Рішення № 8265282, 22.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2010 р. Справа № 29/05-10

вх. № 079/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Диба М.М.

1 відповідача - не з"явився

2 відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Торгівельний Дім "Ресурс", м. Харків

до ТОВ "Водний мир"

та до ФОП ОСОБА_2

про стягнення 16517,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ Торгівельний дім "Ресурс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів - ТОВ "Водний мир" та ФОП ОСОБА_2 15538,46 грн. боргу, 609,56 грн. пені, 280,16 грн. інфляції, 89,21 грн. річних,165,18 грн. державного мита та 236 грн. витрат на іноформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В обгрунтування свого позову, позивач вказує на те, що він поставив першому відповідачу товар за договором №985-09-С від 01.01.09, а оплату його вартості останній не здійснив. Також, позивач вказує на те, що між ним та другим відповідачем було підписано договір поруки №15-03/09, Відповідно до якого 2-й відповідач поручився перед позивачем солідарно відповідати за виконання першим відповідачем зобов"язань по договору №985-09-С.

04.02.10 позивач подав до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої він відмовився від вимог щодо другого відповідача та просить суд стягнути з ТОВ "Водний мир" - 15538,46 грн. боргу, 943,28 грн. пені, 349,74 грн. інфляції, 138,05 грн. річних,169,69 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, яку було прийнято судом до розгляду.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу, або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, або зменшити позовні вимоги. Суд, розглянувши заяву позивача, в частині відмову від позову стосовно вимог до другого відповідача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю.

Відповідачі в судове засідання не з"явились, відзиви на позовну заяву суду не надали, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.01.09 між позивачем та першим відповідачем було підписано договір №985-09-С. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити першому відповідачеві товар, а він зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі та протоколі розбіжностей до договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав першому відповідачеві товар на суму 18181,15 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи, але оплату його вартості здійснив лише частково у розмірі 2642,69 грн. Таким чином, заборгованість першого відповідача перед позивачем складає 15538,46 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу першим відповідачем не оспорена, перший відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 15538,46 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 349,74 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 138,74 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню та стягненню з першого відповідача на користь позивача.

Пунктом 7.6 вказаного вище договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені. Приймаючи до уваги, що перший відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті поставленого товару у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 943,28 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню з першого відповідача на користь позивача.

Зважаючи на те, що позивач відмовився від позовних вимог щодо другого відповідача, провадження по справі відносно другого відповідача слід припинити відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову ТОВ "Торгівельний Дім "Ресурс" від позовниїх вимог до ФОП ОСОБА_2

Провадження по справі в частині позовних вимог ТОВ "Торгівельний Дім "Ресурс" до ФОП ОСОБА_2 припинити.

Позов ТОВ "Торгівельний Дім "Ресурс" до ТОВ "Водний мир" задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Водний мир" (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код 30396682) на користь ТОВ "Торгівельний Дім "Ресурс" (м. Харків, вул. Основ"янська, 55, код 33206799) - 15538,46 грн. боргу, 943,28 грн. пені, 349,74 грн. інфляції, 138,05 грн. річних,169,69 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, яку було прийнято судом до розгляду.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя