Вирок № 82668448, 07.06.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/9122/18

Провадження № 1-кп/490/927/2018

У Х В А Л А

03 червня 2019 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - Алєйнікова В.О.,

суддів - Гречаної С.І.,

- Лагоди К.О.

при секретарі - Ворожцовій О.О.

за участі прокурора - Асташева В.А.

обвинувачених - ОСОБА_1 ,

- ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_5,

- Разумовської О.Г.,

- Долгова А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Миколаєві, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України,

та

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Керч АР Крим, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 309 Кримінального Кодексу України, -

встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Центральним районним судом міста Миколаєва проведене підготовче судове засідання в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням

- ОСОБА_1 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України,

- ОСОБА_2 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України,

- ОСОБА_3 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 309 Кримінального Кодексу України, -

2. Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав, що подані до суду обвинувальні акти відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема - не містять очевидних суперечностей, та викладені у них відомості є достатніми для визначення меж судового розгляду та, зрештою, для судового розгляду вказаних кримінальних проваджень.

Водночас прокурор просив продовжити строк тримання кожного з обвинувачених під вартою, спираючись про те, що інший запобіжний захід не є передбаченим законом та не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку кожного з обвинувачених під час судового розгляду кримінального провадження.

3. Обвинувачений ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання проти призначення справи до розгляду у судовому засіданні не заперечував, наголошуючи на тому, що з обвинуваченням згоден не повною мірою.

В той же час, він заперечував проти продовження строку його тримання під вартою, спираючись про те, що вказані прокурором ризики є надуманими, та його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до цього захисник цього обвинуваченого Разумовська О.Г. також вважала за можливе призначити справу до розгляду у судовому засіданні.

Водночас вона просила ухвалити про допит під час судового розгляду свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , зазначивши, що покази цих осіб, як доказ, не були відкриті стороні обвинувачення та мають сприйматись усіма учасниками судового розгляду безпосередньо під час їх допиту у суді.

Вона також підтримала позицію її підзахисного у питанні щодо продовження строку дії запобіжного заходу.

4. Обвинувачений ОСОБА_2 під час підготовчого судового засідання проти призначення справи до розгляду у судовому засіданні не заперечував, наголошуючи на тому, що з обвинуваченням згоден не повною мірою.

В той же час, він вказував, що зазначені прокурором ризики є надуманими, та його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до цього захисник цього обвинуваченого ОСОБА_5 також вважала за можливе призначити справу до розгляду у судовому засіданні.

Вона також підтримала позицію її підзахисного у питанні щодо продовження строку дії запобіжного заходу.

5. Обвинувачений ОСОБА_3 під час підготовчого судового засідання зазначав, що усвідомлює зміст попередньої ухвали Миколаївського апеляційного суду, проте сутність пред`явленого йому обвинувачення йому не зрозуміла, зокрема, не є зрозумілим, із ким саме, на думку органів досудового розслідування та прокурора, він домовлявся про спільне вчинення злочину.

Він також вказував, що зазначені прокурором ризики є надуманими, та його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

До того ж, як зауважував цей обвинувачений, твердження прокурора про неможливість обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, суперечить принципу Верховенства права та судовій практиці, що склалась у справах цієї категорії.

Відповідно до цього захисник цього обвинуваченого Долгов А.Г. підтримав міркування цього обвинуваченого та надав додаткові аргументи їх обґрунтованості.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

6. 23 листопада 2018 року на розгляд Центрального районного суду міста Миколаєва з Генеральної Прокуратури України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22018000000000310 про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України.

Після реєстрації у суді, кримінальному провадженню на підставі цього обвинувального акту був присвоєний єдиний унікальний номер 490/9122/18

7. 06 березня 2019 року на розгляд до того ж суду з Генеральної Прокуратури України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22018000000000226 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 309 Кримінального Кодексу України.

Після реєстрації у суді кримінальному провадженню на підставі цього обвинувального акту був присвоєний єдиний унікальний номер 490/1970/19

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 квітня 2019 року за клопотанням прокурора кримінальне провадження № 490/1970/19 було передане колегії суддів, що здійснює розгляд кримінального провадження № 22018000000000310 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 309 Кримінального Кодексу України - для вирішення питання про їх об`єднання.

8. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 квітня 2019 року за клопотанням прокурора кримінальні провадження № 490/9122/18 та № 490/1970/19 були об`єднані в одному провадженні, якому був присвоєний єдиний унікальний номер 490/9122/18.

