Рішення № 8266699, 03.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2010 р.Справа № 17/61-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРА-ТРАНС ЛТД" м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в розмірі 10 704,84 грн., з яких 7340,00 грн. - основного боргу, 220,20 грн. - штрафу, 1889,50 грн. - 18% річних, 1 255,14 грн. - інфляційні нарахування

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 704,84 грн., з яких 7340,00 грн. - основний борг, 220,20 грн. - штраф, 1889,50 грн. - 18% річних, 1 255,14 грн. - інфляційні нарахування. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що вказана заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №12/01/07 про довгострокові поставки від 12.01.2007р. щодо оплати за поставлений товар.

В судовому засіданні 22.02.2010р. повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвала про порушення провадження у справі від 06.01.2010р., ухвали про відкладення судового засідання від 28.01.2010р., від 22.02.2010р. направлялись на юридичну адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого відділом державної реєстрації Хмельницької міської ради №02-03-96 від 02.02.2010р., а також на поштову адресу відповідача, яка була зазначена позивачем у позовній заяві. Однак, ухвали повернуті до суду та не вручені відповідачу у зв’язку з тим, що згідно довідки відділення Укрпошти адресат за зазначеною адресою не знаходиться.

З огляду на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

12.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І" м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРА-ТРАНС ЛТД" м. Хмельницький укладено договір №12/01/07 про довгострокові поставки, відповідно до умов якого ТОВ "ФАРА-І" м. Київ (постачальник) зобов’язалося на протязі дії договору поставляти ТОВ "ЕРА-ТРАНС ЛТД" (покупцю) товари (в тому числі, але не виключно, запасні частини для автомобілів, автохімію, мастила, супутні товари для автотранспорту та інше) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а ТОВ "ЕРА-ТРАНС ЛТД" (покупець) зобов'язалося приймати товар, оплачувати його на встановлених договором умовах.

Вказаний договір набрав чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін. Договір діє до 31 грудня 2007 року включно. Строк дії договору щорічно продовжується відповідно до умов п. 2.3 Договору. У разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії договору офіційного письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно. (п. п. 2.1. –2.3.).

Розділами 5 та 6 договору сторони обумовили умови поставки та оплати товару. Відповідно до п. 4.1., 5.1 - 5.3., 6.1., 6.2. договору ціни на товар визначаються сторонами в накладних, виписаних на кожну окрему партію товару. Оплата за товар здійснюється наступним чином: перерахування покупцем грошової суми, вказаної у видаткових накладних на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з моменту проведення відвантаження. Розмір заборгованості покупця не погашеної ним протягом періоду зазначеного в п. 5.1.1. даного договору не може перевищувати 2000 грн. Підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкова накладна, які надаються постачальником покупцю. Всі платежі, що надійшли від покупця на рахунок постачальника в якості сплати отриманого на підставі цього договору товару, незалежно від вказаного їх призначення в платіжному дорученні, приймаються в рахунок сплати боргів покупця, які хронологічно виникли раніше. Постачальник зобов'язаний постачати покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), на умовах даного договору, відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс - 2000". Товар поставляється на умовах FCA („Інкотермс - 2000). Підтвердженням прийому товару є: для умов EXW - підпис уповноваженого представника покупця в накладній на отримання матеріальних цінностей; для умов СРТ, FCA - підпис в довіреності або інформування постачальника факсом, телефоном (електронною поштою) про одержання товару. Відсутність такого інформування протягом 5 (п'яти) діб після відвантаження означає прийом товару без зауважень.

На виконання умов договору №12/01/07 про довгострокові поставки від 12.01.2007р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11810 грн., а саме: згідно видаткової накладної №ХМ-0516001 від 16.05.2008р. на суму 5810 грн. через Площинського Дмитра Володимировича за довіреністю серії ЯНЖ №332999 від 14.05.2008р, згідно видаткової накладної №ХМ-0527002 від 27.05.2008р. на суму 6000 грн. через Площинського Дмитра Володимировича за довіреністю серії ЯКД №214402 від 27.05.2008р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору щодо оплати за поставлений товар належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем на суму 4470 грн., що підтверджується банківською випискою за 30.05.2008р.

30.09.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар, що підтверджується поштовою квитанцією №7537 від 05.10.2009р. та поштовим описом від 05.10.2009р. Однак, претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 10.2. договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару покупець приймає на себе зобов'язання разом із сплатою боргу, сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 3% від суми заборгованості та 18% річних від суми простроченого платежу.

У відповідності до даних умов договору, а також згідно зі ст. 625 ЦК України, за прострочення сплати боргу позивач нарахував відповідачу 220,20 грн. - штрафу, 1889,50 грн. - 18% річних за період 04.06.2008р. –16.11.2009р., а також 1 255,14 грн. - інфляційні за період червень 2008р. –жовтень 2009р.

Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10704,84 грн., з яких 7340,00 грн. - основного боргу, 220,20 грн. - штрафу, 1889,50 грн. - 18% річних, 1 255,14 грн. - інфляційні нарахування.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи невиконання відповідачем зобов’язань, визначених умовами договору №12/01/07 про довгострокові поставки від 12.01.2007р. щодо оплати за поставлений товар, правомірною є вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 7340,00 грн.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.2. договору сторони передбачили сплату штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості у випадку затримки оплати товару, а також 18% річних від суми простроченого платежу.

Враховуючи вищенаведені норми та умови договору, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, правомірним є нарахування відповідачу 220,20 грн. - штрафу, 1889,50 грн. - 18% річних за період 04.06.2008р. –16.11.2009р., а також 1255,14 грн. - інфляційних за період червень 2008р. –жовтень 2009р.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

ВИ Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРА-ТРАНС ЛТД" м. Хмельницький про стягнення заборгованості в розмірі 10 704,84 грн., з яких 7340,00 грн. - основного боргу, 220,20 грн. - штрафу, 1889,50 грн. - 18% річних, 1 255,14 грн. - інфляційні нарахування задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРА-ТРАНС ЛТД" (м. Хмельницький, вул. Трудова, 6/2 (юридична адреса); м. Хмельницький, вул. Курчатова, 20 (поштова адреса); код ЄДРПОУ 30693048; п/р 26000300102514 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 315018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І" (м. Київ, пр-т Возз’єднання, 21, к. 8; код ЄДРПОУ 33299396, п/р 26000038592821 в Міжнародному відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) 7340,00 грн. (сім тисяч триста сорок гривень) - основного боргу, 220,20 грн. (двісті двадцять гривень двадцять копійок) - штрафу, 1889,50 грн. (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев’ять гривень п’ятдесят копійок) - 18% річних, 1255,14 грн. (одну тисячу двісті п’ятдесят п’ять гривень чотирнадцять копійок) - інфляційних нарахувань, 107,05 грн. (сто сім гривень п’ять копійок) - витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу на адресу: м. Хмельницький, вул. Трудова, 6/2,

4 - відповідачу на адресу: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 20.