Рішення № 82659490, 14.06.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6118/18

Провадження № 2/361/860/19

14.06.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 7156 грн. 00 коп.

Свій позов обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші" та ОСОБА_1 укладений договір № 2659810883-004297 від 15.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (надалі - Договір).

Цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачана Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом 619746, який зазначений у тексті договору у розділі "Підписи сторін".

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Вищевикладене кореспондується також із положенням п. 2.7 Правил про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженого наказом позивача за № 7 від 27.11.2017 року (копія додається), які відповідно до п. 12.8 договору є публічною офертою на укладання цього договору.

Додатково, сторона позивача зазначає, що відповідно до розділу 1 договору, заявка - анкета в особистому кабінеті Клієнта на веб-сайті позивача, встановленої форми, яка виражає намір Клієнта/ отримати грошові кошти у позику та є невід`ємною частиною цього договору та узгоджений сторонами в додатку 1 до цього договору.

Так, виходячи з вищезазначеного, договір № 2659810883-004297 від 15.05.2018 року є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягнення всіх істотних умов договору.

Згідно п. 2.1. договору позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику коштів у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов`язується отримати (прийняти) та повернути позику та сплатити суму процентів користування позикою в порядку і в строк визначений цим договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому договором.

Повідомленням від 15.05.2018 року підтверджується, що позивачем було перераховано на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 позику у розмірі 1200, 00 (одна тисяча двісті) гривень. Дана сума перерахована на підставі договору співробітництва № 2829 від 28.12.2017 року (копія повідомлення та договору додається).

Відповідно до умов п. 10.1.3. договору позичальник зобов`язується вчасно повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою.

Строк надання послуг за цим договором (строк на який надається позика) розпочинається з моменту отримання позичальником коштів відповідно до умов Договору. (п.5.1 Договору).

Строк, на який надається позика за цим договором становить 31 днів. (5.2. договору).Дата надання позики 13.05.2018 року (п.5.3 Договору).Дата повернення позики - не пізніше 23:00 14.06.2018 включно (п.5.4 Договору).

Відповідно до умов договору сума процентів за користування позикою становить 436,44 грн. за 31 днів.Проценти за користування позикою становлять 2% за кожен день користування позикою, що становить 730 процентів річних).Тип процентної ставки - фіксована.Фіксована процентна ставка за цим договором становить 2% (24,00 грн. процентів) за кожен день, починаючи з дати видачі позики, і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно, протягом строку користування позикою.

Загальна сума позики здорожчання позики за весь період її складає 1636,44 грн.

Так, у строк, зазначений даним договором у разі виконання відповідачем зобов`язань за цим договором, відповідач повинен був повернути позику та проценти за користування позикою.

Проте позичальник не повернув суму позики, тим самим порушив умови договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язання за вказаним договором не виконав у встановлений договором строк. На даний час відповідач заборгованість за договором № 2659810883-004297 від 15.05.2018 року не погасив.

Відповідно п. 7.1. договору у випадку порушення (прострочення) Позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3,00% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення. Пеня підлягає сплаті шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або перерахування таких коштів на поточний рахунок позикодавця.

п. 11.1. даного договору передбачено, що усі спори за договором сторони будуть наманися вирішити шляхом переговорів.

Заходи досудового врегулювання спору не вживалися. Відповідач на зв`язок не виходив та не відповідав на дзвінки представника позивача.

Станом на 14.09.2018 року відповідачем прострочені строки повернення позики, встановлені п. 5.4. даного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка складається з:

-заборгованості за кредитом - 1200,00 грн.

-заборгованості по процентам за користування кредитом - 2644,44 грн.

-заборгованості за пенею - 3312,00 грн.

Загальна сума заборгованості за договором складає 7156,44 грн. (розрахунок додається).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подана заява про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, заперечувала факт укладання будь-яких договорів із ТОВ "Фінансова компанія є гроші", зазначила, що в неї немає також можливості користуватися інтернетом, крім того надсилати чи обмінюватись певними документами. Крім іншого звернула увагу, на фотокартку, яка була надіслана ніби нею із копією паспорта, з якої вбачається, що на ній зображений невідомий їй чоловік який тримає в руках її паспорт. Будь-яких грошей на її картку не надходило.

Суд, заслухавши відповідача, вивчивши письмові докази у справі, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК Україн и доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 77, ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші" та ОСОБА_1 укладений договір № 2659810883-004297 від 15.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. (а.с. 11)

Цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачана Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання нею певних дій, які свідчать про укладення Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

До вказаного договору доданий графік розрахунків, який також підписаний електронним підписом. (а.с. 18)

Відповідно п.4.1. вказаного договору позика вважається наданою в момент отримання позичальником коштів в касі позикодавця, що підтверджується відповідним касовим ордером та/або зарахування коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника. (а.с. 12)

У повідомленні від 11 вересня 2018 року зазначається про те, що 15 травня 2018 року через систему прийому платежів " Platon " було проведено успішно видачу займу на сайті EGROSHI.СOM карту клієнта в сумі 1200 грн. Карта клієнта зазначена як НОМЕР_1 . (а.с. 24)

Прізвище, ім`я та по-батькові клієнта на карту якого були перераховані вказані кошти суду не надано. Також не надано підтверджуючих доказів, що вказана карта за цим номером належить саме ОСОБА_1 .

Як доказ у справі подана копія паспорта на ОСОБА_1 , серії НОМЕР_4 , та копія ідентифікаційного номеру, які вочевидь, як вбачається із фотознімку, направлені сторонньою особою чоловічої статі. (а.с. 43-47)

За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до змісту ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд дослідивши подані докази дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки обставини на які посилається позивач не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а докази подані позивачем не є достатніми та такими, що містять інформацію щодо предмету доказування, та дають підстави вважати про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно платіжного доручення № 932 від 11 вересня 2018 року оплачені юридичні послуги за договором № 01/08-1 від 01 серпня 2018 року щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір № 2659810883 на суму 1500 грн. 00 коп. (а.с. 41)

Згідно платіжного доручення № 815 від 10 вересня 2018 року позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп. (а.с.48)

Відповідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином судові витрати не підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 76-84, 141, 259 - 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші" про стягнення заборгованості за договором позики за № 2659810883-004297 від 15 травня 2018 року в розмірі 7156 грн. 44 коп. та судових витрат - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.