Рішення № 82670680, 24.06.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2019 Справа № 905/988/18

Господарський суд Донецької області у складі судової колегії: головуючий суддя Чернова О.В., судді Аксьонова К.І., Сковородіна О.М., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства “Завод ім. В.О. Малишева”, м. Харків

до відповідача: Військової частини 3057 Національної гвардії України, м. Маріуполь Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПрАТ "АТЕК", м. Київ

про стягнення 5787717,98 грн., з яких 5779 908,81 грн. – заставна вартість майна, переданого за договором позички №1428 від 17.04.2015р., 1 042,72 грн. – плата за користування майном, 6766,45 грн. – неустойка, -

За участю представників сторін:

від позивача: Степанишена А.В. за довіреністю № 406-16 від 24.06.2019р.

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явились

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України – 23.07.2018р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 29.08.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України – 22.01.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 25.02.2019 року.

У підготовчому засіданні 13.02.2019р. оголошено перерву до 15.02.2019 року.

Державне підприємство “Завод ім. В.О. Малишева”, м. Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Військової частини 3057 Національної гвардії України, м. Маріуполь Донецької області про стягнення 5 787 717,98 грн., з яких 5 779 908,81 грн. – заставна вартість майна, переданого за договором позички №1428 від 17.04.2015р., 1 042,72 грн. – плата за користування майном, 6 766,45 грн. – неустойка.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі сплати плати за користування майном за договором позички №1428 від 17.04.2015р., внаслідок чого утворилась заборгованість 1 042,72 грн. та зобов`язань з повернення майна після спливу строку користування, встановленого договором.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 827, 833, 836, ст.ст. 162-164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/988/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.05.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/988/18.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2018р. призначено справу до колегіального розгляду.

Згідно з розпорядженням керівника апарату № 01-01/686 від 27.08.2018р. призначено повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.08.2018р. визначено склад судової колегії: Головуючий суддя Чернова О.В., судді Курило Г.Є., Чорненька І.К.

Згідно з розпорядженням керівника апарату № 01-01/832 від 25.10.2018р. у зв`язку з перебуванням судді Курило Г.Є. та Чорненької І.К. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.10.2018р. визначено склад судової колегії: Головуючий суддя Чернова О.В., судді Сковородіна О.М., Зекунов Е.В.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з зі зміною складу суду, вирішено розгляди справу №905/988/18 спочатку зі стадії підготовчого провадження.

19 вересня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши про ненадання жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Крім того, відповідачем зазначено, що позовну заяву підписано не уповноваженою особою, оскільки довіреність на представника ДП «Завод ім. Малишева» Баленко П.І. підписано директором, а не розпорядником майна – арбітражним керуючим.

03 жовтня 2019 року на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла відповідь №4487/16 від 01.10.2018р. на відзив, в якій спростовував доводи відповідача щодо ненадання доказів в підтвердження своїх вимог. Також, позивачем вказано, що довіреність на представника ДП «Завод ім. Малишева» Баленко П.І. підписано директором, тобто уповноваженою особою у розумінні Статуту підприємства та положень ЦК України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області за № 01-01/920 від 27 листопада 2018 року, у зв`язку з перебуванням судді Зекунова Е.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2018 року визначено новий склад суду: головуючий суддя Чернова О.В., судді Сковородіна О.М., Лейба М.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2018 року відкладено підготовче судове засідання на 18.12.2018 року та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області.

18.12.2018 року на адресу господарського суду Донецької області від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення №913-405 від 13.12.2018р., в яких останньою підтримано позовні вимоги та зазначено, що спірне майно позивача поставлено на відповідальне зберігання до ПрАТ «Азовзагальмаш», зазначене майно надане як давальницька сировина для виконання зобов`язань за договором №№3РСБ-02737/1369дп від 18.03.2015р., укладеного між ДП «Завод ім. Малишева» та ПрАТ «Азовзагальмаш», після чого, на підставі листа позивача №1500/3 від 17.04.2015р. спірне майно передано відповідачу, про що між позивачем та третьою особою 1 складено акт зняття-передачі з відповідального зберігання давальницької сировини №1 від 20.04.2015р., в якому зафіксовано факт відвантаження спірного майна на адресу відповідача.

