
415/4325/18
2-р/415/7/19
У Х В А Л А
24 червня 2019 року м.Лисичанськ
Лисичанській міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.
за участі секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
Лисичанський міський суд в особі головуючого судді Фастовця В.М., розглянувши заяву про роз`яснення рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно – технічного навчального закладу «Лисичанський професійний гірничо – промисловий ліцей» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Лисичанського міського суду від 11.12.2018 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ДПТНЗ «Лисичанський професійний гірничо – промисловий ліцей» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу були частково задоволені.
У заяві представник відповідача ставить питання про роз`яснення рішення суду в частині нарахування виплат ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2017 р. по 12 квітня 2018 р. включно. При нарахуванні середнього заробітку ОСОБА_1 , брати до уваги ст. 113 ч. 1 «Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)».
Згідно ч. 1, 3 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд розяснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Суд не вбачає необхідності виклику учасників справи і розглядає заяву без виклику сторін та державного виконавця.
Розглянувши рішення Лисичанського міського суду від 11.12.2018 р., суд роз`ясняє, що згідно мотивувальної частини судом було зазначено, що
Відповідно до ст.113 ч.1, ч.5 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.
З наведеної норми вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу у разі простою розраховується з урахуванням положень ч.1 ст.113 КЗпП України. Доплата до звичайного середнього заробітку є правом, а не обов`язком власника або уповноваженого ним органу.
Разом з тим, судом не був визначений порядок розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача, тому питання визначення його розміру повинно вирішуватися під час виконання рішення на підставі наданих відповідачем документів та обставин, що мають значення, коло яких судом не визначалося, тому роз`яснення рішення в цій частині буде виходом за межі розгляду справи.
Виходячи з цього, суд відмовляє у роз`ясненні рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 271 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у роз`ясненні рішення Лисичанського міського суду від 11.12.2018 р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно – технічного навчального закладу «Лисичанський професійний гірничо – промисловий ліцей» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу розмір середнього заробітку.
Апеляційна скарга на цю ухвалу суду може бути подана до Луганського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя:
Судове рішення № 82660727, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 24.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/4325/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: