Рішення № 82668695, 26.06.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/408/19

Провадження № 2/304/221/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/408/19 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Сідун Олесі Степанівни до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

представник позивача звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 . Заповіт ОСОБА_2 не залишив. Оскільки позивач фактом спільного проживання із спадкодавцем прийняв спадщину, однак нотаріусом в оформленні такої йому було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на будинок, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сідун О.С. не з`явилися, однак подали до суду заяви, в яких просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 21 січня 2003 року (а. с. 8, 9).

Також встановлено, що згідно довідок виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області № 267 від 20 вересня 2018 року та № 12 від 15 січня 2019 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті постійно проживав та був головою домогосподарства АДРЕСА_1 (а. с. 10, 11).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила книги шостої ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим Кодексом чинності.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_2 відкрилася 21 січня 2003 року і строк на її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд вважає необхідним застосувати до даних правовідносин норми ЦК УРСР.

Так, відповідно ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Однак, відповідно до ст. 548 цього Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області № 12 від 15 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 та протягом шести місяців після такої був зареєстрований та постійно проживав у будинку АДРЕСА_1 , внаслідок чого вважається таким, що фактично вступив в управління спадковим майном (а. с. 11).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № НОМЕР_3 від 21 березня 2019 року та повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області № 570/01-13 від 26 березня 2019 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а. с. 37, 38-39).

Відповідно до ч. 2 ст. 548, ст. 525 цього Кодексу прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Отже, враховуючи те, що позивач як спадкоємець першої черги протягом строку, встановленого ст. 549 ЦК Української РСР, фактично вступив в управління спадковим майном, згідно ст. 553 цього Кодексу від прийняття спадщини не відмовився, а інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не встановлено (а. с. 11, 37, 38-39), тому він вважається таким, що прийняв її одноосібно.

Разом з цим, згідно повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 49/01-16 від 20 травня 2018 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутній. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 147750855 від 03 грудня 2018 року щодо будинку АДРЕСА_1 відомості про реєстрацію права власності, інших речових прав, іпотек чи обтяжень на останній у вказаних реєстрах також відсутні (а. с. 13).

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 41, ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом; кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, оскільки у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідач позовні вимоги визнав, тому з врахуванням ціни позову (194 483 грн.) суд приходить до висновку, що судовий збір, який би поніс позивач при сплаті судового збору у загальному порядку у сумі 972,42 грн. (1 944,83 грн. - 50%, що підлягали б поверненню йому з державного бюджету), підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 524-525, 529 ч. 1, 548, 549, 553 ЦК Української РСР, ст. ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - адвоката Сідун Олесі Степанівни ( АДРЕСА_3 ) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 04351274) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Стягнути з Перечинської міської ради Закарпатської області на користь держави судовий збір у розмірі 972 (дев`ятсот сімдесят дві) грн. 42 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.