9. Після об`єднання судом було ухвалено про подальший розгляд об`єднаного кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

10. До обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування такого запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спливає 21 червня 2019 року.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 22 червня 2019 року.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

11. Відповідно до частини 3 статті 314 Кримінального Процесуального Кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, такі рішення:

-повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

-призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

12. Вимоги до обвинувального акту сформульовані у статті 291 Кримінального Процесуального Кодексу України, відповідно до якої обвинувальний акт, окрім іншого, має містити у собі, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення /пункт 5 частини 2 вказаної статті/.

При цьому Верховний Суд України у своїй Постанові від 24 листопада 2013 року у справі № 5-328 к/с 16, яка є обов`язковою для виконання, сформулював правову позицію, відповідно до якої згідно зазначеної норми закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1)фактичних обставин кримінального правопорушення (фактична складова);

2)правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);

3)формулювання обвинувачення.

При цьому, як зазначено далі у вказаній постанові, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) - фактичної моделі - бо саме правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

При визначені того, чи є виклад фактичних обставин справи належним, Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328 К/С-16 вказав про необхідність керуватись рекомендаціями, що викладені у рішенні Європейського Суду з Прав Людини у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року.

У вказаному рішенні Європейський Суд з Прав Людини нагадав, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто - про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у пункті "b" частини З статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод /надалі - Конвенції/.

При цьому викладені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають надавати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

13. Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідування доказів вчинення кримінального правопорушення, які будуть перевірені судом в межах судового розгляду. Тому він має містити деталізований опис фактичних обставин кримінального правопорушення, та тільки такий опис дозволить суду прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. При цьому в будь-якому випадку положення цієї частини обвинувального акту не можуть містити очевидних суперечностей.

14. Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального Процесуального Кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

15. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під ставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

16. Відповідно до частини 5 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Аналіз змісту як кожного з наданих суду обвинувальних актів окремо, так й - відомостей, що містяться у їх сукупності, дозволяє прийти до таких висновків.

І. Щодо суперечностей під час викладення фабули справи.

17. В обох обвинувальних актах персональна інформація співучасників обвинувачених замінена на літерні та цифрові позначення ("ОСОБА" з відповідним номером) /надалі - позначення/.

При цьому прокурор посилається про наявність постанови, у якій ухвалено про присвоєння кожній особі відповідних позначень, але така постанова суду до теперішнього часу не надана та обвинувачені й їх захисники наполягають на тому, що при закінченні досудового розслідування така постанова в порядку статті 290 Кримінального Процесуального Кодексу України їм для ознайомлення не надавалась

Аналізом текстів обвинувальних актів у кримінальних провадження № 22018000000000226 та № 22018000000000310 як окремо, так й у їх взаємному зв`язку дають підстави для висновку про те, що:

-в обвинувальному акті № 22018000000000226:

-позначенням "ОСОБА 1" замінені анкетні данні ОСОБА_1

-позначенням "ОСОБА 2" замінені анкетні данні ОСОБА_2

-в обох обвинувальних актах позначенням "ОСОБА 4" замінені анкетні данні начальника групи відділу 3 оперативного відділу 316 розвідувального центру ГУ ГШ ЗС РФ (в/ч 09920-3);

-в переважній більшості випадків в обох обвинувальних актах позначенням "ОСОБА 3" замінені анкетні данні особи, яка з 2015 року перебуває на посаді секретаря так званого "1 відділу Розвідувального управління Республіканської гвардії "ДНР"".

В той же час, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000310:

-під час викладення фактичних обставин епізодів:

-12 квітня 2018 року;

-за невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 травня 2018 року

а також - обставин залучення співучасника до злочинної діяльності персональна інформація стосовно співучасника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 замінено на літерне та цифрове позначення "ОСОБА 6". При цьому матеріали справи дають підстави вважати, що в цих випадках мова йде про ОСОБА_3 , адже він обвинувачується у вчиненні цих же епізодів злочинної діяльності у співучасті із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-в інших випадках персональна інформація стосовно ОСОБА_3 замінено на літерне та цифрове позначення "ОСОБА 2" .

До того ж, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000310, під час викладених фактичних обставин зазначено, зокрема:

Так, ОСОБА 2 діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБОЮ 1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи па меті надання інформаційного сприяння терористичній організації «ДНР» достовірно знаючи, що ОСОБА на ім`я « Світлана », яка входить до закритої групи Інтернет-рації «Zello» (а в подальшому і закритої групи в месенджері «Telegram»), є представником вказаної терористичної організації та перебуває на території тимчасово окупованого м. Донецьк, з весни 2016 року (більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені) по 19.06.2018 (включно) року збирала та з використанням Інтернет-рації «Zello» та месенджера «Telegram» передавала у закритій групі, а також особистим повідомленням ОСОБИ 7 інформацію щодо переміщень підрозділів ЗС України на навчання, у зону проведення АТО/ООС із зазначенням кількості, найменувань та номерів військової техніки, кінцевих точок переміщення, штатної чисельності, укомплектування тощо. При цьому, ОСОБА 2, ОСОБА 1 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, поділяючи проросійські погляди та підтримуючи діяльність «ДНР» та «ЛНР», добровільно й безоплатно вирішили надавати сприяння діяльності вказаної терористичної організації. Відомості представнику терористичної організації ОСОБІ 3 передавалися як окремо кожним із співучасників, так і ОСОБОЮ 2 ОСОБІ 1 для подальшої передачі ОСОБІ 3.

В той же час в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000226 під час викладення тих же обставин замість позначення "ОСОБА 7" вжите позначення "ОСОБА 3".

18. Далі в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000226 зазначено про таке:

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 , не сприймаючи державної влади в Україні та сповідуючи ідеї проросійської спрямованості, з корисливих мотивів та мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, з метою ведення підривної діяльності проти України, у період часу з кінця 2016 року (більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені) до 19.06.2018 (включно), діючи умисно, вступивши у попередню змову з громадянами України ОСОБОЮ 1, ОСОБОЮ2 обвинувальний акт щодо яких направлено до суду, співробітником розвідувального центру Головного управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГУ ГШ ЗС РФ) громадянином РФ ОСОБОЮ 4 та іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами, на виконання завдань вказаного вище співробітника ГУ ГШ ЗС РФ, надавав згаданому представнику іноземної організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збирання та передачі відомостей військового характеру щодо підрозділів ЗС України, заздалегідь, тобто до початку злочину, домовившись про спільне його вчинення із вказаними особами.

В той же час, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000310 під час викладення тих же обставин зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вступили у попередню змову ще з однією особою - позначеною як "ОСОБА 1", матеріали досудового розслідування відносно якої виділено в окреме провадження для звільнення від кримінальної відповідальності.

19. Далі, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000226 відносно ОСОБА_3 зазначені мотиви дій ОСОБА_1 , а саме зазначено:

Так, навесні 2016 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА 1 маючи проросійські погляди, не сприймаючи державної влади України та її «Євроінтеграційної» політики, під час спілкування за допомогою інтернет-рації «Zello» у спеціально створених групах, де обмінюються інформацією проросійськи налаштовані громадяни, познайомився з начальником групи відділу 3 оперативного відділу 316 розвідувального центру ГУ ГШ ЗС РФ (в/ч 09920-3) ОСОБОЮ 4, яка для спілкування у вказаній інтернет-рації використовував псевдонім «Міха».

В той же час, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000310 відносно ОСОБА_1 такі мотиви, так само як взагалі мотиви його дій, не вказані.

20. В обох обвинувальних актах зазначено про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно вчиняли злочини, як співвиконавці з визначенням "технічного розподілу функцій, за якого кожен співучасник мав виконувати певну роль щодо спільного вчинення на виконання завдань представника вказаної іноземної організації підривної діяльності проти України, що полягала у збиранні і передачі відомостей військового характеру щодо підрозділів ЗС України, суспільно-політичної обстановки у м. Миколаєві та безпосередньо у підрозділах ЗС України".

Проте,

-ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються, зокрема у вчиненні епізодів "спільної" з ОСОБА_3 злочинної діяльності 27 червня 2017 року, 13 жовтня 2017 року, 28 листопада 2017 року, 14 грудня 2017 року, 11 січня 2018 року, 13 квітня 2018 року, 17 квітня 2018 року, 18 квітня 2018 року, 25 квітня 2018 року, 10 травня 2018 року, 18 травня 2018 року (в останньому випадку - у співучасті із ОСОБА_3 ), хоча ОСОБА_3 у вчиненні цих епізодів не обвинувачується;

-ОСОБА_3 обвинувачується, зокрема у вчиненні епізодів "спільної" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочинної діяльності 06 березня 2018 року (у співучасті з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), 09 березня 2018 року, 13 березня 2018 року, 30 - 31 березня 2018 року (у співучасті з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), 03 квітня 2018 року (у співучасті з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), 07 квітня 2018 року (у співучасті з ОСОБА_1 ), 07 квітня 2018 року, у не встановленим досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 травня 2018 року (у співучасті з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), 16 травня 2018 року (у співучасті з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), хоча ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 у вчиненні цих епізодів не обвинувачуються.

