Рішення № 8265753, 02.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р. Справа № 21/02-10

вх. № 041/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Зайцев Д.В. дов. № 06 від 22.02.2010р.

3-ї особи

відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Алюпол", смт. Бородянка

до ПП "ВК "Ресурс", м. Харків

про стягнення 19958,56грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 17 689,20грн. основного боргу, пеню в сумі 1644,97грн., інфляційних в сумі 195,50грн., 3%річних в сумі 428,89грн., та судові витрати, посилаючись на те, що позивач на підставі договору купівлі-продажу №89/2207-2008 від 22.07.2008р. передав відповідачеві товар по видатковим накладним№А-00000242 від 28.07.2008р. на суму 20 275,20грн., №А-00000303 від 29.08.2008р. на суму 114 534,0грн., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару , здійснив частково .

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині розрахунку інфляційних витрат та просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 1860,90грн., що нараховані за період з грудня по вересень 2009р.

Відповідач відзив на позовну не надав , представник відповідача в судове засідання не з*явився.

Позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України №21-10/960 від 22.02.2010р. з якого вбачається , що юридична адреса відповідача :м.Харків, вул. Дерев'янка 48,кв.81.

Розглянувши надані суду докази встановлено, що між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі- продажу №89/2207-2008 від 22.07.2008р. на підставі якого продавець передає профіль алюмінієвий за цінами вказаними в специфікації , а покупець прийняв цей товар на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунку-фактури або специфікації до договору .

Позивач по видатковим накладним на суму №А-00000242 від 28.07.2008р. на суму 20 275,20грн., №А-00000303 від 29.08.2008р. на суму 114534,0грн. передав відповідачеві профіль на загальну суму 134809,20грн., відповідач товар прийняв через своїх представників , що діяли за довіреностями , листом №1 від 29.08.2008р. гарантував оплатити протягом двох тижнів .

Позивачем були пред'явлені рахунки - фактури №А-00000213 від 15.07.2008р. на суму 21120,0грн., №А-00000271 від 11.08.2008р. на суму 108000,0грн., №А-00000312 від 03.09.2008р. на суму 6534,0грн. та пред8явив вимогу на оплату вих№508 від 24.11.2009р. в порядку передбаченому ст.530 ЦК України .

Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначається моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач оплатив товар по рахунку - фактурі №А-00000213 від 15.07.2008р. в сумі 21120,0грн. 23.07.2008р. та в сумі 96844,80грн. протягом серпня - грудня 2008р., заборгованість складає 17689,20грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17689,20грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підстав п.8.3. договору , позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочку термінів оплати в сумі 1644,97грн. за 182дні, яка визнана судом обґрунтованою та підлягає стягненню.

Суд перевіривши розрахунок позовних вимог встановив , що в розрахунку позовних вимог позивачем помилково зазначено період нарахування пені з грудня 2008р. по вересень 2009р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1860,90грн. та 3% річних в сумі 428,89грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .

Керуючись ст.ст. 33, 44,49, 82-84 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства"Виробнича компанія "Ресурс"(м.Харків, вул.Дерев*янко , буд.48,кв.81, код 34390045, р/р 26009051350000 в АКІБ "Укрсиббанк" м.Харкова, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпол"(Київська обл., смт.Бородянка, вул.Леніна, 28-В, код 33283810, р/р 26003010002640 в АКБ "УнікредитБанк", МФО 300744) - 17689,20грн. основного боргу, пені в сумі 1644,97грн., інфляційних витрат в сумі 1860,90грн., 3%річних в сумі 428,89грн., витрати на державне мито в сумі 216,23грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу .

Суддя

Рішення підписано 05.03.2010р.