Рішення № 8266850, 09.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" березня 2010 р.Справа № 7/296-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна”, м. Славута Хмельницької області

до Фермерського господарства „Довгалівка”, с. Довгалівка Білогірського району Хмельницької області

про стягнення 114646,89 грн.

Суддя С.І. Крамар

Представники сторін:

позивача: Стельмах Ю.М. –довіреність від 30.12.2009р.

відповідача: не з’явися

Суть спору: позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору поставки насіння ячменю № 2078 н від 13.03.2009р. в розмірі 114646,89 грн., з яких: 105651,00 грн. –сума основного боргу, 6586,54 грн. –пеня, 2409,35 грн. –інфляційні нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав, однак повторно надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з тим, що голова ФГ „Довгалівка” продовжує перебувати на лікуванні.

Суд вважає за необхідне в клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки згідно з ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб в господарському суді, крім керівників, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. З огляду на викладене, справу необхідно розглянути відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

13.03.2009р. між ТОВ „Суффле Агро Україна” (Продавець) та ФГ „Довгалівка” (Покупець) укладено договір № 2078 н поставки насіння ячменю (далі Договір) за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує насіння ячменю пивоварного.

Згідно з п. 4.1 Договору базова ціна на товар, що підлягає поставці встановлюється в Додатку № 1 до даного Договору за 1 тонну на умовах поставки EXW (складські приміщення Продавця).

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Договору другий платіж у розмірі 105 651,00 грн., сплачується Покупцем до 30.09.2009р.

Згідно з п. 5.2 Договору товар вважається переданим по кількості і якості за умовами підписання ТТН Покупцем.

Відповідно до видаткової накладної № S-00000292 від 26.03.2009р., на підставі довіреності серії № 4 від 18.03.2009р., позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 105 651,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 01.10.2009р. по 20.01.2010р. в сумі 6586,54 грн. та втрат від інфляції за жовтень-грудень 2009р. в сумі 2409,35 грн.

За таких обставин, позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору поставки насіння ячменю № 2078 н від 13.03.2009р. в розмірі 114646,89 грн., з яких: 105651,00 грн. –сума основного боргу, 6586,54 грн. –пеня, 2409,35 грн. –інфляційні нарахування.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за Договором та згідно видаткової накладної передав відповідачу товар на суму 105 651,00 грн. У свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов’язку по його оплаті в строк встановлений Договором не виконав.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідачем не надано доказів проведення оплати за отриманий товар.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачеві втрат від інфляції за жовтень-грудень 2009р. в сумі 2409,35 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 105 651,00 грн. та втрат від інфляції в розмірі 2409,35 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.10.2009р. по 20.01.2010р. в розмірі 6586,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки, Договором не передбачено відповідальності відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді нарахування йому пені за кожен день прострочення виконання, суд вважає за необхідне у позові в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 6586,54 грн. відмовити.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна”, м. Славута Хмельницької області до Фермерського господарства „Довгалівка”, с. Довгалівка Білогірського району Хмельницької області про стягнення 114646,89 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства „Довгалівка”, (с. Довгалівка, Білогірський район, Хмельницька область, код 33707608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна”, (вул. Острозька, 138, м. Славута, Славутський район, Хмельницька область, код 34863309) –105651,00 грн. (сто п’ять тисяч шістсот п’ятдесят одна грн. 00 коп.) основного боргу, 2409,35 грн. (дві тисячі чотириста дев’ять грн. 35 коп.) втрат від інфляції, 1080,60 грн. (одна тисяча вісімдесят грн. 60 коп.) витрат по оплаті державного мита та 222,44 грн. (двісті двадцять дві грн. 44 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

В клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

                              Суддя