Рішення № 82650153, 26.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1324/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови №17/1022-1.18/1221-19 від 09 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №17/1022-1.18/1221-19 від 09 квітня 2019 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланової перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2019, відповідно до якого відповідач стверджує, що позивач під час розроблення проектної документації не забезпечив норми протипожежних відстаней від існуючих будівель на сусідній земельній ділянці. Для усунення вказаних порушень відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.03.2019 встановивши строк для усунення виявлених порушень до 29.04.2019.

На виконання вищезазначеного припису позивач здійснив відповідне коригування проектної документації, визначивши протипожежні відстані до існуючої будівлі на схід від об`єкта будівництва не менше як 4,8 метра та надіслав супровідним листом від 08.04.2019.

Однак 09 квітня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Думарецьким О.В. винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №17/1022-1.18/1221-19, якою визнано ФОП ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 172890,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, та надано відповідачу строк на подання відзиву на адміністративний позов.

Вказану ухвалу суду від 02.05.2019 відповідачем отримано 03.05.2019, що підтверджується карткою реєстрації про вручення.

Від представника відповідача 19.06.2019 на адресу суду надійшов відзив, в якому останній зазначає, що не погоджується із заявленим позовом та просить суд відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Під час перевірки Управлінням було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проектна документація на зазначене будівництво розроблена без вихідних даних на проектування, зокрема відсутні технічні умови. Крім того, ФОП ОСОБА_2 Ю. під час розробки проектної документації не забезпечено норми протипожежних відстаней від існуючих будівель на сусідній земельній ділянці, що є порушенням п. 4.1, п. 4.3, п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та Додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

За результатами перевірки Управлінням 29.03.2019 було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства України.

Управлінням 09.04.2019 було винесено постанову № 17/1022-1.18/1221-19 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Крім того відповідача вказав, що виконання, на думку позивача, вимог припису Управління не звільняє його від відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки, невиконання вимог припису є самостійним правопорушенням, передбаченим ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно посвідчення (направлення) для проведення позапланового заходу №112 від 12.03.2019, №52-П від 27.03.2019 проведено позапланову перевірку з 13.03.2019 по 29.03.2019 нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті "Нове будівництво нежитлової будівлі" по АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки Управлінням складено акт №150 від 29.03.2019, протокол по правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2019 та припис від 29.03.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в яких зазначено, що представник позивача відмовився від отримання вказаних документів.

У винесеному приписі від 29.03.2019 Управлінням встановлено строк для усунення виявлених порушень до 29.04.2019.

Суд встановив, що на виконання припису винесеного посадовими особами Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 29.03.2019 позивачем подано згідно супровідного листа від 08.04.2019 ряд документів, зокрема відкориговану проектну документацію об`єкту "Нове будівництво нежитлової будівлі" по АДРЕСА_1 .

На підставі вищезазначеного, відповідачем 09.04.2019 винесено постанову № 17/1022-1.18/1221-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яку отримано позивачем поштою.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважає таку постанову протиправною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства, вказує, що позивач на виконання припису усунув усі порушення у встановлений термін на усунення недоліків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Стаття 4 Закону №3038-VI встановлює, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об`єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об`єкти їх влаштування.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.

Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).

Пункт 5,7 Порядку визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.9,11 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно до п.7 Порядку, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.14 Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пункти 16, 17 Порядку передбачають, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до п.22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства та співставивши їх з характером спірних правовідносин суд звертає увагу сторін на наступне.

Суд зазначає, що у вказаному вище акті який складено 29.03.2019 відповідачем зазначено, що проектною організацією ФОП ОСОБА_1 проектна документація розроблена без вихідних даних - відсутні технічні умови, відсутня графічна частина генерального плану будівництва та відсутні розділи проектної документації вимоги до системи протипожежного захисту, а також зазначено, що проектною організацією під час розроблення та затвердження проектної документації не забезпечено норми протипожежних відстаней від існуючих будівель на сусідній земельній ділянці, а саме відстань від існуючої будівлі (на сході від об`єкта будівництва).

