Рішення № 8266302, 18.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2010 р.Справа № 18/2/1318 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-виробнича компанія „Рідний край” м. Ізяслав

до закритого акціонерного товариства „Хмельницька маслосирбаза” м.Хмельницький

про стягнення 809968 грн. 58 коп., розірвання договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін :

від позивача : Олігорський О.М. –представник по довіреності №01/012 від 20.01.2010р.

Пустульга В.Є. –представник за довіреністю №01/007 від 01.08.2009 р.

від відповідача : не з”явився

СУТЬ СПОРУ:Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край" (далі –Компанія) звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою, у якій просило:

–стягнути на його користь з Закритого акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" (далі –Товариство) 652829,23грн. основного боргу та 157139,35грн. у якості відшкодування збитків (усього – 809968,58грн.);

–розірвати договір від 10.03.2009р. на закупівлю молока, укладений між ним та Товариством.

Позовні вимоги Компанія, посилаючись на ст.ст.526 та 692 Цивільного кодексу України і ст.ст.193, 225 та 226 Господарського кодексу України, обґрунтовувала тим, що Товариство неналежним чином виконувало умови укладеного між ними договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока, а саме –не у повному обсязі оплатило поставлену за вказаним договором сировину (молоко), а у подальшому фактично відмовилось від виконання умов вказаного договору.

Компанія зазначала, що вказані дії Товариства призвели до виникнення заборгованості у розмірі 652829,23грн. і до завдання збитків у розмірі 157139,35грн. та є підставою для розірвання договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока.

У ході судового розгляду представник позивача повідомив суд, що в зв”язку з частковою проплатою суми основного боргу за відповідачем рахується заборгованість у сумі 229785,23 грн. за прийняте молоко.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте надіслав на адресу суду телеграму в якій просить суд розгляд справи відкласти у зв”язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні через відрядження за кордон.

Дане клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Разом з тим у судових засіданнях у попередньому складі суду та у відзиві на позов Товариство зазначило, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, та вказало, що між сторонами відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження по справі на підставі п.1-1 частини першої ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство посилалось на те, що у підписаному між ним та Компанією договорі від 10.03.2009р. на закупівлю молока не погоджено кількість сировини, яка має бути поставлена, та строки її поставки, а відтак зазначений договір, виходячи з положень ст.181 Господарського кодексу України, є неукладеним, оскільки не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

При цьому Товариство зазначило, що отримувало від Компанії сировину (молоко) без укладеного договору, тобто безпідставно, у зв'язку з чим, виходячи зі ст.ст.1212 та 1213 Цивільного кодексу України, зобов'язано повернути Компанії відповідну сировину або відшкодувати її вартість. Платіжним дорученням №3019 від 22.07.2009р. воно перерахувало Компанії 100000,00грн., платіжним дорученням №3046 від 23.07.2009р. –100000,00грн., №3068 від 24.07.2009р. –26357,00грн., №3069 від 24.07.2009р. –12334,00грн., №3070 від 24.07.2009р. –22129,00грн., №3071 від 24.07.2009р. –20000,00грн., №3073 від 27.07.2009р. –18281,00грн., а платіжним дорученням №3074 від 27.07.2009р. –ще 4000,00грн. (платіжні доручення додані до відзиву та знаходяться у матеріалах справи).

У доповненнях до відзиву на позовну заяву Товариство вказало, що ним повністю проведено розрахунок з Компанією за отриману у березні-квітні 2009р. сировину (молоко) по ціні 2650,00грн. за 1тн., яка відповідала середній ціні на молоко, яке продавалось переробним сільськогосподарським підприємствам у березні 2009р., за отриману у травні 2009р. сировину (молоко) – по ціні 2349,00грн. за 1тн, за отриману у червні 2009р. сировину (молоко) – по ціні 2079,00грн. 1 затн. При цьому Товариство зазначило, що платіжним дорученням №3075 від 28.07.2009р. воно перерахувало Компанії ще 50000,00грн., а відтак його заборгованість перед Компанією станом на 06.08.2009р. становить 66100,00грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.10.2009р. позовні вимоги Компанії задоволено частково:

–провадження у справі за позовними вимогами про розірвання договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока та про стягнення 353281,00грн. припинено;

–з Товариства користь Компанії стягнуто 69763,00грн. боргу;

–в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2009р. рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.10.2009р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

У вказаній постанові Вищий господарський суд України вказав, що висновки господарського суду Хмельницької області є передчасними, та зазначив, що:

–місцевим господарським судом не було з'ясовано, на підставі чого у березні-червні 2009р. Товариство приймало від Компанії сировину (молоко), а отже, не визначено, чи виконувався договір від 10.03.2009р. на закупівлю молока;

–господарським судом першої інстанції не було встановлено, чи дотримувалось Товариство умов договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока при зміні ціни на сировину (молоко), а також при припиненні ним приймати сировину (молоко) від Компанії;

–місцевим господарським судом не досліджено доказів, наданих Компанією на підтвердження позовних вимог про стягнення грошових коштів у якості відшкодування збитків та не наведено мотивів щодо відмови у задоволенні вказаних вимог.