17 січня 2019 року від третьої особи надійшли письмові пояснення №913-01 від 08.01.2019р., в яких зазначено, що спірне майно перевозилось ПрАТ «Азовзагальмаш» за допомогою автомобільного транспорту з м. Маріуполя до м. Києва – ЗАТ «Завод АТЕК», що підтверджується товарно-транспортними накладними №0029, 0030, 0031, 0032.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області за № 01-01/105 від 14.02.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Лейби М.О. у відрядженні 15.02.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл справи та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2019р. визначено новий склад суду: головуючий суддя Чернова О.В., судді Сковородіна О.М., Величко Н.В.

У зв`язку зі зміною складу суду, вирішено розгляди справу №905/988/18 спочатку зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.02.2019р. залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПРАТ "АТЕК", м. Київ.

07 березня 2019 року на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшли письмові пояснення №40/5733-745 від 01.03.2019р. з приводу особи, яка отримала майно за актом приймання – передавання майна від 20.04.2015р.

14.03.2019р. від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що поставка прокату товстолистового на ПрАТ «АТЕК» в 2015 році, згідно бухгалтерського обліку та наявних матеріальних цінностей, не відбувалось.

У підготовчому судовому засіданні 10.04.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/988/18 до розгляду по суті на 10.05.2019 року.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області за № 01-01/242 від 10.05.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Сковородіної О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2019 року визначено новий склад суду: головуючий суддя Чернова О.В., судді Аксьонова К.І., Величко Н.В.

Судом вирішено повторно провести підготовче провадження у справі №905/988/18.

10 травня 2019 року відповідач надав письмові пояснення щодо обставин справи.

28.05.2019р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у кримінальному провадженні №264/6969/18 відносно колишнього комерційного директора ДП "Завод ім. В.О. Малишева" Антоновича О.Б. Аналогічне клопотання подано до суду відповідачем 28.11.2018р.

У підготовчому судовому засіданні 03.06.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/988/18 до розгляду по суті на 24.06.2019 року, у задоволенні клопотань клопотань відповідача від 28.11.2018р. та 28.05.2019р. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у кримінальному провадженні №264/6969/18 відносно колишнього комерційного директора ДП "Завод ім. В.О. Малишева" Антоновича О.Б. відмовлено.

Згідно з розпорядженням керівника апарату № 01-01/323 від 24.06.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Величко Н.В. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.06.2019р. визначено склад судової колегії: Головуючий суддя Чернова О.В., судді Аксьонова К.І., Сковородіна О.М.

Представник позивача у судовому засіданні 24.06.2019р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням їх змін.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест – України» - Постачальник та Державним підприємством «Завод імені Малишева» - Покупець укладено договір поставки №14/10– 989– 1054дп, згідно умов якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити металоконструкцію – Товар на умовах, передбачених цим договором.

На виконання зазначено договору, Сторонами підписано Специфікацію №1 від 31.10.2014р. (в редакції додаткової угоди №12 від 29.01.2015р.), згідно якої Постачальник зобов`язався поставити Покупцю, зокрема, прокат товстолистовий (лист) сталь 92. Крім того, Сторонами визначено вавнтажоотримувача – Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1 (а.с.185 том 1).

17.01.2015р. та 21.01.2015р. Постачальником здійснено поставку на користь Покупця Прокату товстолистового (лист)/(плита) сталі 92, що підтверджується видатковою накладною №451 та №619, а також видатковим ордером №21 та 22 від 27.02.2015р. (а.с.194-197).

Листом №37/13/3 від 18.12.2014р. позивач звернувся до ПрАТ «Азовзагальмаш» з проханням прийняти на відповідальне зберігання листовий прокат у кількості 145,328 т.

Листом №506/81-161 від 08.01.2015р. ПрАТ «Азовзагальмаш» надало відповідь позивачу про готовність прийняти на відповідальне зберігання листовий металопрокат марок 71 та 92.

26 березня 2015 року Актом прийому – передачі №1 позивачем передано, а ПрАТ «Азовзагальмаш» прийняло на підставі листів №37/13/3 від 18.12.2014р. та №506/81-161 від 08.01.2015р. товстолистовий прокат (листи, плити) Марки « 71» та « 92».

17 квітня 2015 року між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (далі – Позичкодавець) та Державною організацією «Військова частина 3057 Національної гвардії України» (далі – Користувач) укладено договір позички №1428дп (далі – Договір), відповідно до п.1.1. якого Позичкодавець надає у користування, а Користувач отримує у позичку Майно, найменування, комплектність та кількість якого вказана в Додатку №1, що складає невід`ємну частину цього Договору. Сукупна заставна вартість Майна на момент його передачі Користувачеві складає 5 779 908,81 грн. (п.1.2.).

Згідно з п. 2.1. Договору плата за користування Майном становить 120 (сто двадцять) грн. на місяць, у тому числі 20% ПДВ у сумі 20,00 грн., та підлягає платі на користь Позичкодавця шляхом перерахування в безготівковій формі на протязі 10 робочих днів з дня отримання відповідного рахунку.

Умовами п.3.1. Договору визначено, що протягом п`яти днів з дати підписання даного договору Позичкодавець зобов`язується передати Майно у позичку. Майно вважається переданим Позичкодавцем Користувачу з моменту підписання Акта приймання-передачі Майна представниками Сторін (п.3.2. Договору).

За приписами п.3.3. Договору строк, на який надається позика – до 31.12.2015р.

Пунктом 3.5. Договору Майно вважається поверненим Позичкодавцю з моменту підписання Акта приймання-передачі майна представниками сторін.

Приймання – передача майна здійснюється за адресою вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61037 (п.3.6.).

Відповідно до п.3.6.2. Договору Позичкодавець має право у разі неповернення Майна у визначений строк вимагати від Користувача відшкодування вартості Майна по цінам станом на 31.12.2015р., але у будь-якому разі не менше суми, визначеної п.1.2. договору та стягнення неустойки.

Згідно з п. 6.1. цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє до 30.06.2016р.

Даний договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому законодавством порядку.

Листом №1500/3 від 17.04.2015р. позивач звернувся до ПрАТ «Азовзагальмаш» з проханням про відвантаження свого листового прокату, що знаходиться у останнього на відповідальному зберіганні, у кількості: лист 45 мм. ст.М92 -3 шт., лист 70 мм. ст.М92 – 4шт. на адресу відповідача (а.с.202 том 1).

20 квітня 2015 року між ДП «Завод ім. Малишева» та ПрАТ «Азовзагальмаш» підписано Акт зняття – передачі з відповідального зберігання давальної сировини (товстолистовий прокат) №1, згідно якого ПрАТ «Азовзагальмаш» передало, а ДП «Завод ім. Малишева» прийняло відвантажений згідно листа №1500/3 від 17.04.2015р. на адресу В/Ч №3057: Прокат товстолистовий (лист) 45 мм, марка 92 у кількості 24,21 т. та Прокат товстолистовий (плита) 70 мм, марка 92 у кількості 35,19 т. (а.с.201 том 1).

Актом приймання – передачі Майна від 20.04.2015р. Позичкодавець передав, а Користувач прийняв: Прокат товстолистовий (лист) 45 мм, марка 92 у кількості 24,21 т. та Прокат товстолистовий (плита) 70 мм, марка 92 у кількості 35,19 т. загальною вартістю 5 779 908,81 грн. (а.с.32).

