Рішення № 82655131, 20.06.2019, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

20 червня 2019 рокуСправа №451/1638/17 Провадження № 2/451/138/19

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1638/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Кустинського старостинського округу Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

07 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат, ОСОБА_4 . Родинні відносини підтверджуються повторним свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 31 липня 1958 року, свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 , виданим 31 липня 1958 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00018850800 від 13.10.2017 року. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку площею 2,7992 га. Земельна ділянка загальною площею 2,7992 га складається з двох земельних ділянок площею 1,8457 га, та площею 0,9535 га, що передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходяться на території Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області. З метою оформлення прийняття спадщини, оскільки вона фактично прийняла спадщину, після смерті матері, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено. Також рекомендовано звернутися до суду. Вказане, унеможливлює реалізацію її майнових прав, як спадкоємця, у позасудовому порядку, а тому позивач вимушена звернутися з позовом до суду. ОСОБА_2 вступила в фактичне управління та володіння спадковим майном, оскільки була зареєстрована та постійно мешкала з ОСОБА_4 , по день його смерті, що підтверджується довідкою Кустинської сільської ради Радехівського районну Львівської області №817 від 06.09.2017 року. Просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,7992 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 1,8457 га, та площею 0,9535 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2-3).

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2018 року відкрито провадження у справі (а.с.30-31).

20 листопада 2018 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.49).

27 травня 2019 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, зокрема, окрім визнання права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,7992 га, просить встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_3 , виданий Радехівською районною радою Львівської області 10.03.2000 року, на ім`я ОСОБА_4 , належить ОСОБА_4 .

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає, просить позов задовольнити (а.с.40).

Представник Кустинського старостинського округу подав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає. Проти задоволення позову не заперечує (а.с.67).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого – визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області 01 серпня 2010 року (а.с.6).

Родинні відносини із спадкодавцем підтверджуються свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 31 липня 1958 року, свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 , виданим 31 липня 1958 року, та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00018850800 від 13.10.2017 року (а.с.7-9).

Із копії Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_3 , виданого 10.03.2000 року Радехівською райдержадміністрацією, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №5174, вбачається, що земельна ділянка, площею 2,7992 га, яка складається з двох земельних ділянок площею 1,8457 га та площею 0,9535 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кустинської сільської ради, належала ОСОБА_4 (а.с.5).

Відповідно до копій витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4605884232017 від 31.10.2017 року та №НВ-4605940792017 від 09.11.2017 року, земельні ділянки площею 1,8458 га (кадастровий номер НОМЕР_5 ) та 0,9535 га (кадастровий номер НОМЕР_6 : НОМЕР_7 :000:0394), які розташовані на території Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області належать на праві власності ОСОБА_4 (а.с.16-25).

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого брата ОСОБА_4 , що стверджується заявою про прийняття спадщини від 30 липня 2018 року (а.с.11).

Із копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №49425456 від 11.10.2017 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 спадкова справа не заведена.

Із копії заяви, підписаної ОСОБА_3 , справжність підпису якої посвідчено секретарем виконкому Кустинської сільської ради 16.11.2017 року, вбачається, що ОСОБА_3 відомо про відкриття спадщини після смерті дідуся ОСОБА_5 . Вона пропустила термін на прийняття спадщини у встановлені строки. За продовженням цього строку до суду звертатися не буде; постійно із спадкоємцем не проживала, тому відповідно до ст. 1272 ЦК України вважає себе таким спадкоємцем, що не прийняла спадщину (а.с.26).

Із довідки, виданої Кустинським старостинським округом 27.05.2019 року №294, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одна і та ж сама особа (а.с.67).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент смерті.

Узагальнюючи вищенаведене,оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що у позивача немає іншого способу захисту порушених прав, суд робить висновки, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200, 206,258-259,263-265,314 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_3 , виданий Радехівською районною радою Львівської області 10.03.2000 року, на ім`я ОСОБА_4 , належить ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,7992 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 1,8457 га, та площею 0,9535 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 старостинського округу Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області на користь ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 25.05.2019 року.