Ухвала суду № 82659872, 24.06.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/268/19

1-кс/368/196/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2019 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., за участю секретаря Назаренко А.І., скаржника ОСОБА_1 , адвоката Удовиченка Д.Г., сторони кримінального провадження – прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Курінного С.О., слідчого Тищенка М.В., розглянувши клопотання адвокатів Удовиченка Дениса Григоровича та Стецюк Руслани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ :

30 травня 2019 року адвокати Удовиченко Денис Григорович та Стецюк Руслана Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 звернулися до слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області з клопотанням про скасування арешту майна.

Обґрунтовуючи клопотання наступним.

07 березня 2018 року слідчим суддею Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І, винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку слідчому СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області Тищенку М.В. за адресою: м. Кагарлик, вул. Ставянка, з лівої сторони по напрямку руху м. Біла Церква, поруч із земельною ділянкою кадастровий номер 3222210100:10:396:0005 навпроти житлових будинків № 98 та 100, з наступними координатами широти та довготи 49.862516.30, 30.806157 у кримінальному провадженні № 42018111190000263 від 12.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.275, ч. 1 ст. 197-1 КК України.

26 березня 2019 року виконуючи вищевказану ухвалу суду, проведено обшук за адресою: м. Кагарлик, вул. Ставянка, з лівої сторони по напрямку руху м. Біла Церква, поруч із земельною ділянкою кадастровий номер 3222210100:10:396:0005 навпроти житлових будинків № № 98 та 100, з наступними координатами широти та довготи 49.862516.30, 30.806157 у кримінальному провадженні №42018111190000263 від 12.11.2018 року та вилучено наступне, а саме: паливно - заправний модуль, циліндричної форми довжиною 2,85м., діаметром 2м., білого кольору до якого під`єднано паливно-роздавальний пристрій сріблястого кольору прямокутної форми.

29 березня 2019 року слідчим суддею Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. винесено ухвалу про арешт майна вилученого під час обшуку 26.03.2019 р. та накладено арешт на паливно - заправний модуль, циліндричної форми довжиною 2,85м., діаметром 2м., білого кольору до якого під`єднано паливно - роздавальний пристрій сріблястого кольору прямокутної форми.

Власником паливно - заправного модуля, циліндричної форми довжиною 2,85м., діаметром 2м., білого кольору до якого під`єднано паливно-роздавальний пристрій сріблястого кольору прямокутної форми є

ОСОБА_1 .

В свою чергу в листопаді 2018 року ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_2 яка є власником земельної ділянки, за адресою: м. Кагарлик, вул. Ставянка, з лівої сторони по напрямку руху м. Біла Церква, навпроти житлових будинків №98 та 100, з наступними координатами широти та довготи 49.862516.30, 30.806157, що буде орендувати в неї дану земельну ділянку, проте договір оренди вони укладуть лише тоді, коли ОСОБА_1 матиме всі необхідні дозвільні документи, що продажу ПММ з паливно-заправного модуля. Та домовились, що на даний час на вищевказаній земельній ділянці буде розташований паливно-заправний модуль, без підключення та функціонування, а лише з метою реклами.

В подальшому ОСОБА_1 розташував за адресою: : м. Кагарлик, вул. Ставянка, з лівої сторони по напрямку руху м. Біла Церква, навпроти житлових будинків №98 та 100, з наступними координатами широти та довготи 49.862516.30, 30.806157 - паливно-заправний модуль, циліндричної форми довжиною 2,85м., діаметром 2м., білого кольору до якого під`єднано паливно - роздавальний пристрій сріблястого кольору прямокутної форми, з метою реклами, оскільки даний паливно-заправний модуль був без будь-якого палива та не був підключений та не функціонував.

ОСОБА_1 не має жодного відношення до кримінального провадження № 42018111190000263 від 12.11.2018 року за ч. 1 ст.275, ч. 1 ст. 197- 1КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Про те, з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна свідка, на яке накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім цього матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту майна свідка.

Як свідчать матеріали кримінального провадження відносного ОСОБА_1 кримінальне провадження не відкривалося органом до судового слідства та йому не повідомлялось про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень.