21. У обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000226, зазначено таке:

Крім того, 06.03.2018 в денний час ОСОБА_3 разом з невстановленою досудовим розслідуванням ОСОБОЮ на прізвисько «Іванич», діючи умисно з наведених вище мотиву та мети, за попередньою змовою, з ОСОБОЮ 1 ОСОБОЮ 2 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами щодо спільного вчинення злочину, на виконання завдання представника іноземної організації ОСОБА 4, зібрав та перебуваючи в м. Миколаєві (більш точна адреса досудовим розслідуванням не встановлена), передав за допомогою власного мобільного телефону Samsung GSM IMEI1: НОМЕР_1 через месенджер «Telegram» голосове повідомлення представнику іноземної організації - начальнику групи відділу 3 оперативного відділу 316 розвідувального центру ГУ ГШ ЗС РФ (в/ч 09920-3) підполковнику ОСОБІ 4 інформацію щодо руху залізничним транспортом на ешелонах військової техніки 4-го батальйону територіальної оборони 128 окремої горно-піхотної бригади, зокрема БРД з номерами №№ 410, 420, 430, 440, 450, 460 та самохідних артилерійських установок САУ «Гвоздика» у кількості 16 штук, що відносяться до 72 окремої механізованої бригади (в/ч А2167) та військових автомобілів, з номерами серії К5.

В той же час, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000310, зазначено, що фотографії схем передавалися за допомогою мобільного терміналу Lenovo А6000 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 .

22. Далі, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000226, зазначено зокрема таке:

Надалі, восени 2016 року (більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені) ОСОБА 1 [Коренковський Д. Є.] запросила у вказану вище групу раніше знайомого йому громадянина ОСОБА_3 , який мав такі ж політичні погляди як і ОСОБА 1 і якого на прохання останнього у групу в інтернет-рації «Zello» додала ОСОБА 3. При цьому, ОСОБА 1 встановила ОСОБА_3 у його мобільний термінал інтернет-рацію «Zello», налаштувала профіль , навчила користуватись та обрала йому псевдонім «Кент». Через деякий час після включення до групи у інтернет-рації «Zello» ОСОБА_3 задиктовував у групу зібрану ним інформацію щодо пересування військової техніки та підрозділів ЗС України по місту Миколаїв із зазначенням напрямку руху, кількості, найменування та номерних засобів транспортних засобів та військовослужбовців ЗС України.

В той же час, сам ОСОБА_1 у залучені ОСОБА_3 до сприяння тероризму не обвинувачується.

23. Далі, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000226, зазначено зокрема таке:

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 27.10.2017, в денний час, ОСОБА 2 [Федоров В.А.] перебуваючи на своєму вищевказаному робочому місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з вище наведених мотиву та метою, у ході візуальною спостереження зібрала інформацію щодо завантаження військової техніки ЗС України на території Миколаївського залізничного ДЕПО, яку цього ж дня. із забезпеченням правил конспірації, під час телефонної розмови надала ОСОБІ 1 [ ОСОБА_1 ] для її подальшої передачі представнику терористичної організації «ДНР» співробітнику так званого розвідувального управління Республіканської армії ДНР» ОСОБІ 3, яку ОСОБА 1 у подальшому й передала 27.10.2017 за допомогою особистою мобільного терміналу з використанням месенджеру «Telegram».

Надалі, 28.11.2017, в денний час, на контрольно-пропускному пункті №1 виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне ДНР станції Миколаїв», філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Миколаїв, Привокзальна площа, 4, ОСОБА 2 [Федоров В.А.], спільно з ОСОБОЮ 1 [ ОСОБА_1 ] та ОСОБА_3 проаналізували зібрану ними інформацію щодо завантаження військової техніки та боєприпасів військовими підрозділами ЗС України, передислокацію військової техніки ЗС України, яку вони передали представнику терористичної організації «ДНР» ОСОБІ 3 за допомогою мобільного месенджеру «Telegram» та визначились із подальшими об`єктами спостереження.

Продовжуючи свою злочинну діяльність. 15.12.2017. в денний час. на контрольно-пропускному пункті № 1 виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне ДЕПО станції Миколаїв», філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Миколаїв, Привокзальна площа, 4, ОСОБА 2 [ ОСОБА_2 ]. діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з вище наведених мотиву та метою, за допомогою Інтернет-рації «Zello» передала ОСОБІ 3 зібрану нею, ОСОБОЮ 1 [ОСОБА_1 ], ОСОБА_3 , та іншим невстановленими досудовим розслідуванням співучасниками інформацію, щодо укомплектованості 79-ої ОДШБр (кількість особового складу, дислокація в зоні проведення АТО на Сході України).

Крім того, 22.12.2017, в денний час, на контрольно-пропускному пункті № 1 виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне ДЕПО станції Миколаїв», філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Миколаїв, Привокзальна

площа, 4, ОСОБА 2 [ ОСОБА_2 .], діючи умисно, відповідно до розподілу ролей, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБОЮ 1 [ ОСОБА_1 ], ОСОБА_3 та іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами, з вище наведених мотиву та метою, продовжуючи сприяти діяльності терористичної організації «ДНР», за допомогою мобільного месенджеру «Telegram» шляхом диктування передав зібрану співучасниками групи інформацію щодо передислокації військової техніки ЗС України у місті Миколаєві (номерні знаки, марка техніки, приналежність до військового підрозділу ЗСУ) представнику іноземної організації ОСОБІ 3.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25.04.2018. в денний час. на контрольно-пропускному пункті № 1 виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне ДНПО станції Миколаїв», філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Миколаїв, Привокзальна площа, 4, ОСОБА 2 [ОСОБА_2] зустрілася з ОСОБОЮ 1 [ОСОБА_1]. де під час зустрічі узагальнили інформацію щодо ротації 79 ОДШБр, для подальшої передачі вказаних відомостей учаснику терористичної організації «ДНР» - ОСОБІ 3, яку їй передали за допомогою мобільного терміналу з використанням месенджеру «Telegram».

Також, 18.06.2018 ОСОБА 2 [ОСОБА_2], у денний час, діючи умисно, з вище наведених мотиву та метою, продовжуючи вчинення злочину, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з використанням месенджеру «Telegram», що встановлений на її мобільному терміналі LENOVO А6010 ІМЕІ І: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 передала учаснику терористичної організації "ДНР" ОСОБІ 3 зібрану нею інформацію військового характеру щодо переміщення підрозділів 79 ОДШБр.

В той же час в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000310, зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили вказані дії у співучасті лише поміж собою та з ОСОБОЮ 3, у вчиненні цих злочинів у співучасті з ОСОБА_3 вони не обвинувачуються.

24. До того ж, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000310 зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняли дії щодо передачі інформації особі, яка з 2015 року перебуває на посаді секретаря так званого "1 відділу Розвідувального управління Республіканської гвардії "ДНР", "продовжуючи вчинення державної зради", хоча в зв`язку із вчиненням цих дій автор обвинувального акту обвинувачує їх у сприянні тероризму.

До того ж, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000226 про те, що ті ж самі дії були вчиненими під час продовження вчинення державної зради не вказується.

25. Більше того, викладаючи наслідки злочинних дій обвинувачених щодо передачі інформації особі, яка з 2015 року перебуває на посаді секретаря так званого "1 відділу Розвідувального управління Республіканської гвардії "ДНР"", органи досудового розслідування в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000310 вказують, що відповідні наслідки настали лише від дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22018000000000226 - що ці самі наслідки настали від спільних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

26. Більше того, в обох обвинувальних актах самі наслідки діяльності кожного з обвинувачених викладені таким чином, що це суперечить характеру встановлених дій кожного з них.

Наведені протиріччя є істотними, адже у своїй сукупності не дають можливості усвідомити коло осіб, які, на думку державного обвинувачення, вчиняли відповідні злочини, характер взаємного зв`язку між такими особами, роль кожного з обвинувачених у вчиненні злочину, обсяг та характер дій кожного з обвинувачених під час вчинення злочинів та мотиви їх дій.

ІІ. Щодо можливості зіставити фактичну складову стверджуваних злочинів з їх юридичною формулою.