Відповідачем винесено припис від 29.03.2019 яким з метою усунення виявлених порушень вимагалось від ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені порушення, привести у відповідність необхідну документацію до 29.04.2019 та письмово до 29.04.2019 проінформувати Управління ДАБІ у Хмельницькій області.

На виконання вищезазначеного припису від 29.03.2019 позивач здійснив відповідне коригування проектної документації на "Нове будівництво нежитлової будівлі" по АДРЕСА_1 , визначивши протипожежні відстані до існуючої будівлі на схід від об`єкта будівництва не менше як 4,8 метра.

Позивачем надано до суду копії документів, які надавалися відповідачу на виконання вказаного вище припису, зокрема: робочий проект з ситуаційними схемами на "Нове будівництво нежитлової будівлі" замовником якого є ТзОВ "СЕНТОЯ".

Суд встановив, що документи були надані позивачем та отримані відповідачем 08.04.2019, що підтверджується відміткою відповідача на супровідному листі.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач не беручи до уваги подані позивачем документи та не зважаючи на факт виконання припису, всупереч ним же визначеним у приписі строкам на усунення порушень, а саме до 29.04.2019, передчасно 09.04.2019 виніс оскаржувану постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №17/1022-1.18/1221-19.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що в оскаржуваній постанові №17/1022-1.18/1221-19 від 09.04.2019 позивача визнано винним у розробленні проектної документації без вихідних даних - відсутні технічні умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону №3038-VI, обов`язок щодо отримання технічних умов, законодавцем покладено на особу, яка має намір здійснити забудову земельної ділянки, тобто в даному випадку на замовника будівництва, а саме на ТзОВ "СЕНТОЯ".

Замовником відповідно до п.4 ст.1 Закону №3038-VI, є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

А тому, суд вважає, що оскільки ФОП ОСОБА_1 в даному випадку не є замовником проектної документації, а отже в супереч чинному законодавству не може бути винним у розробленні проектної документації без вихідних даних, зокрема технічних умов.

В матеріалах справи міститься постанова про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управління ДАБІ у Хмельницької області №20/1022-1.18/1274-19 від 09 квітня 2019 року, яка була винесена за наслідками тієї ж позапланової перевірки того ж об`єкту будівництва "Нове будівництво нежитлової будівлі" АДРЕСА_1 . Хмельницькому щодо замовника будівництва - ТОВ "Сентоя" із тим самим формулюванням складу правопорушення - будівництво ведеться з порушенням протипожежних відстаней до існуючих будівель на сусідній земельній ділянці.

У даній постанові відповідач зазначає, що виїздом на об`єкт будівництва 09.04.2019 встановлено, що будівництво на момент проведення перевірки за адресою АДРЕСА_1 . Хмельницький велося в межах, визначених законодавством України, що в свою чергу на думку суду встановлює відсутність складу правопорушення, в якому позивача визнано винним відповідно до оскаржуваної постанови.

У рішенні від 20.10.2011 по справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що всі вказані документи були надані позивачем 08.04.2019, тобто в межах строку, який визначений відповідачем у приписі від 29.03.2019, а саме до 29.04.2019, що свідчить про наявність необхідної документації у позивача, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що постанова УДАБІ у Хмельницькій області №17/1022-1.18/1221-19 від 09 квітня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена посадовою особою відповідача за результатами розгляду акту, протоколу, складених за результатами позапланової перевірки, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, окрім іншого, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи наведене суд зазначає, що оскільки припис за своєю правовою природою є індивідуальним актом по відношенню до позивача, то для ефективного захисту його прав та інтересів, належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.03.2019 стосовно ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з цим на думку суду буде доцільним вийти за межі позовних вимог заявлених позивачем, враховуючи викладене вище згідно ч.2 ст.9 КАС України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Крім того суд вважає, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не подано до суду в наданий йому строк відзиву на позовну заяву, а тому в силу ч.4 ст.159 КАС України відповідач фактично визнає позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови №17/1022-1.18/1221-19 від 09 квітня 2019 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.03.2019 стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №17/1022-1.18/1221-19 від 09 квітня 2019 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) грн 90 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87/2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 38045529)

Головуючий суддя О.П. Шевчук