ОСОБА_1 не є обвинуваченими або особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті 41 Конституції України: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності», фактично на даний час ОСОБА_1 позбавлений цього права - користування і розпорядження власним майном.

Прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Курінний С.О. заперечував проти задоволення, оскільки скаржник не довів, що він є власником майна, тому просив у задоволення клопотання відмовити.

Слідчий Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області Тищенко М.В. заперечував проти заявленого клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши клопотання та інших учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Кагарлицьким відділенням поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018111190000263 від 12.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.275, ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 29 березня 2019 року у справі № 368/268/19 (провадження № 1-кс/368/196/19) задоволено клопотання слідчого СВ Кагарлицького відділення Обухівського відділу ГУ НП в Київській області Тищенком М.В. від 29.03.2019 року погодженого з прокурором Кагарлицької місцевої прокуратури Олефір О.І. та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: паливно-заправний модуль, циліндричної форми довжиною 2,85 м., діаметром 2 м., білого кольору до якого під`єднано паливно-роздавальний пристрій сріблястого кольору прямокутної форми, який в подальшому передано на відповідне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» ЄДРПОУ 39401941, 03110, м. Київ, вул. О.Довбиша, 32, в ході обшуку 26.03.2019 р. за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Став`янка, з лівої сторони по напрямку руху м. Біла Церква, поруч із земельною ділянкою кадастровий номер 3222210100:10:396:0005 навпроти житлових будинків № 98 та 100, з наступними координатами широти та довготи 49.862.516,30, 30.806157 у кримінальному провадженні №42018111190000263 від 12.11.2018 р.

На даний час досудове розслідування в межах зазначеного кримінального провадження здійснюється слідчим Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП України у Київській області.

Підозра у вчинені злочину у зазначеному проваджені нікому не пред`явлена.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 461/233/17-ц викладена наступна правова позиція.

У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.

Разом з тим з набранням чинності КПК України від 2012 року права власника, який не є учасником кримінального провадження, якщо при проведенні дізнання чи попереднього слідства були порушені його права власника, стали більш захищеними саме заходами кримінально-процесуального закону.

Згідно зі статтею 174 КПК України від 2012 року інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України(згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Крім того, відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України від 2012 року передбачено право оскарження під час досудового провадження рішення, дії чи бездіяльності слідчого володільцем тимчасово вилученого майна іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Таким чином, клопотання адвокатів Удовиченка Д.Г. та Стецюк Р.А. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна повинно бути розглянуто слідчим суддею відповідно до вимог статей 170-174 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Беручи до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, підозра у межах зазначеного провадження так нікому не пред`явлена, паливно - заправний модуль, циліндричної форми довжиною 2,85м., діаметром 2м., білого кольору, до якого під`єднано паливно - роздавальний пристрій сріблястого кольору прямокутної форми, власником якого є ОСОБА_1 , не підлягають конфіскації, оскільки така міра покарання не передбачена санкціями ст. ст. 275 ч. 1, 197-1 ч. 1 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що продовження існування арешту на транспортні засоби, на які було накладено арешт слідчим суддею 29.03.2019 року, не буде відповідати принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також, буде мати негативні наслідки для власників транспортних засобів.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п.1 ч. 6ст. 100 КПК України речові докази, які не містять слідів кримінального правопорушення у вигляді предметів, зберігання яких через громіздкість неможливо без зайвих труднощів повертаються власнику, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з`ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Основною метою ст.. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82 р., «Новоселецький проти України» від 11.03.2003 р., «Федоренко проти України» від 1.06.2006 р.).

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.. ст.. 167, 170-175, 309, 371, 372, 395 КПК України (в редакції 2012 року), слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на паливно - заправний модуль, циліндричної форми довжиною 2,85м., діаметром 2м., білого кольору, до якого під`єднано паливно - роздавальний пристрій сріблястого кольору прямокутної форми, накладений на підставі ухвали слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 29 березня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018111190000263, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2018 року, та повернути ОСОБА_1 .

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : І.І. Шевченко