18 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією №0288/16 щодо повернення Прокату товстолистового (лист) 45 мм, марка 92 у кількості 24,21 т. та Прокату товстолистового (плита) 70 мм, марка 92 у кількості 35,19 т. загальною вартістю 5 779 908,81 грн., сплати заборгованості за користування майном у розмірі 1724,00 грн., а також сплати штрафу за порушення строку повернення майна в сумі 1 155 981,76 грн.

20.02.2017 року відповідач надав відповідь №40/57/34-461 на претензію позивача №288/16 від 18.01.2017р., в якій повідомив останнього, що 21. 10.2015р., під час перевірки наявності броньованої сталі на території місць тимчасової дислокації ОЗСП «Азов», виявлено відсутність зазначеного майна, у зв`язку з чим призначено службове розслідування.

29.09.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензією №5001/16, в якій вимагав у семиденний строк повернути прокат товстолистовий (лист) 45 мм, марка 92 у кількості 24,21 т. та прокат товстолистовий (плита) 70 мм, марка 92 у кількості 35,19 т. загальною вартістю 5 779 908,81 грн., сплати заборгованості за користування майном у розмірі 1724,00 грн., а також сплати штрафу за порушення строку повернення майна в сумі 1 155 981,76 грн.

Листом №40/57/34-3366 від 25.10.2017р. відповідач повідомив позивача, що за фактом відсутності листів броньованої сталі призначено проведення службового розслідування, під час якого, на підставі ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 26.10.2015р. по справі №234/1752/15-к, у відповідача вилучено оригінали договору №1428дп від 17.04.2015р. з додатками до нього в рамках проведення досудового розслідування №42015050000000501, у зв`язку з чим, службове розслідування було зупинено до проведення вказаного досудового розслідування. Крім того, у період з 17.10.2017р. по23.10.2017р. службою внутрішнього аудиту Східного територіального управління НГ України проведено перевірку щодо законності укладання та виконання спірного договору, матеріали якого направлено до прокуратури Донецької області, внаслідок чого питання щодо повернення майна буде розглянуто після завершення службового розслідування.

17.05.2018 року позивачем виставлено відповідачу рахунок – фактуру №ДП-0000889 на сплату заборгованості за користування майном у сумі 1042,72 грн.

Листом №2383/33 від 22.05.2018р. позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату рахунку та сплатити неустойку згідно умов договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі сплати плати за користування майном за договором позички №1428дп від 17.04.2015р., внаслідок чого утворилась заборгованість 1042,72 грн. та неповернення майна після спливу строку користування, встановленого договором, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов`язань за договором №1428дп від 17.04.2015р. та стягнення заставної вартості майна внаслідок неповернення майна після спливу строку користування, встановленого договором.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором позички, який підпадає під правове регулювання норм Глав 58,60 ЦК України, а також - умовами договору позички №1428дп від 17.04.2015р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Частиною 1 ст.763 ЦК України, що застосовується до відносин позички, зазначено, що договір позички укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до договору.

При цьому, до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу (ч.3 ст.827 ЦК України).

Як встановлено ч.1 ст.283, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Тобто, в контексті зазначених норм укладений відповідачем договір №1428дп від 17.04.2015р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов`язань за період з 20.04.2015р. по 10.01.2016р. утворилась заборгованість у розмірі 1042,72 грн. та Відповідачем, супереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано.

Невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення зобов`язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов`язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування майном у розмірі 1 042,72 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, суд приймає до уваги, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку внесення плати за користування майном.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 13.07.2018р. у справі №905/915/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов`язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Стаття 836 Цивільного кодексу передбачає, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Отже, в контексті зазначених норм договір позички №1428дп від 17.04.2015р. є належною підставою для виникнення у відповідача обов`язку із повернення майна у разі припинення його дії.