Згідно резолюції Голови господарського суду Хмельницької області БалацН.О. від 21.12.2009р. справу було передано на новий розгляд судді СавріюВ.А.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.12.2009р. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Між Компанією (Виробник) та Товариством (Контрактант) підписано договір від 10.03.2009р. на закупівлю молока, відповідно до п.1.1 якого Виробник зобов'язувався передати Контрактанту молоко коров'яче незбиране (далі –сировина), що відповідає вимогам чинного стандарту ДСТУ 3662-97, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, за договірними цінами, обумовленими протоколом погодження цін, з переглядом їх залежно від умов, що склалися на ринку у кількості та строки.

П.4.1 договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока передбачалось, що ціна на сировину протягом дії договору визначається в Протоколах погодження ціни, котрі за умови посвідчення їх підписами керівників та скріплення печатками сторін є невід'ємними складовими договору.

Додатком до договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока (Протокол погодження цін на молоко) Компанія та Товариство 10.03.2009р. погодили ціну за 1тн молока першого ґатунку –2650,00грн., при цьому у примітці додатку зазначено, що рівень договірних цін коригується періодично протягом року в залежності від паритету цін на сільськогосподарську продукцію та матеріальні ресурси, собівартості молока в господарствах та зміни кон'юнктури ринку (попиту і пропозиції).

У березні-квітні 2009р. Компанія здавала, а Товариство приймало сировину (молоко) та проводило за неї розрахунки за ціною 2,65грн. за 1кг (2650 грн. за 1тн), тобто, у відповідності до умов укладеного між ними договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока, з урахуванням додатку до договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока (Протоколу погодження цін на молоко), що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що між Компанією та Товариством укладено інші договори з приводу купівлі-продажу (поставки) аналогічної сировини (молока) вказаними підприємствами не надано.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що Компанія та Товариство фактично приступили до виконання укладеного між ними договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока, з урахуванням додатку до договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока (Протоколу погодження цін на молоко), та виконували цей договір протягом березня-квітня 2009р.

Оскільки договір від 10.03.2009р. на закупівлю молока Компанією та Товариством виконувався, то відсутні підстава вважати його неукладеним, що також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої ст.181 Господарського кодексу України, згідно з приписами якої визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Тобто, твердження Товариства про те, що договір від 10.03.2009р. на закупівлю молока між ним та Компанією не укладався, є безпідставним. У зв'язку з чим також є необґрунтованим твердження Товариства про те, що сировину (молоко) воно отримувало від Компанії безпідставно.

Згідно з копіями товарно-транспортних накладних та приймальних квитанцій, які знаходяться у матеріалах справи, Товариство протягом березня –червня 2009р. прийняло від Компанії 963747кг сировини (молока): у березні 2009р. (приймальна квитанція від 06.04.2009р.) –176038кг молока, у квітні 2009р. (приймальна квитанція від 07.05.2009р.) –282329кг молока, у травні 2009р. (приймальна квитанція від 31.05.2009р.) –329832кг молока та у червні 2009р. (приймальна квитанція (товарно-транспортні накладні) від 30.06.2009р.) –175548кг молока.

Таким чином, на виконання вказівок, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.11.2009р., господарським судом встановлено, що у березні-червні 2009р. Товариство приймало від Компанії сировину (молоко) саме на підставі договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока з урахуванням додатку до договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока (Протоколу погодження цін на молоко), тобто, вказаний договір фактично виконувався.

П.2.1 договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока встановлювалось, що Контрактант, зокрема, зобов'язується сприяти Виробнику у виробництві сировини, своєчасно прийняти і оплатити її.

В порушення договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока, з урахуванням додатку до договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока (Протоколу погодження цін на молоко) Товариство, у травні –червні 2009р. не у повному обсязі оплатило прийняту від Компанії сировину (молоко), зменшивши з порушенням порядку, визначеного п.4.2 вказаного договору в односторонньому порядку закупівельну ціну на сировину (молоко), що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та приймальних квитанцій, з яких вбачається, що у травні 2009р. Товариство прийняло від Компанії 329832кг молока. Т

(приймальна квитанція від 04.06.2009р.) за ціною 808088,40грн. замість ціни 874054,80грн. (329832кг х 2,65грн.). а у червні 2009р. –175548кг (приймальна квитанція від 30.06.2009р.) за ціною 328210,00грн. замість ціни 465202,20грн. (175548кг х 2,65грн.).

