Ухвала суду № 82662973, 26.06.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14164/17

н/п 1-кс/640/8042/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Ворончук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. по кримінальному провадженню № 12016220430000235 від 19.01.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2019 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Неминущого С.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області Жиліним В.А., в якому він просить накласти арешт на наступне рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль Toyota C-HR державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220430000235, відомості про яке 19.01.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом шахрайства, вчиненого у великих розмірах та використанні завідомо підробленого документа, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

24.04.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

05.06.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Зокрема, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину за наступних обставин:

ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановленими слідством особами, з умислом на незаконне заволодіння об`єктом нерухомого майна – незавершеним будівництвом будинку АДРЕСА_1 готовністю 72 %, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом незаконного отримання та реєстрації права власності на об`єкт нерухомості за неіснуючою адресою: АДРЕСА_2 та подальшим розпорядженням на цій підставі об`єктом незавершеного будівництва – будинком АДРЕСА_1 вул. АДРЕСА_1 в АДРЕСА_1 , розробили злочинний план. Реалізовуючи розроблений злочинний план, група осіб розподілили ролі між собою таким чином, що невстановлена особа повинна організувати отримання технічної документації на готовий будинок та земельну ділянку за неіснуючою адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 повинна підшукати підставну особу, яка по підробленим документам виступить у суді позивачем, отримавши на свою користь судове рішення про визнання за ним права власності на зазначений будинок та земельну ділянку, реєстрації судового рішення державним реєстратором в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подальшого укладання «фіктивних» договорів купівлі-продажу будинку, внаслідок чого буде зареєстровано право власності на зазначений будинок по АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , яка в подальшому здійснить продаж будинку добросовісному набувачеві.

Реалізуючи вказані наміри злочинної групи, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння групою осіб об`єктом нерухомого майна – незавершеним будівництвом будинку АДРЕСА_1 готовністю 72 %, що належав на праві приватної власності ОСОБА_4 , шляхом незаконного отримання та реєстрації права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості за неіснуючою адресою: АДРЕСА_2 та подальшим розпорядженням на цій підставі об`єктом незавершеного будівництва – будинком № 2-А по вул. Яровій в м. Харкові, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного набуття ОСОБА_2 права власності на чуже майно та бажаючи настання цих наслідків, виконуючи як співвиконавець свою роль у вчиненні злочину, ОСОБА_2 підшукала підставну особу – ОСОБА_1 , якому вона з невстановленою особою надали технічну документацію на будинок за неіснуючою адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, 10.02.2017 ОСОБА_1 , реалізовуючи спільний злочинний план групи осіб, звернувся до Московського районного суду м. Харкова із позовною заявою від свого імені до відповідача - ОСОБА_5 про стягнення боргу в сумі 20 000 гривень, після чого доповнив дану позовну заяву позовними вимогами про визнання права власності на майно – садовий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , повідомивши таким чином суду завідомо неправдиві відомості про існування боргових зобов`язань між ним та ОСОБА_5 , про здійснення ОСОБА_5 реконструкції та ремонтних робіт у будинку АДРЕСА_2 та про те, що будинок є безхазяйним, готовим до експлуатації. У зв`язку з чим, 10.05.2017 Московським районним судом м. Харкова було прийнято рішення у справі № 643/1838/17, яким задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за останнім право власності на садовий житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 562, 8 кв. м., житловою площею 214, 1 кв. м.

20.07.2017 о 10 годині 35 хвилині, на підставі вказаного судового рішення, державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на садовий житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 562, 80 кв.м., житловою площею 214, 10 кв.м., внаслідок чого ОСОБА_1 незаконно отримав можливість володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом нерухомого майна - незавершеним будівництвом будинку АДРЕСА_1 готовністю 72 %, вартістю 2 241 000 гривень, що є особливо великим розміром.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу групи осіб, ОСОБА_1 18.08.2017 та 21.08.2017 здійснив «фіктивне» відчуження відповідно ѕ та ј вказаного житлового будинку шляхом укладення «фіктивних» договорів купівлі – продажу між ним та іншим членом злочинної групи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підписала дані договори як покупець, засвідчивши таким чином завідомо неправдивий факт купівлі нею будинку, хоча насправді не здійснювала купівлю та не передавала за його купівлю грошові кошти ОСОБА_1 , з метою подальшого продажу ОСОБА_2 будинку потерпілих добросовісному набувачеві.

Однак, злочинний намір групи осіб, спрямований на заволодіння належним ОСОБА_4 об`єктом нерухомого майна – незавершеним будівництвом будинку АДРЕСА_1 , не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2017 накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 та рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2018 у справі № 640/16780/17 укладені ОСОБА_1 договори купівлі – продажу житлового будинку АДРЕСА_2 були визнані недійсними.

Як зазначено слідчим, вказані дії підозрюваної ОСОБА_2 кваліфіковано як кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, - закінченого замаху на шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому у особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років, санкція статті, по якій їй повідомлено про підозру передбачає конфіскацію майна.

Згідно з відомостями ІІПС ОВС України (АРМОР) Лазарєва В.Б. є власницею автомобіля Toyota C-HR державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 .

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України орган досудового розслідування вважає за необхідне розглядати зазначене клопотання без повідомлення підозрюваного з метою забезпечення арешту майна та недопущення його переоформлення на інших осіб.

Слідчим зазначено, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна, орган досудового розслідування просить накласти арешт на майно підозрюваної.

У судове засідання слідчий, прокурор не з`явились. Слідчий Неминущий С.С. надав суду заяву про розгляд поданого ним клопотання без його участі у зв`язку з проведенням невідкладних слідчих дій у іншому кримінальному провадженні, повністю його підтримуючи. Неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Підозрювана ОСОБА_2 , власниця майна, у судове засідання не викликалась, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220430000235, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19.01.2016, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, 05.06.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, а тому з метою забезпечення можливої конфіскації майна, що передбачає санкція частини четвертої статті 190 Кримінального кодексу України, вважає за доцільне накласти арешт на зазначене у клопотанні слідчого рухоме майно, належне підозрюваній ОСОБА_2 на праві власності, шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. по кримінальному провадженню № 12016220430000235 від 19.01.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190КК України, про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на наступне рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль Toyota C-HR державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , - шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - К.С.Садовський