Рішення № 8265497, 01.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2010 р. Справа № 62/255-09

вх. № 10366/4-62

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод", м. Харків

до Приватного підприємства "Техпром-Аво", м. Харків

про стягнення 3197,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Харківський вагонобудівний завод" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ПП "Техпром-Аво" 3107,21 грн. основного боргу, 54,09 грн. пені, 7,91 грн. 3% річних та 27,96 грн. інфляційних, обгрунтовуючи позовні вимоги не належним виконанням з боку відповідача умов договору оренди №А6-2008 від 20.03.08р.

Представник позивача у призначене судове засідання не з*явився, однак 24.02.10р. через канцелярію суду від позивача надйшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку із зайнятістю його представника у судовому засіданні у господарському суді Львівської області.

Суд, розглянувши подане клопотання, вважає за необхідне його відхилити, оскільки зайнятість представника не позбавляє позивача можливості направити в призначене судове засідання іншого представника, уповноваживши його на це відповідним дорученням, як і не позбавляє його можливості надіслати поштою витребувані господарським судом документи. Крім того, суд в судовому засіданні 09.02.10р. задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Відкладення ж розгляду справи в цьому судовому засіданні суд вважає неможливим, оскільки таке відкладення буде за межами строку, встановленого процесуальним законом для розгляду справи. До того ж, враховуючи достатність наявних в справі матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості,

приймаючи до уваги неоднаразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

24.02.10р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві та можуть знаходитись на його розрахунковому рахунку. А також просить суд зобов"язати відповідача надати довідку, якою уточнити за підписом керівника та головного бухгалтера усі його банківські реквізити та юридичну адресу станом на момент розгляду справи.

Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідач не надав відповіді на отриману від позивача претензію; сума позову є такою, яку відповідач не в змозі сплатити позивачу у добровільному порядку; позивачем до відповідача було подано до відповідача одночасно шість позовів про стягнення суми боргу на загальну суму 188217,87 грн.

Відповідно до ст.66 ГПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи (Роз’яснення Вищого арбітражного суду “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611).

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У наданому клопотанні позивачем не обґрунтовано необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову; чому саме такий вид забезпечення позову належить застосувати; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві та можуть знаходитись на його розрахунковому рахунку.

Стосовно клопотання позивача в частині зобов"язання відповідача надати довідку, якою уточнити за підписом керівника та головного бухгалтера усі його банківські реквізити та юридичну адресу станом на момент розгляду справи, суд зазначає, що ухвалами господарського суду Харківської області від 14.12.09р., від 12.01.10р. та від 09.02.10р. такі довідки вже були витребувані судом. Як вже було зазначено вище, суд, з огляду на достатність наявних в справі матеріалів, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі документами та матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 20.03.08р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення №А6-2008 та Додаткову угоду №1 від 15.09.08р. до нього, відповідно до умов яких позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення інструментального цеху літ. «Е1-1» площею 64,7 кв.м. та дробеструйки літ. «Е3-1» площею 45,5 кв.м., які розташовані за адресою: 61052, м.Харків, вул..Котлова,89.

Відповідно до п.4.1. Договору, відповідач зобов»язується щомісячно сплачувати позивачеві орендну плату за орендовані ним приміщення наступним чином: за Інструментально-механічний участок КМЦ (інструментальний цех) «Е1-1» площею 64,7 кв.м. – 842,50 грн. без НДС; за Кузнечно-механічне відділення КМЦ (дробеструйка) літ. «Е3-1» площею 45,5 кв.м. – 568,75 грн. без НДС; НДС – 20% - 282,25 грн. Всього відповідач за оренду згаданих нежитлових приміщень повинен щомісяця сплачувати позивачеві 1693,50 грн. (з урахуванням НДС).

Згідно із п.4.6 Договору та Додатковоъ угоди №1 до нього, орендна плата за користування приміщеннями вноситься відповідачем (орендарем) самостійно один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за поточним, на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач виконуючи свої зобов"язання за договором оренди №А6-2008 від 20.03.08р. передав відповідачеві нежитлові приміщення інструментального цеху літ. «Е1-1» площею 64,7 кв.м. та дробеструйки літ. «Е3-1» площею 45,5 кв.м., які розташовані за адресою: 61052, м.Харків, вул..Котлова,89., що є предметом цього договору. Технічний стан нежитлових приміщень був визначений сторонами, як задовільний, зауважень щодо його якості у відповідача не було. Факт передачи згаданого нежитлового приміщення підтверджується підписаним преставниками обох сторін актом приймання-передачі від 01.08.08р.

Відповідач свій обов’язок щодо своєчасної сплати орендної плати виконував не належним чином. Як випливає з наданого позивачем розрахунку заборгованості з орендної плати, у період з листопада 2008 р. по жовтень 2009 р. у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати у розмірі 3107,21 грн., яка станом на момент розгляду справи залишається не сплаченою.

Згадана заборгованість підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Направлена позивачем відповідачеві претензія №1721 від 10.11.09р. залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив зобов"язання за договором оренди №А6-2008 від 20.03.08р. щодо своєчасної та повної сплати орендної плати.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем по орендній платі за договором оренди №А6-2008 від 20.03.08р., хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати відповідні докази на підтвердження своєї позиці по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога

позивача в частині стягнення коштів в сумі 3107,21 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 7.2 договору оренди №А6-2008 від 20.03.08р. у разі не внесення орендної плати в строки, встановлені в розділі 5 даного договору, відповідач (Орендар) сплачує позивачеві (Орендодавцю) неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за яки нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Нарахування позивачем пені здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 54,09 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню..

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 27,96 грн. та 3% річних у сумі 7,91 грн. законними, обґрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 612, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтями 188,193,198,232,284,285,291,343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України –

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи - відмовити.

В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ТЕХПРОМ-АВО" (61052, м.Харків, вул.Котлова,89, р/р2600106400487 в АКБ "Правекс-Банк" м.Харків, МФО 321983, код ЄДРПОУ 35700520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (61052, м.Харків, вул.Котлова,89, р/р 260070079401 в ХФ АБ "Брокбізнесбанк", МФО 350910, ЄДРПОУ 01056379) 3107,21 грн. основного боргу, 54,09 грн. пені, 27,96 грн. інфляційних, 09,91 грн. 3% річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №62/255-09 підписано 02.03.10р

З оригіналом згідно 04.03.2010 року секретар с/з Коробко Є.С.