Крім того, у березні-червні 2009р. оплата сировини (молока), одержаної за договором від 10.03.2009р. на закупівлю молока, здійснювалась Товариством частково з порушенням умов вказаного договору таким чином: 24.03.2009р. –235000,00грн., 02.04.2009р. –64000,00грн., 10.04.2009р. –100000,00грн., 21.04.2009р. –180000,00грн., 27.04.2009р. –23490,90грн., 28.04.2009р. –170000,00грн.; 30.04.2009р. –100000,92грн., 15.05.2009р. –150000,00грн., 18.05.2009р. –99000,00грн., 22.05.2009р. –100000,00грн., 27.05.2009р. –200000,00грн., 28.05.2009р. –6610,23грн., 03.06.2009р. –200000,00грн., 12.06.2009р. –50000,00грн., 16.06.2009р. –100000,00грн., 25.06.2009р. –23000,00грн., 01.07.2009р. –100000,00грн., що складає 1901100,32грн.

Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та виписками банку.

Викладене свідчить, що Товариство мало заборгованість перед Компанією за одержану у березні-червні 2009р. на підставі договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока сировину (молоко), розмір якої складав 652 829,23грн. (963 747кг х 2,65грн. –2553 929,55грн.).

Між тим, після звернення Компанії з позовом по даній справі Товариство у липні 2009р. перерахувало Компанії ще 353281,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №3019 від 22.07.2009р. воно перерахувало Компанії 100000,00грн., платіжним дорученням №3046 від 23.07.2009р. –100000,00грн., №3068 від 24.07.2009р. –26357,00грн., №3069 від 24.07.2009р. –12334,00грн., №3070 від 24.07.2009р. –22129,00грн., №3071 від 24.07.2009р. –20000,00грн., №3073 від 27.07.2009р. –18281,00грн., №3074 від 27.07.2009р. –4000,00грн., а платіжним дорученням №3075 від 28.07.2009р. –ще 50000,00грн., та листом Компанії №004/03 від 25.08.2009р., Також на виконання Рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.10.2009р. Товариство перерахувало Агрофірмі 69763,00 грн., що підтверджується листом №01/10/02 від 18.02.2010р. та банківською випискою від 05.11.2009р. а відтак розмір остаточної заборгованості Товариства перед Компанією складає 229785,23грн. (652829,23грн. –(353281,00грн.+69763.00грн.)

Частина перша ст.193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Компанії про стягнення з Товариства заборгованості за договором від 10.03.2009р. на закупівлю підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 229785,23 грн., при цьому провадження у справі про стягнення іншої частини відповідної заборгованості має бути припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 частини першої ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства грошових коштів у якості відшкодування збитків, завданих Компанії, господарський суд зазначає таке.

Товариство, в порушення умов договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока, у червні 2009р. припинило приймати від Компанії сировину (молоко), а саме –припинило надсилати свій автотранспорт для отримання від Компанії сировини (молока), посилаючись на зміну ціни на сировину (молоко).

Таким чином, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 30.11.2009р., господарським судом встановлено, що Товариство не дотримувалось умов договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока при зміні ціни на сировину (молоко), і, відповідно, безпідставно припинило у зв'язку з цим приймати сировину (молоко) від Компанії.

Вказані дії могли призвести до псування сировини (молока), яка була підготовлена Компанією для передачі Товариству, у кількості: 6067,00кг на загальну суму 16077,55грн. (що підтверджується актом від 19.06.2009р.), 9031 кг на загальну суму 23932,15грн. (що підтверджується актом від 20.06.2009р.), 8743кг на загальну суму 23168,95грн. (що підтверджується актом від 21.06.2009р.), 9088кг на загальну суму 24083,20грн. (що підтверджується актом від 21.06.2009р.) та 9348кг на загальну суму 24772,20грн. (що підтверджується актом від 22.06.2009р.), усього –33534кг.

З метою недопущення псування вказаної кількості сировини (молока), і, відповідно, з метою зменшення збитків Компанія здійснила передачу цієї сировини (молока) Товариству з обмеженою відповідальністю "Білогірський молокопродукт", але за меншою ціною –1800,00грн. за 1тн. Крім того, з метою недопущення виникнення збитків у зв'язку з відмовою Товариства приймати сировину (молоко) Компанія у подальшому передавала її Товариству з обмеженою відповідальністю "Білогірський молокопродукт" та Закритому акціонерному товариству "Галичина", проте також за меншою ціною, ніж мало сплачувати Товариство за умови виконання договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока –1800,00грн. за 1тн.

Всього Компанія передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Білогірський молокопродукт" 66894кг сировини (молока), що підтверджується приймальною квитанцією №3 від 30.06.2009р., а Закритому акціонерному товариству "Галичина" –58917кг, що підтверджується товарно-транспортними накладними за період з 25.06.2009р. по 30.06.2009р.

Викладене свідчить, що внаслідок порушення Товариством зобов'язань за договором від 10.03.2009р. на закупівлю молока Компанія не одержала доходів, які б могла реально одержати за умови належного виконання Товариством умов вказаного договору, які складаються з різниці ціни на сировину (молоко), яку мало сплачувати Товариства, та ціни, за яку фактично було передану сировину (молоко): (66894кг + 58917кг) х 2,65грн. –(66894кг + 58917кг) х 1,8грн. = 333399,15 –226459,80 = 106939,35грн.

Відповідно до п.2 частини другої ст.22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

Таким чином, Товариство завдало Компанії збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди у розмірі 106939,35грн.

Окрім цього, договором від 10.03.2009р. на закупівлю молока встановлювалось, що Товариство зобов'язувалось сприяти Компанії у виробництві молочної сировини.

У судовому засіданні представник Компанії пояснив, що домовленості між Компанією та Товариством передбачали, що з метою підвищення якості молочної сировини Компанія мала здійснити дообладнання комплексу зі зберігання молочної сировини.

З цією метою між Компанією та Дочірнім підприємством "Агроторговий дім "КиївАгро" було укладено попередній договір №1/19-03/09 від 19.03.2009р. на постачання обладнання, який передбачав обов'язок Компанії укласти до 01.06.2009р. основний договір купівлі-продажу холодильного танку.

Проте, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока Компанія не одержала грошові кошти, на які розраховувала, через що за браком грошових коштів не змогла укласти з Дочірнім підприємством "Агроторговий дім "КиївАгро" основний договір.

Внаслідок цього Компанія змушена була сплатити штраф у розмірі 50200,00грн., що було передбачено п.5 попереднього договору №1/19-03/09 від 19.03.2009р. Сплата Компанією цього штрафу підтверджується платіжним дорученням №389 від 06.08.2009р.

Частиною першою ст.225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Тобто, додаткові витрати, а саме –сплата Компанією штрафу у зв'язку з неукладенням на виконання попереднього договору №1/19-03/09 від 19.03.2009р. основного договору є збитками.

Таким чином, на виконання вказівок, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.11.2009р., господарським судом досліджено докази, надані Компанією на підтвердження позовних вимог про стягнення грошових коштів у якості відшкодування збитків.

Частина перша ст.22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина перша ст.226 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, –зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Беручи до уваги викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Компанії про стягнення з Товариства грошових коштів у якості відшкодування збитків у розмірі 157139,35грн. (106939,35грн. + 50200,00грн.), а тому задовольняє ці вимоги.

Аналізуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що внаслідок неналежного виконання Товариством зобов'язань за договором від 10.03.2009р. на закупівлю молока Компанія була значною мірою позбавлена можливості одержати прибуток, на який розраховувала, укладаючи вказаний договір, та, крім того, зазнала збитків.

Відповідно до частини другої ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Компанії про розірвання укладеного з Товариством договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока також підлягають задоволенню у зв'язку з істотним порушенням Товариством зазначеного договору.

Судові витрати, виходячи зі змісту ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Товариство.

Керуючись ст. ст. 43, 45, 46, 47, 12, 33, 43, 44, 49, п.11 частини першої ст.80, ст.ст.82, 83, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край" до закритого акціонерного товариства „Хмельницька маслосирбаза” м. Хмельницький про стягнення 809968 грн. 58 коп., розірвання договору від 10.03.2009р. на закупівлю молока задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край" м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 115 (р/р 260063304 в філії Білогірське ВОБ №2903 МФО 375025 код ЄДРПОУ 33707723) 229785,23грн. (двісті двадцять дев”ять тисяч сімсот вісімдесят п”ять грн. 23 коп.) заборгованості, 157139,35грн.(сто п”ятдесят сім тисяч сто тридцять дев”ять грн. 35 коп.) збитків, 8185,00 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят п”ять грн. 00 коп.) витрат по оплаті державного мита 315,00грн. (триста п”ятнадцять грн. 00 коп.) у якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розірвати договір від 10.03.2009р. на закупівлю молока, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-виробнича компанія "Рідний край" та Закритим акціонерним товариством "Хмельницька маслосирбаза".

В решті позову провадження у справі припинити.

                              Суддя