Рішення № 8265895, 11.02.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                     11.02.2010 Справа № 17/30-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Експериментальна база "Херсонська" Інституту землеробства південного регіону УААН, м.Херсон

до фермерського господарства "Конс", с. Новокиївка Каланчацького району Херсонської області

про стягнення 18600 грн. 30 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Гордєєва Л. М., дов. № 129 від 27.11.2009р.

від відповідача - Горохов М. М., керівник, паспорт серії МО № 925911, виданий13.04.01р. Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області.

          Державне підприємство "Експериментальна база "Херсонська" Інституту землеробства південного регіону УААН (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з фермерського господарства "Конс" (відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу від 03.09.2009р. у розмірі 18600 грн. 30 коп., з яких 11205 грн. 00 коп. основної заборгованості та 7395 грн. 30 коп. пені.

          Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором б/н від 03.09.2009р., в межах якого той виступає покупцем, що, з метою захисту майнових прав, стало для позивача підставою ініціювання вирішення спору у судовому порядку.

          В судовому засіданні 11.02.2010 року представник позивача надав суду витребувані документи; звернувся з заявою про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 11200,00 грн. основної заборгованості та 7395 грн. 30 коп. пені. Зазначену заяву долучено до матеріалів справи; суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

          Представник позивача позовні вимоги підтримала з урахуванням їх зменшення, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

          Представник відповідача позовні вимоги в частині 11200,00 грн. заборгованості визнає в повному обсязі. Проти нарахування пені заперечує, зазначає, що заявлена до стягнення сума пені є занадто високою у порівнянні з несплаченою заборгованістю.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

          03 вересня 2009 року між Державним підприємством „Експериментальна база „Херсонська” Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук (позивач, продавець за договором) та фермерським господарством „Конс” (відповідач, покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупцеві належний продавцю товар, а саме - насіння озимого ріпаку у кількості та по ціні, визначеним у договорі; а покупець, в свою чергу, зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його. Відповідно до п.2.2 договору строк оплати товару було встановлено до 06 жовтня 2009 року.

          Виконуючи умови договору позивач за накладною №98 від 03.09.2009 року передав відповідачеві товар (насіння ріпаку) на суму 16200,00 грн., який було отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності від 03.09.2009р. №3.

          Натомість, відповідач свої зобов’язання виконував не в повному обсязі, 01.10.2009р. ним було частково оплачено придбаний товар у сумі 5000,00 грн., що підтверджується копією прибуткового ордеру від 01.10.2009р. №126. У зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань в частині оплати заборгованості станом на 26.01.2010 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 11200,00 грн., що і не заперечується представником відповідача.

          З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 27.10.2009р. №114, яка останнім залишена без належного реагування та задоволення.

          Аналіз правовідносин, які існують між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір купівлі-продажу, за яким на підставі приписів статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У відповідності до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Доказів сплати заборгованості суду не надано.

          Таким чином, заявлена до стягнення сума заборгованості за поставлений в межах договору від 03.09.2009 року товар в розмірі 11200 грн. 00 коп. є обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню. В задоволенні решти вимог в частині стягнення 05 грн. 00 коп. основної заборгованості суд відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

          Також позивачем заявлено до стягнення 7395 грн. 30 коп. пені за порушення виконання зобов’язань щодо своєчасності погашення заборгованості.

          Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Згідно з ч.1 статті 548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

          Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України закріплено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу передбачена в розділі 3 договору. Так, в пункті 3.2.3 договору зазначено, що у випадку відсутності оплати установленої суми договору до 06.10.2009р. покупець зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 3% за кожний день прострочення.

          Таким чином суд констатує, що укладаючи угоду щодо відповідальності сторін за порушення зобов’язання або неналежне виконання зобов’язання сторони не дійшли згоди щодо розміру пені, яка може бути заявлена до стягнення в даному випадку. У зв’язку з чим підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення пені відсутні.

          На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 11200 грн. 00 коп. основної заборгованості. В решті позову в частині стягнення 05 грн. 00 коп. основної заборгованості та 7395 грн. 30 коп. пені суд відмовляє.

          За правилами статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам. З відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню 112 грн. державного мита та 142 грн. 10 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; 74 грн. державного мита та 93 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          На підставі наведених норм матеріального права, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

                    1. Позов задовольнити частково, в сумі 11200 грн.

          2. Стягнути з фермерського господарства "Конс" (Херсонська область, Каланчацький район, село Новокиївка, код ЄДРПОУ 32472047, р/рах. 2600828063 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Державного підприємства „Експериментальна база „Херсонська” інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук (м. Херсон, с. Наддніпрянське, код ЄДРПОУ 32618821, р/рах. 26001301003091 в ХФ АКБ "Форум", МФО 342252) 11200 грн. 00 коп. основної заборгованості, 112 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 142 грн. 10 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті позову в частині стягнення 05 грн. 00 коп. основної заборгованості та 7395 грн. 30 коп. пені відмовити.

                     Суддя М. Б. Сулімовська

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

12.10.2010р.