27. Відповідно до наданої органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням правової кваліфікації вчинених кожним з обвинувачених злочинів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111 Кримінального Кодексу України, а саме - у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності державній, економічній та інформаційній безпеці України у формі надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

При цьому в жодному обвинувальному акті не зазначений вид підривної діяльності проти України, допомогу у якій, на думку публічного обвинувачення, надавали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таке, в свою чергу, не дає можливості усвідомити вигляд саме допомоги, яку, на думку публічного обвинувачення, надавали обвинувачені іноземній державі та те, чи були інкриміновані їм дії саме допомогою у підривній діяльності в сенсі статті 111 Кримінального Кодексу України.

Таке не дає можливості зіставити фабулу обвинувачення з його юридичною формулою.

Отже, виклад в обвинувальних актах фактів матеріальної дійсності, які стали підставою для висунення обвинувачення, є суперечливим, уривчастим, а згадувані в цих актах факти є розрізненими та у своїй сукупності не становлять будь-якої послідовної та логічної версії про вчинення злочинів кожним з обвинувачених.

Таке поза розумним сумнівом не є достатнім для висновку про те, що в цьому випадку обвинувачені є належним чином проінформованими про сутність висунутого відносно них обвинувачення, отже - тягне порушення прав обвинувачених на захист, а за такого - на справедливий суд.

Отже, вимоги пункту 5 частини 2 статті 291 Кримінального Процесуального Кодексу в цьому випадку істотно порушені.

Ці недоліки не можуть бути усунутими під час судового розгляду.

Так, стаття 338 КПК України передбачає лише можливість у суді змінити пред`явлене обвинувачення, але в будь-якому разі не дозволяє вперше формулювати обвинувачення за наслідками судового розгляду.

В цьому ж випадку, як доведено вище, обвинувачення наразі не є сформульованим; його формулювання за наслідками, вказаними в обвинувальному акті, взагалі не є можливим.

Більше того, наведені вище недоліки обвинувального акту не дозволяють розпочати судовий розгляд на засадах Верховенства права.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України за таких обставин наявні в суді обвинувальні акти, як такі, що не відповідає вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України, слід повернути прокурору для усунення недоліків.

ІІІ. Стосовно запобіжного заходу, обраного відносно кожного з обвинувачених.

28. В цьому випадку сутність обвинуваченого зводиться до того, що кожен з обвинувачених, маючи зв`язки з представниками Російської Федерації та так званої "ДНР/ЛНР", спілкуючись із ними, передавав їм відомості, що становлять цінність для незалежності України.

Відомостей про те, що, припускаючи таке, органи досудового розслідування та публічне обвинувачення діяли нечесно, тобто - навмисно оговорюючи будь-кого з обвинувачених, матеріали справи не містять.

Отже, вказане припущення слід вважати обґрунтованим.

29. Обґрунтованість такого припущення, в свою чергу, дає підстави обґрунтовано стверджувати, що кожен з обвинувачених, маючи відповідні зв`язки, може вчинити дії щодо ухилення від досудового розслідування та суду, а також - продовжити попередню поведінку, тобто - продовжити вчиняти злочини.

Отже, наявними є передбачені законом ризики, що є достатнім для застосування до кожного з обвинувачених запобіжного заходу.

30. При цьому діюче законодавство не передбачає застосування до обвинувачених інакшого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

За огляду на таке суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання кожного з обвинувачених під вартою таким, що підлягає задоволенню, а у клопотанні захисту про обрання іншого запобіжного заходу вважає за необхідне відмовити.

ІV. Стосовно інших клопотань учасників судового розгляду.

31. Сутність клопотань захисника Разумовської О.Г. зводилась до допиту свідків під час судового розгляду кримінального провадження.

Але оскільки судовий розгляд цією ухвалою не призначається, оцінка цим клопотанням судом не надається; така оцінка буде надана у разі призначення судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.Обвинувальні акти у кримінальному провадженні про обвинувачення

- ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України,

- ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України,

- ОСОБА_3 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, 2 статті 28 - частиною 1 статті 258-3, частиною 1 статті 309 Кримінального Кодексу України,

повернути прокурору, як такі, що не відповідають вимогам статті 290 Кримінального Кодексу України.

2.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб - до "01" серпня 2019 року включно.

3.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 діб - до "01" серпня 2019 року включно.

4.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 діб - до "01" серпня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскарженою прокурором до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 днів.

Головуючий суддя =Алєйніков В.О.=

Судді =Гречана С.І.=

=Лагода К.О.=