, на підставі укладеного 22.05.2017 кредитного договору, на рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в розмірі 60000,00 грн., проте відповідачем в порушення умов договору не повернуті грошові кошти у передбачений договором термін та не сплачено в повному обсязі проценти. Вказані обставини стали підставою для звернення АТ КБ “Приватбанк” з даним позовом до суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник просить стягнути з ФОП Жукова П.О. кредитні кошти, надані згідно договору № б/н від 22.05.2017, який складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» та з «Умов та правил надання банківських послуг».

Згідно з п.п. 3.2.8.11. Умов та правил надання банківських послуг, договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта.

До позовної заяви позивачем додано копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», яка взагалі не містить підпису відповідача.

Позивач посилається на те, що вказана Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» підписана відповідачем 22.05.2017 через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Позивачем не доведено того, що відповідачем підписано електронним цифровим підписом заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Додана заявником до позовної заяви Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (в копії) не містить дати її складання та рахунку, який просить відкрити особа, що взагалі унеможливлює встановити факт її відношення до наданих заявником банківських виписок.

Таким чином, Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» та «Умови та правила надання банківських послуг» в даному випадку не можуть розцінюватись як договір, укладений у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, оскільки неможливо встановити ким та коли підписано даний договір та чи підписано його взагалі в електронній формі з боку відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи не вбачається наявності обставин і належних доказів укладення договору в письмовому вигляді, ані в електроному вигляді та, як наслідок, наявності заборгованості за таким договором та її несплати.

Слід зазначити, що аналогічна позиція викладена в Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 908/2050/18, проте у вказаній справі заявник посилався на факт укладення договору 23.05.2017, у цій же справі № 908/1086/19 – на 22.05.2017.

На підставі викладеного, позовні вимоги АТ КБ “Приватбанк” задоволенню не підлягають.

Суд також вважає за необхідне зазначити про наступне.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Як зазначається в позовній заяві: 23.05.2017, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 60000,00 грн. Пунктом 1.3. Анкети-заяви передбачений строк кредитування – 12 місяців з моменту видачі коштів. Тобто кінцевим строком повернення кредитних коштів є - 23.05.2018.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості сума процентів за користування кредитом складає 22266,67 грн. та нарахована за період часу з 24.05.2017 по 18.04.2019.

Отже, позивачем невірно визначається період нарахування процентів: з 24.05.2018 по 18.04.2019, тобто після настання терміну повернення кредитних коштів.

Також суд зазначає про необґрунтованість посилання позивача на п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов при нарахуванні комісії.

Так, п. 3.2.8.3.2. Умов передбачено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісяця на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Пунктом 3.2.8.9. Умов передбачений порядок розрахунків, зокрема, нарахування процентів, при цьому, такого обов`язку як сплата комісії вказаним пунктом не передбачено.

Таким чином, посилання позивача на п.п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов при нарахуванні комісії є безпідставним, оскільки вказаними пунктами не передбачено обов`язку сплати клієнтом комісії.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 26.06.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва