Рішення № 82669819, 12.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Справа № 160/3297/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив суд:

- визнати дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку з 05.02.2019 року відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями, як особі, що має право на пенсію на пільгових умовах, що була зайнята на роботах за списком робіт і професій -за Списком № 1, затверджуваним постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202 – неправомірними;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи на провідних професіях, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями періоди: з 20.07.2015 р. по 19.10.2016 р. військову служба в Збройних Силах України при частковій мобілізації; з 11.05.2016 р. по 19.10.2016 р. військову службу в АТО при частковій мобілізації -в потрійному розмірі (один місяць служби за три місяці);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями, як особі, що має право на пенсію на пільгових умовах, що була зайнята на роботах за списком робіт і професій - за Списком № 1, затверджуваним постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202, починаючи - з 05.02.2019 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 05.02.2019 р. ОСОБА_1 письмово звернувся до пенсійного органу з заявою щодо призначення йому пенсії незалежно від віку та додав довідку про пільгову роботу та інші відповідні документи. На заяву позивача відповідач письмово повідомив його про відмову в призначені пенсії на пільгових умовах. Відповідач обґрунтував свою відмову тим, що у позивача недостатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Таким чином позивач вважає, що дії відповідача необхідно визнати неправомірними, оскільки він в дійсності працював повний робочий день на роботах за Списком № 1 із шкідливими і важкими умовами праці виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України й має необхідний стаж для призначення пільгової пенсії незалежно від віку, та зобов`язати Відповідача призначити йому пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

11.05.2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою від 05.02.2019 ро щодо призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно трудової книжки та наданої пільгової довідки № 117 від 05.02.2019 р. заявник працював: на шахті «Героїв Космосу» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» з 22.03.1999 р. по 28.03.1999 р. - підземним учнем робітника гірничого; з 29.03.1999 р. по 05.05.1999 р. - навчалися на курсах підземного робітника гірничого при НКК в навчальному пункті шахта «Павлоградська» з відривом від виробництва; з 06.05.1999 р. по 02.09.2001 р. - підземним гірничим робітником; з 03.09.2001 р. по 05.10.2001 р. - навчався на курсах робітника гірничого очисного забою при НКК ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з відривом від виробництва; з 06.10.2001 р. по 13.11.2001 р. -підземним учнем робітника гірничого очисного забою (виробнича практика); 14.11.2001 р. -навчальний пункт); з 15.11.2001 р. по 08.02.2009 р. - підземним гірничим робітником очисного забою; з 09.02.2009 р. по 24.03.2009 р. - курси машиністів гірничих виймальних машин з повним робочим днем в шахті; з 25.03.2009 р. по 18.06.2009 р. - учень машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем в шахті (виробнича практика); з 19.06.2009 р. по теперішній час - підземним гірничим робітником очисного забою. Згідно довідки № 4/726 від 08.11.2018 року, виданої Павлоградським об`єднаним міським військовим комісаріатом, заявник проходив військову службу при частковій мобілізації з 20.07.2015 по 19.10.2016 року. Згідно довідки, виданої Військовою частиною 3035 № 3292 від 19.10.2016р., заявник приймав участь у бойових діях в зоні АТО в період з 11.05.2016р. по 19.10.2016р. Зазначені періоди зараховані позивачу до пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону. Загальний стаж роботи заявника складає 21 рік 3 місяці 15 днів, пільговий стаж по статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 19 років 7 місяців 25 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Таким чином відповідач вважає, що правомірно відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.02.2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах за ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду означеної заяви, листом пенсійного органу від 12.02.2019 року за №35/03.22-19 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Свою відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області мотивувало тим, що згідно довідки № 4/726 від 08.11.2018 року, виданої Павлоградським об`єднаним міським військовим комісаріатом, заявник проходив військову службу при частковій мобілізації з 20.07.2015 по 19.10.2016 року. Згідно довідки, виданої Військовою частиною 3035 № 3292 від 19.10.2016р., заявник приймав участь у бойових діях в зоні АТО в період з 11.05.2016р. по 19.10.2016р. Зазначені періоди зараховані позивачу до пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону. Загальний стаж роботи заявника складає 21 рік 3 місяці 15 днів, пільговий стаж по статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 19 років 7 місяців 25 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” знижується на 1 рік.

Наведені положення кореспондуються з викладеними у ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Згідно положень Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що діяв до 16 січня 2003 року, Списку №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, що діяв до 24 червня 2016 року та Список №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ.

Так, згідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності, придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

Відповідно до п.2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Згідно п.4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій, а саме - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 року №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, відповідно до ст.1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 ст. 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII “Про оборону України” (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 09.11.1991 року №1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Таким чином, суд приходить до висновку, що час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в АТО, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №348/347/17 (адміністративне провадження №К/9901/38547/18).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу при частковій мобілізації з 02.04.2014р. по 26.03.2016р., що підтверджується копією довідки Павлоградського об`єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області від 08.10.2018 року №4/633.

