Рішення № 82670615, 26.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1196/19

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 3% річних у розмірі 475 302,13 грн. та інфляційної складової у розмірі 2 257 494,44 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.

Представники:

від позивача: Жигадло І.Б., довіреність № 64/18 від 21.12.2018;

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про стягнення 3% річних у розмірі 475 302,13 грн. та інфляційної складової у розмірі 2 257 494,44 грн.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009 у справі № 28/65-09, яким присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 7 643 099 грн. 16 коп., державне мито 25 497 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 117 грн. 99 коп.

Ухвалою суду від 28.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 16.04.2019.

Ухвалою суду від 16.04.2019 відкладено підготовче засідання на 14.05.2019.

Через канцелярію суду, 23.04.2019 надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог за таких обставин.

Відповідач, намагаючись виконати свої грошові зобов`язання перед позивачем, запропонував провести розрахунок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету».

Листом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 20.06.2018 № 31/12.3-2307 повідомлено відповідача про відсутність відкритих рахунків в органах Казначейства, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

Відтак, на думку відповідача, в даному випадку має місце прострочення кредитора.

Разом з тим, відповідачем вказано, що позивачем при здійсненні нарахувань інфляційної складової та 3% річних було допущено помилки, та надано до матеріалів справи власний конррозрахунок штрафних санкцій.

На адресу суду, 10.05.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив про таке.

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 не містить жодного посилання на можливість включання до об`єму асигнувань, які може бути виділено державою в порядку відповідної Постанови, боргів за договорами між суб`єктами господарювання у газовій сфері, які виникли за період який передував 01 січня 2018 року, і які не є боргами за пільгами та житловими субсидіями населенню.

Крім того, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не є суб`єктом господарювання на діяльність якого поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 та не має спеціальних рахунків відкритих на виконання цієї постанови, і це виключає можливість погашення відповідної заборгованості у спосіб, запропонований відповідачем.

Сума простроченої заборгованості, на яку позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, не є боргом за пільгами та житловими субсидіями населенню і вона жодним чином не може бути погашена в порядку Постанови.

Також, судове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача договірної заборгованості набуло чинності ще у березні 2009 року і не було виконано відповідачем за період понад 10 років.

Підготовче засідання, призначене на 14.05.2019, не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ніколенка М.О.

Ухвалою суду від 17.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 26.06.2019. Призначено підготовче засідання на 06.06.2019.

Ухвалою суду від 06.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.06.2019.

До початку судового засідання на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача, у яких останній звернув увагу на порушення позивачем правил нарахування інфляційної складової, а саме нарахування інфляційних втрат на суми часткових оплат відповідача, а не на залишок основного боргу.

Представник позивача в судове засідання з`явився, підтримав раніше викладену правову позицію.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення судового засідання за відсутності його повноважного представника.

В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 26.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повідомлено строк складання повного тексту рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" було укладено договір комісії № 12/05-453/2 від 01.10.2005.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009 у справі № 28/65-09 присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму основної заборгованості за договором комісії № 12/05-453/2 від 01.10.2005 у розмірі 7 643 099 грн. 16 коп., державне мито 25 497 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 117 грн. 99 коп.

Вищевказане рішення набрало законної сили 13.03.2009.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2010 у справі № 28/65-09 замінено стягувача - Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на його правонаступника Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої зобов`язання не виконав, заборгованість, присуджену до стягнення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009 у справі № 28/65-09, у повному обсязі не сплатив.

Так, відповідачем було сплачено позивачу за вказаним рішенням: державне мито у розмірі 25 497 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117 грн. 99 коп. та суму основного боргу у загальному розмірі 4 093 054,85 грн. Сума основного боргу у розмірі 3 550 044,31 грн. залишилась відповідачем неоплаченою.

Щодо твердження відповідача про те, що в даному випадку має місце прострочення кредитора слід зазначити таке.

Відповідно до п. 1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; виплати громадянам частини невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату природного газу (в тому числі послуг з транспортування,розподілу та постачання), послуг з електропостачання для індивідуального опалення; допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в тому числі на догляд (крім державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" (1727-15)), щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня", допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, та поштові витрати за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Тобто вказаним порядком визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, що має відповідні пільги.

Відповідачем у справі є юридична особа - Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа", на яке не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету».

Крім того, сума простроченої заборгованості, на яку позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, не є боргом за пільгами та житловими субсидіями населенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, за порушення відповідачем зобов`язання зі сплати суми основної заборгованості за договором комісії № 12/05-453/2 від 01.10.2005 у розмірі 7 643 099,16 грн., нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 475 302,13 грн. за загальний період з 21.03.2016 по 21.03.2019 та інфляційну складову у розмірі 2 257 494,44 грн. за загальний період з 21.03.2016 по 28.02.2019.

Перевіривши розрахунок, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування 3% річних було допущено арифметичну помилку.

За розрахунком суду, розмір 3% річних на суму боргу 7 086 733,57 грн. за період з 30.11.2016 по 01.03.2017 включно становить 53 536,43 грн.

За таких обставин, вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних слід задовольнити частково в розмірі 475 251,2 грн. У задоволенні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 50,93 грн. - слід відмовити.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової, доданий до позову, суд встановив, що розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Так, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Однак, позивачем було проіндексовано суми оплат відповідача, що суперечить загальному правилу нарахування інфляційної складової.

За розрахунком суду, інфляційна складова за порушення відповідачем зобов`язання зі сплати суми основної заборгованості за договором комісії № 12/05-453/2 від 01.10.2005 у розмірі 7 643 099,16 грн., складає:

- на суму боргу 7 229 620,31 грн. за період березень 2016 - 72 296,2 грн.;

- на суму боргу 7 123 953,94 грн. за період квітень 2016 - травень 2016 - 256 711,68 грн.;

- на суму боргу 7 117 536,53 грн. за період червень 2016 - серпень 2016 - (- 42 626,97) грн. (мала місце дефляція);

- на суму боргу 7 091 520,56 грн. за період вересень 2016 - листопад 2016 - 463 367,56 грн.;

- на суму боргу 7 086 733,57 грн. за період грудня 2016 по лютий 2017 - 214 727,96 грн.;

- на суму боргу 7 020 733,57 грн. за період березень 2017 - 126 373,2 грн.;

- на суму боргу 6 904 487,75 грн. за період квітень 2017 - 62 140,39 грн.;

- на суму боргу 6 894 487,75 грн. за період травень 2017 - 89 628,34 грн.;

- на суму боргу 5 384 487,75 грн. за період червень 2017 - липень 2017 - 97 093,08 грн.;

- на суму боргу 5 362 311,43 грн. за період серпень 2017 - (- 5 362,31) грн. (мала місце дефляція);

- на суму боргу 4 352 311,43 грн. за період вересень 2017 - 87 046,23 грн.;

- на суму боргу 4 342 311,43 грн. за період жовтень 2017 - 52 107,74 грн.;

- на суму боргу 4 324 336,91 грн. за період листопад 2017 - грудень 2017 - 82 551,59 грн.;

- на суму боргу 4 203 100,85 грн. за період січень 2018 - 63 046,51 грн.;

- на суму боргу 4 003 100,85 грн. за період лютий 2018 - квітень 2018 - 113 126,8 грн.;

- на суму боргу 3 803 100,85 грн. за період травень 2018 - червень 2018 - 0,0 грн. (показник інфляції становив 0);

- на суму боргу 3 793 100,85 грн. за період липень 2018 - (- 25 551,71) грн. (мала місце дефляція);

- на суму боргу 3 696 816,85 грн. за період серпень 2018 - 0,0 грн. (показник інфляції становив 0);

- на суму боргу 3 628 431,9 грн. за період вересень 2018 - грудень 2018 - 214 941,68 грн.;

- на суму боргу 3 550 044,31 грн. за період січень 2019 - лютий 2019 - 53 428,17 грн.

Разом - 1 974 046,14 грн.

За таких обставин, вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової слід задовольнити частково в розмірі 1 974 046,14 грн. У задоволенні вимоги про стягнення інфляційної складової у розмірі 283 448,3 грн. - слід відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 75, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" (місцезнаходження: 52204, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. 8 Березня, буд. 42; код ЄДРПОУ: 23645975) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ: 31301827) 3% річних у розмірі 475 251,2 грн., суму інфляційної складової у розмірі 1 974 046,14 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 36 739,46 грн.

Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 50,93 грн. та суми інфляційної складової у розмірі 283 448,3 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27.06.2019.

Суддя Ніколенко М.О.