Ухвала суду № 82665543, 18.03.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3040/19

провадження № 2/753/4430/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Лужецької О.Р.,

за участі секретаря - Григораш Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Козій Д.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Козій Д.О. про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та скасування рішення про державну реєстрацію, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та скасування рішення про державну реєстрацію.

07.02.2019 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Козій Д.О., в якому вона просить скасувати вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.02.2019 року заходи забезпечення позову у справі № 753/3040/19 у вигляді арешту на приміщення АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на праві власності. Вимоги обґрунтовує тим, що позивач необґрунтовано та незаконно стверджує в позовній заяві про те, що приміщення № АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю власників квартир в будинку. Зазначає про те, що відповідач є власником спірного приміщення, належних доказів, що договори купівлі-продажу від 20.10.2016 та від 26.10.2016 визнано недійсними не надано. Вказує, що позивач без належної оцінки приміщення, зазначив ціну позову в розмірі 1000 грн., яка щонайменше становить 896 000 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.10.2016 року. Звертає увагу на те, що представник позивача необґрунтовано посилається на оголошення з сайту продажу нерухомості як на підставу, що вказує про намір відповідача відчужити спірне майно, оскільки в оголошенні не зазначено точної адреси об`єкта та не має конкретної інформації щодо ОСОБА_1 . Крім того, заява не відповідає вимогам ч.1 ст. 151 ЦПК України., а незаконною заявою про забезпечення позову порушується право ОСОБА_1 на мирне володіння її майном. Зважаючи на наведене, просить суд клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала, з підстав, викладених у ньому та просила скасувати вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.02.2019 року заходи забезпечення позову у справі № 753/3040/19 у вигляді арешту на приміщення АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні вимог клопотання не визнав, просив відмовити у його задоволенні та додатково пояснив суду, що між сторонами дійсно існує спір щодо приміщення АДРЕСА_1 , також є реальною загроза невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення, оскільки відповідач має намір відчужити спірне приміщення. Вказує, що після подання відповідачем клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому поставлено під сумнів виставлення на продаж приміщення № АДРЕСА_1 , позивач вважає за необхідне допитати як свідка представника ЖЕКу , що був присутній у приміщенні № АДРЕСА_1 при його демонстрації потенційному покупцю з наміром продажу.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.02.2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та скасування рішення про державну реєстрацію.

Відповідно до ухвали Даницького районного суду м. Києва від 15.02.2019 заяву ОСОБА_2 задоволено. Накладено арешт на приміщення АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1

Зі змісту зазначеної ухвали вбачається те, що обґрунтовуючи заяву позивач зазначав, що до вирішення цієї справи судом спірне майно може бути відчужене на користь третіх осіб, що утруднить виконання можливого судового рішення, тому просив заяву задовольнити.

Накладаючи арешт на спірне приміщення суд виходив з того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення, як не встановлено і те, що змінилися обставини, які зумовили його застосування.

Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення клопотання немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 259, 260-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м.Києва.

Повний текст ухвали складено 22.03.2019.

Суддя О.Р.Лужецька