Тобто, закінчення строку дії договору спричиняє правові наслідки щодо наявності у відповідача права користуватися річчю, переданою йому за договором позички.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи Акту приймання – передачі Майна від 20.04.2015р., який підтверджує факт передачі майна у користування, Позивач свої зобов`язання за Договором №1428дп від 17.04.2015р. виконав належним чином.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з повернення майна після спливу строку користування відповідно до умов договору №1428дп від 17.04.2015р., а саме протягом 10 днів згідно п.3.4.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів повернення спірного майна після закінчення строку спірного договору до матеріалів справи не надано.

Отже, на підставі вищевикладеного, враховуючи положення п. 3.6.2 спірного договору, відповідно до якого у разі неповернення Майна у визначений строк вимагати від Користувача відшкодування вартості Майна по цінам станом на 31.12.2015р., але у будь-якому разі не менше суми, визначеної п.1.2. договору, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача, з огляду на що позовні вимови в частині стягнення з відповідача заставної вартості майна, переданого за договором позички №1428 від 17.04.2015р. у розмірі 5 779 908,81 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача на недоведеність позивачем факту передачі відповідачу спірного майна у користування спростовується наявними в матеріалах доказами, зокрема, протоколом інвентаризаційної комісії №40/57/33-3353 від 20.10.2017р., в якому встановлено факт відсутності матеріальних цінностей, а саме прокату товстолистового (лист) 45 мм, марка 92 у кількості 24,21 т. та прокату товстолистового (плита) 70 мм, марка 92 у кількості 35,19 т. (а.с.41 том 1).

Крім того, факт перебування спірного майна у користуванні відповідача та знаходження на його бухгалтерському обліку підтверджується Інвентаризаційним описом матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 20.10.2017р., підписаного, зокрема, командиром військової частини О.І. Крячко та бухгалтером фінансової служи відповідача – О.Ю. Сюсюкіною (а.с.42 том 1).

Як встановлено ч.2 ст.291 Господарського кодексу України закінчення строку дії договору є підставою для його припинення.

Виходячи із наявних матеріалів справи, строк договірних правовідносин, в межах яких Відповідач міг правомірно володіти та користуватися наявним у нього майна, визначався періодом до 31.12.2015р. Після настання визначеного в п.3.3. Договору останнього дня строк дії позички закінчився.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку із звільнення та повернення орендованого майна за актом передачі-приймання відповідно до умов спірного Договору.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі, який би свідчив про повернення Відповідачем наданого в користування майна позивачу.

Частина 2 ст.785 Цивільного кодексу України безпосередньо (незалежно від наявності відповідного застереження у договорі) встановлює обов`язок Орендаря, який прострочив повернення об`єкту оренди, на вимогу Орендодавця сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення його повернення.

Таким чином, Позивач правомірно нарахував неустойку у розмірі 6 766,45 грн. за період з січня 2016р. по травень 2018р.

Судовий збір у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Завод ім. В.О. Малишева”, м. Харків до Військової частини 3057 Національної гвардії України, м. Маріуполь Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ "АТЕК", м. Київ про стягнення 5787717,98 грн., з яких 5779 908,81 грн. – заставна вартість майна, переданого за договором позички №1428 від 17.04.2015р., 1 042,72 грн. – плата за користування майном, 6766,45 грн. – неустойка – задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини 3057 Національної гвардії України (8752, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 186; код ЄДРПОУ 23313948) на користь Державного підприємства “Завод ім. В.О. Малишева” (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126; код ЄДРПОУ 14315629) 5 787 717,98 грн., з яких 5 779 908,81 грн. – заставна вартість майна, переданого за договором позички №1428 від 17.04.2015р., 1 042,72 грн. – плата за користування майном, 6 766,45 грн. – неустойка та витрати по сплаті судового збору в розмірі 86 815,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Чернова

Суддя К.І. Аксьонова

Суддя О.М. Сковородіна

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/