Рішення № 8265035, 22.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2010 р. Справа № 55/300-09

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

суддя Інте Т.В.

суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі судовогозасідання Джур А.М.

за участю представників сторін:

позивача - Грищенка О.В.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет", м. Харків

про стягнення 137255,34 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат",м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет", м. Харків, 125314,47 грн. заборгованості, 8785,15 грн. пені, 1893,15 грн. інфляційних витрат, 1262,56 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 4600017944 від 09.10.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 грудня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 грудня 2009 р.

21 грудня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 105314,66 грн. заборгованості, 9226,73 грн. пені, 2788,90 грн. інфляційних витрат, 1333,71 грн. 3% річних та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 20 січня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 20 січня 2010 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 28 лютого 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 01 лютого 2010 р.

20.01.2010 року на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання (вх. №15) від відповідача про призначення колегіального розгляду зазначеної справи.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 21 січня 2010 року було призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Гребенюк Н.В., суддів: Інте Т.В., Пелипенко Н.М.

28 січня 2010 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що за період з 26.02.09 р. по 20.10.09 р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 275575,76 грн., повернуто товар на суму 25141,62 грн., сплачено за товар 145119,67 грн. Позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

01 лютого 2010 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що строк виконання зобов"язання за договором не настав, оскільки відповідно до п.2.5 договору постачальник зобов"язується надавати разом з товарами: санітарно-гігієнічні висновки, сертифікат якості. Відповідач стверджує, що у разі не надання цих документів датою одержання товарів вважається дата одержання всіх необхідних документів, та на строк затримки належного оформлення необхідних документів покупець має право відстрочити дату розрахунку з постачальником. Вказані документи позивачем надані не були, отже відповідно не настав і строк для оплати, вважає відповідач.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 р. було відкладено розгляд справи на 22 лютого 2010 р.

18 лютого 2010 р. відповідач надав до суду платіжні доручення, які підтверджують сплату боргу, та просив суд припинити провадження у справі, у зв"язку з відсутністю предмету спору.

19 лютого 2010 р. позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем було погашено суму боргу у повному обсязі, та просив суд стягнути з відповідача 6804,67 грн. пені, 998,61 грн. 3 % річних та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

19 лютого 2010 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до вимог ЗУ "Про безпечність та якість харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР, ЗУ "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ, Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію" від 10 травня 1993 р.№ 46-93 та Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої пролітики від 01 лютого 2005 р. № 28 "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов"язковій сертифікації в Україні" відповідачу були надані сертифікати відповідності та ветеринарні свідоцтва на кожну поставлену партію товару, крім того, зазначив, що відсутність документів, підтверджуючих якість товару, позбавляє право його реалізації, і як наслідок, унеможливлює здійснення приймання такого товару відповідача від позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 22 лютого 2010 р. підтримував уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

09 жовтня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат", м. Харків (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 4600017944, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставляти товари, відповідно до поданих відповідачем замовлень, а відповідач, в свою чергу, приймати їх та своєчасно сплачувати їх вартість. Пунктом 4.3 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на умовах відстрочки платежу після 45-ти календарних днів з дати приймання товару відповідачем, що вказана у накладній. Пунктами 7.1 та 7.3 договору передбачений термін його дії, а саме договір встпуає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008 р. Даний договір може бути пролонгований на один календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його діїза один місяць до закінчення строку, вказаного у п. 7.1 договору.

Сторони до договору № 4600017944 від 09.10.07 р. уклали протокол розбіжностей № 1 від 09.10.07 р., в якому п. 6.6 договору виклали в наступній редакції:"За порушення термінів розрахунків, передбачених п. 4.3 даного договору, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки."

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 275575,76 грн., що підтверджується видатковими накладними, які долучені позивачем до матеріалів справи (том 1, арк. справи 17-131).

Вказані накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств, що свідчить про отримання товару з боку відповідача.

У вказаних накладних зазначений договір № 4600017944 від 09.10.07 р., що свідчить про те, що товар поставлявся саме на виконання цього догвоору.

Відповідачем було частково повернуто товар на суму 25141,62 грн., що підтверджується реєстром накладних на повернення, доданим до матеріалів справи.

Як було вищезазначено сторони в договорі чітко встановили строк оплати-після 45-ти календарних днів з дати приймання товару відповідачем, що вказана у накладній.

Відповідачем було сплачено частково за товар у сумі 125119,67 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до позовної заяви.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 125314,47 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечував проти позовних вимог з посиланням на те, що строк виконання зобов"язання за договором не настав, оскільки відповідно до п.2.5 договору постачальник зобов"язується надавати разом з товарами: санітарно-гігієнічні висновки, сертифікат якості.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до вимог ЗУ "Про безпечність та якість харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР, ЗУ "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ, Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію" від 10 травня 1993 р.№ 46-93 та Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої пролітики від 01 лютого 2005 р. № 28 "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов"язковій сертифікації в Україні" відповідачу були надані сертифікати відповідності та ветеринарні свідоцтва на кожну поставлену партію товару, крім того, зазначив, що відсутність документів, підтверджуючих якість товару, позбавляє право його реалізації, і як наслідок, унеможливлює здійснення приймання такого товару відповідача від позивача.

Суд, розглянувши пояснення позивача, вважає їх обгрунтованими, а також звертає свою увагу на те, що відповідачем було отримано товар за накладними, доданими до позовної заяв, про що свідчить підпис останього та скріплення печаткою, та ніяких зауважень щодо ненадання документів, які підтверджують якість поставленого товару, від відповідача не надходили та не були зазначені у вищевказаних накладних.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає заперечення відповідача необгрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Після звернення позивача до суду, відповідачем було погашено суму боргу у розмірі 125314,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1029473 від 08.12.09 р., № 1051207 від 19.01.10 р., № 1053676 від 25.01.10 р., № 1054590 від 26.01.10 р., № 1057407 від 01.02.10 р., в графі призначення платежу яких вказано:"оплата за Т.Н.С. згідно договору 4600017944 від 09.10.07 р." .

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмову від позову в частині стягнення з відповідача 0,14 грн. основного боргу, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України, в решті у сумі 125314,33 грн. основного боргу провадження у справі підлягає на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 472,06 грн. 3% річних , в решті заявленої вимоги слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 6804,67 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню частково у сумі 3225,83 грн., решті заявленої вимоги у сумі 3578,84 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1980,48 грн. пені, 263,95 грн. річних та 1893,15 грн. індексації боргу приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1, 4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, колегія суддів –

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет", м. Харків(61153, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 57, код ЄДРПОУ 32676113, п/р № 26008810537550 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанку", МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат", м. Харків(61176 ,м. Харків, вул. Краснодарська, 171-Б, код ЄДРПОУ 32566564, п/р № 260050102163 в АТ "ПроКредитБанк", МФО 320984) 3225,83 грн. пені, 472,06 грн. 3 % річних, 1290,12 грн. державного мита та 221,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 0,14 грн. основного боргу, 1980,48 грн. пені, 263,95 грн. річних та 1893,15 грн. індексації боргу провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 125314,33 грн. грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В решті заявленої вимоги про стягнення 3578,84 грн. пені та 526,55 грн.3%річних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

суддя Інте Т.В.

суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст Рішення підписано 26 лютого 2010 року.