Рішення № 82669653, 24.06.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1093/19

Провадження № 2/629/768/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання - Заводяної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та позбавлення права користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та позбавлення права користування квартирою. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка по справі – ОСОБА_2 , є його онукою, у квартирі не мешкає з вересня 2013 року, жодних особистих речей, які належать їй, в квартирі немає. На неодноразові прохання позивача щодо зняття з реєстрації у його квартирі відповідачка уникає вирішення даного питання. Відповідачка не виконує обов`язків по утриманню квартири, комунальні платежі не сплачує, поточний та капітальний ремонт квартири не проводить. Зазначив, що наявність прописаної у квартирі відповідачки тягне за собою збільшення вартості комунальних платежів. Враховуючи викладене, позивач просив усунути перешкоди у здійсненні ним права користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , позбавити відповідачку права користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття її з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, неодноразово повідомлялася про час та місце судового розгляду належним чином, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не надала.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 18.07.2000 року, посвідченого Лозівською міською радою Харківської області, трьохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.4).

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04.03.2019 року, довідки відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради Харківської області від 28.03.2019 року вбачається, що, крім позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , також зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7,18).

Відповідачка в спірній квартирі не проживає тривалий час, її особистих речей не виявлено, спального місця та інших ознак, що вказували б на фактичне мешкання ОСОБА_2 за вказаною адресою не виявлено, що підтверджується актом про непроживання особи за місцем реєстрації від 05.03.2019 року (а.с.5).

З листа Лозівського ВП ГУНП в Харківській області від 28.02.2019 року №10аз/119-86/03/25-2019 вбачається, що до Лозівського відділу поліції від гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 будь-які скарги чи заяви щодо вселення у вказану квартиру не надходило (а.с.6).

За змістом позовної заяви, відповідачка не сплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню житла та не приймає участі у спільному побуті. Позивач не чинив ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачці, особистих речей та майна, яке належить відповідачці, в зазначеній квартирі немає.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону та за рішенням суду. Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Аналогічні висновки викладені в правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-709цс16.

Враховуючи зазначене, оскільки відповідачка не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , участі в оплаті комунальних платежів не приймає, самостійно дій щодо зняття з реєстрації місця проживання за вказаною адресою не здійснює, що порушує права власника житла, оскільки він зобов`язаний нести додатковий тягар зі сплати нарахованих комунальних платежів, а доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині позбавлення відповідачки права користування житловим приміщенням підлягає задоволенню шляхом визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про позбавлення відповідачки права користування житловим приміщенням та зняття відповідачки з реєстраційного обліку, то суд вважає, що з урахуванням предмету спору та заявлених позовних вимог, суб`єктного складу учасників судового розгляду та виходячи з норм ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», де однією з підстав для зняття з реєстраційного обліку особи є рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили, - вказана позовна вимога підлягає задоволенню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, та вимога щодо зняття його з реєстрації задоволенню не підлягає, враховуючи, що будь-які дії реєстраційного органу позивачем не оскаржуються.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,258,259,263-265,280-282,284,289,354 ЦПК України, ст.ст. 319,383,391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та позбавлення права користування квартирою - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права користування своєю власністю, а саме - квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Лозова Харківської області, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С.А. Мицик