Рішення № 8265325, 24.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2010 р. Справа № 47/166-09

вх. № 10005/5-47

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Светлічний Ю.В.

суддя Лаврова Л.С.

суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 18.11.08 р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Приватної фірми "Орнатус", м. Харків

про стягнення 18049,51 грн.

та за зустрічним позовом Приватної фірми "Орнатус", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про зобов"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо стягнення з відповідача Приватної фірми "Орнатус" основної заборгованості у розмірі 18049,51 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору поставки № 531/10/07 від 01.10.2007р. Окрім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 180,50 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

28 грудня через канцелярію господарського суду позивач надав заяву вх. №32829 про уточнення позовних вимог в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 18049,51 грн. Окрім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 180,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., які прийняті судом розгляд справи продовжено з урахуванням цих змін.

02 лютого 2010 року 2010 Приватною фірмою "Орнатус" подано зустрічну позовну заяву (вх.№1921), в якій просить зобов"язати ФОП ОСОБА_2 забрати товар, поставлений за договором №531/10/07 та повернути грошові кошти, сплачені ПФ "Орнатус". Також судові витрати просить покласти на позивача.

Ухвалою господарського суду від 03 лютого 2010 року прийнято зустрічний позов Приватної фірми "Орнатус" для спільного розгляду з первісним позовом.

15.02.2010 року на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду зазначеної справи.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 17 лютого 2010 року для розгляду вищевказаного клопотання заступником голови господарського суду.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 16 лютого 2010 року клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду по справі №47/166-09 задоволено. Для розгляду справи №47/166-09 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Лаврова Л.С. та суддя Пелипенко Н.М.

Відповідач 15 лютого 2010 року клопотання (вх.№2941), в якому просить залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІП "Малахіт". Своє клопотання обгрунтовував тим, що в зустрічній позовній заяві ним заявлені вимоги про зобов"язання позивача повернути товар, поставлений за договором поставки №531/10-07, та грошові кошти сплачені відповідачем (за первісним позовом) та вказує, що зазначений товар знаходиться не зберіганні у відповідального відповідача ІП "Малахіт", на підставі договору зберігання №13/11/08 від 01.12.08 р.

Ухвалою господарського суду від 17 лютого 2010 року у задоволенні клопотання відповідача (за первісним позовом) про залучення у якості третьої особи ІП "Малахіт" - відмовити.

Присутній представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача (за первісним позовом) у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Колегія суддів бере до уваги, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, отже суд вважає, що господарським судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, у звязку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено договір № 531/10/07 від 01.10.07 р. строком дії до 31.12.09 р.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язується в порядку та у строки, визначені договором, передати у власність відповідача товар у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором. Поставка товару за договором здійснювалася партіями.

Відповідно до п. 5.3. договору № 531/10/07 відповідач здійснює оплату на умовах, відстрочки платежа на 30 (тридцять) календарних днів з дня передачі товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 48 987,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №PRO-001761 від 12.12.08р. на суму 33745,20 грн., №PRO-000035 від 12.02.09р. на суму 4452,53 грн., №PRO-000177 від 06.03.09р. на суму 3738,42 грн., №PRO-000239 від 19.03.09р. на суму 7050,85 грн.

Відповідно до п. 5.5 договору сторони щомісяця проводять звірку розрахунків по здійсненим поставкам товару, для чого постачальник готує проект акту звірки розрахунків та направляє його покупцеві у строк не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, по якому здійснюється звірка розрахунків. При цьому покупець після отримання проекту акту звірки проводить перевірку з даними свого бухгалтерського обліку та направляє постачальнику підписаний акт звірки розрахунків до десятого числа поточного місяця або мотивовану відмову від підписання наданого акту звірки.

Позивач та відповідач провели звірку взаємних розрахунків за період з 01 08.08р. по 31.08.08р. Відповідачем був визнаний обов'язок щодо оплати за поставлений товар на суму 38642,18 грн.

Відповідачем було частково повернуто поставлений товар, а саму на суму 19 937,52 грн., що підтверджується накладними: № а238.12.02.2009/507/В від 12.02.09 р. на суму 465,00 грн., № а238.12.02.2009/508/В від 12.02.09 р. на суму 404,40 грн., № а238.12.02.2009/509/В від 12.02.09 р. на суму 408,60 грн., № а238.12.02.2009/509/В/б від 09.09.09 р. на суму 13321,27 грн., № а238.12.02.2009/510/В/б від 09.09.09 р. на суму 1143,45 грн., № а238.12.02.2009/509/В/б від 09.09.09 р. на суму 4194,80 грн.

На виконання своїх зобов"язань по договору відповідачем було оплачено товар на суму 11 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рхунку позивача від 03.03.09 року. Тобто заборгованість відповідача за поставлений товар по договору складає 18049,51 грн.

Відповідно до цього позовні вимоги позивача (за зустрічним позовом) про зобов"язання ФОП ОСОБА_2 забрати товар, поставлений за договором №531/10/07 та повернути грошові кошти сплачені ПФ "Орнатус" не підтверджуються матеріалами справи, не доведені суду, тому задоволенню не підлягають.

З метою досудового врегулювання спору, на виконання п.9.1 договору позивачем було направлено відповідачу претензію про погашення перед позивачем заборгованості у розмірі 18049,51 грн., на яку відповідач не відреагував та суму боргу не сплатив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів задовольняє первісний позов повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовляє.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем (за первісним позовом) не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 18 049,51 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 180,50 грн., передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. слід покласти на відповідача (за первісним позовом), з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИЛА:

1. Первіснийпозов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватної фірми "Орнатус" (61125, м.Харків, вул. Малом'ясницька, 9/11, код 24136224, ІПН 241362220386, п/р 26001016814333 у відділенні №2 "Укрексімбанк" філії м. Харків, МФО 351618) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( 61052, АДРЕСА_1, Св-во про державну реєстрацію НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в ЗАТ "ПроКредитБанк'', МФО 320984 ) суму основного боргу у розмірі 18049,51 грн., 180,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано 27 лютого 2010 року.

Головуючий суддя Светлічний Ю.В.

суддя Лаврова Л.С.

суддя Пелипенко Н.М.