Також, згідно довідки Військового комісаріату Павлоградського об`єднаного міського військового комісаріату від 20.10.2016 року позивач був призваний Павлоградським ОМВК на військову службу у Збройні Сили України при частковій мобілізації на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 р. за 15/2015 «Про часткову мобілізацію» 20.07.2015 та звільнений в запас за №411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призивом під час мобілізації», наказом командира військової частини 3035 від 19.10.2016 року № 248. Для постановки на військовий облік до Павлоградського ОМВК, згідно припису командира військової частини, прибув 20.10.2016р.

В період з 11.05.2016р. по 19.10.2016р. ОСОБА_1 , як солдат, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичній операції м. Слов`янськ Донецької області, що підтверджується довідкою військової частини 3035 від 19.10.2016 № 3292 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченості її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Крім того, згідно записів в трудовій книжці та матеріалів справи, позивач працював та працює шахті імені Героїв Космосу ПАТ “ДТЕК “Павлоградвугілля”, виконуючи роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці в наступні періоди:

з 22.05.1997 р. по 21.10.1998 р. - позивач перебував на строковій військовій службі в Збройних Силах України;

з 22.03.1999 р. по 28.03.1999 р. - підземний учень гірничого робітника;

з 29.03.1999 р. по 05.05.1999 р. - курси з відривом від роботи за спеціальністю «Гірничий робітник підземний» при НКК в навчальному пункті шахта «Павлоградська»; (

з 06.05.1999 р. по 02.09.2001 р. - гірничий робітник підземний;

з 03.09.2001 р. по 05.10.2001 р. - курси з відривом від роботи за спеціальністю «Робітник гірничий очисного забою» при НКК ПАТ «ДТЕК Павлоірадвутілля»;

з 06.10.2001 р. по 13.11.2001 р. - підземний учень гірничого робітника очисного забою (виробнича практика);

14.11.2001 р. - навчальний пункт;

з 15.11.2001 р. по 08.02.2009 р. - підземний гірничий робітник очисного забою;

з 09.02.2009 р. не 24.03.2009 р. - курси з відривом від виробництва за спеціальністю «Машиніст гірничих виїмкових машин»;

з 25.03.2009р, по 18.06.2009 р. - учень машиніста гірничо виїмкових машин з повним робочим днем в шахті (виробнича практика);

з 19.06.2009 р. по 19.07.2015 р. - підземний гірничий робітник очисного забою;

з 20.07.2015 р. по 19.10.2016 р. перебував на військовій службі в Збройних Силах України при частковій мобілізації.

Позивач безпосередньо брав участь в бойових діях в зоні АТО в періоди:

з 11.05.2016 р. по 19.10.2016 р.

- з 20.10.2016 р. по час звернення за призначенням пенсії (по 05.02.2019 р.) - підземний машиніст гірничо виїмкових машин.

Отже, із зазначених документів позивача вбачається, що позивач працював та працює по теперішній час на посадах, які передбачені Списком №1.

При цьому, відповідачем не було зараховано період безпосередньої участі в антитерористичній операції в період з 20.07.2015 р. по 19.10.2016 р. до пільгового стажу роботи в потрійному розмірі (один місяць за три).

З огляду на означене, відповідно до пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби у вказаний період, оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням кратності періоду безпосередньої участі в АТО загальний пільговий стаж позивача складає 25 роки 4 місяці 01 день, що є достатнім для призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Щодо вимоги позивача визнати дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку з 05.02.2019 року відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями, як особі, що має право на пенсію на пільгових умовах, що була зайнята на роботах за списком робіт і професій -за Списком № 1, затверджуваним постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202-неправомірними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

В даному випадку права позивача порушені не бездіяльністю відповідача, а навпаки - діями, що виражені у не призначенні та не виплаті пенсійних виплат.

До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов`язку.

З огляду на означене, п.1 позовних вимог підлягає задоволенню шляхом визнання дії Головного управління Пенсійного органу в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку з 05.02.2019 року відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями, як особі, що має право на пенсію на пільгових умовах, що була зайнята на роботах за списком робіт і професій -за Списком № 1, затверджуваним постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202 – протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1293272311.1 від 14.03.2019р.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати дії Головного управління Пенсійного органу в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку з 05.02.2019 року відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями, як особі, що має право на пенсію на пільгових умовах, що була зайнята на роботах за списком робіт і професій -за Списком № 1, затверджуваним постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202 – протиправними;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного органу в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи на провідних професіях, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями періоди: з 20.07.2015 р. по 19.10.2016 р. військову служба в Збройних Силах України при частковій мобілізації; з 11.05.2016 р. по 19.10.2016 р. військову службу в АТО при частковій мобілізації - в потрійному розмірі (один місяць служби за три місяці);

Зобов`язати Головне управління Пенсійного органу в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями, як особі, що має право на пенсію на пільгових умовах, що була зайнята на роботах за списком робіт і професій - за Списком № 1, затверджуваним постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202, починаючи - з 05.02.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок), сплачені згідно квитанції № 0.0.1293272311.1 від 14.03.2019р.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник