Рішення № 82649972, 25.06.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2311/19

2/212/1636/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борис О.Н., за участю секретаря – Деменко А.С., представника відповідача – Мартинової Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів,

встановив:

У березні 2019 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 звернулись до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» (далі – ПАТ «Криворіжгаз», Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі – ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», Відповідач 2) про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 між позивачами та ПАТ «Криворіжгаз» був укладений публічний типовий договір з постачання природного газу споживачам. Сумлінно виконуючи всі умови даного договору Споживачі регулярно оплачували рахунки ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про сплату послуг за договором в терміни, визначені в рахунках. В свою чергу ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку перестало виконувати свої зобов`язання, визначені п. 6.2. даного договору в частині забезпечення споживачів безперервним постачанням природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором та забезпечення належної якості надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору. В листопаді 2016 року ПАТ «Криворіжгаз» встановило відповідачам на будинок за адресою: АДРЕСА_1 19 загальнобудинковий вузол обліку газу. У лютому 2017 року їм стало відомо, що ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку з 01.12.2016 року почало нараховувати об`єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу. ПАТ «Криворіжгаз» по теперішній час не уклав договору на зняття показань будинкового вузла обліку, не складено акт балансового розмежування зі схемою та акт первинних показників лічильника та вводу лічильника в експлуатацію. Тому вони вважають, що їм неправомірно відповідач нараховує плату за спожитий природній газ. У зв`язку із численними порушеннями процедури вводу в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу існує вірогідність у завищенні фактичних показань лічильника з метою покладення на позивачів додаткових витрат за спожитий природний газ. Фактично їх ПАТ «Криворіжгаз» усунуло від процедури щомісячного зняття показань загальнобудинкового прибору обліку газу. Використовуючи покази загальнобудинкового лічильника газу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснює незаконне нарахування об`ємів спожитого природного газу споживачам. У зв`язку із чим позивачі вимушені звернутися до суду із вищезазначеними позовними вимогами.

07 травня 2019 року до суду надійшов відзив представника ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки будь-яких порушень щодо нарахувань позивачам вартості послуг з газопостачання товариство не допускало, діяло на підставі п.13 розділу 3 Правил постачання природного газу затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, яким визначено, що розрахунки за послуги з газопостачання здійснюються на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) газу, визначений за підсумками місяця за договором розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ.ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» відповідно до Правил та Закону України «Про ринок природного газу» є гарантованим постачальником природного газу в м. Кривий Ріг, до обов`язків якого не входить здійснення розподілу природного газу або зміни об`ємів та обсягів розподіленого природного газу споживачам.

07 травня 2019 року до суду надійшов відзив представника ПАТ «Криворіжгаз» на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки Планом розвитку газорозподільчої системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016 рік передбачено встановлення загальнобудинкових вузлів обліку газу за адресою: вул АДРЕСА_2 Курчатова АДРЕСА_3 19 за рахунок товариства. Вказаний План розвитку газорозподільчої системи затверджено постановою НКРЕП від 31.03.2016 № 547, а тому є обов`язковим до виконання ПАТ «Криворіжгаз». Зазначає, що оскільки споживачі вже забезпечені на день подачі позову до суду загальнобудинковим вузлом обліку газу, тому у ПАТ «Криворіжгаз» відсутній обов`язок встановлювати індивідуальні лічильники газу цим споживачам.

Ухвалою суду від 08 квітня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви в яких просили розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Криворіжгаз» у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позов, який долучений до матеріалів справи.

Представник відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 проживають у будинку АДРЕСА_1 та є побутовими споживачами газу.

За змістом статті 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (далі – Закон № 3533-VI) споживачі природного газу - фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Відповідно до приписів ст.6 Закону № 3533-VI (у редакції Закону № 329-VIII від 09.04.2015) суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Зміст статті 6 Закону № 3533-VI свідчить про наявність безумовного обов`язку відповідних суб`єктів господарювання – газорозподільних організацій забезпечити встановлення лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення, у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування приладів та робіт, які підлягають встановленню, або забезпечувати цими приладами відповідних суб`єктів господарювання.

Стаття 6 Закону № 3533-VI визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.

Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові № 14-347цс18 від 07 листопада 2018 року (справа № 214/2435/17).

Окрім цього, згідно з п.5.4 глава 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494 (в редакції, чинній на момент виникнення спору) за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

У разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об`єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об`єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620.

Відповідно до п.5.5. Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620 (в редакції чинній на момент виникнення спору) встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.

Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі – експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі не врегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

У разі незгоди власника квартири (будинку) розрахуватися за спожитий газ за показниками будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Як вбачається із матеріалів справи загальнобудинковий вузол обліку природного газу встановлений за ініціативою ПАТ «Криворіжгаз», однак договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі-квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку не врегульовані між балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та Відповідачем 1.

Договори між окремими побутовими споживачами (власниками квартир, не обладнаних квартирними лічильниками газу) та відповідачами, зокрема – щодо встановлення загальнобудинкового лічильника та проведення оплати за показниками такого лічильника, також не укладалися.

За таких обставин вбачається, що встановлення загальнобудинкового лічильника із позивачами у житловому будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_20 не погоджувалось та відповідач ПАТ «Криворіжгаз» у відповідності до вимог статті 6 Закону № 3533-VI не забезпечив встановлення саме індивідуального лічильнику газу, тому дії Відповідача 1 із встановлення загальнобудинкового лічильника газу підлягають визнанню незаконними.

Також визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог Кодексу та договору (глава 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем).

Водночас із наданих позивачами квитанцій вбачається, що Відповідачем 2 з 01.12.2016 року здійснюються нарахування споживання природного газу на підставі показань будинкового лічильника.

Зважаючи на неправомірність встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу мешканцям будинку АДРЕСА_4 , обсяг газу та розмір оплати, які відповідачі пред`явили для оплати позивачам на підставі даних загальнобудинкового лічильника з 01 грудня 2016 року є безпідставними та необґрунтованими.

Крім цього, встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, що породжує нарахування сум за споживання газу, який насправді не використовується споживачем.

Отже, якщо у побутового споживача не встановлено індивідуального лічильника, то в даному випадку відбувається математичний розрахунок спожитого газу оператором газорозподільної системи між споживачами у яких є квартирні лічильники газу та у яких немає таких лічильників, а отже неможливо встановити та перевірити правильність такого розрахунку.

Відповідно до чинного законодавства оплата за спожитий газ в такому випадку здійснюється відповідно до норми споживання, встановлених відповідними Постановами Кабінету Міністрів України, згідно зареєстрованих осіб.

Відповідно до п.п.3, 4, 7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

З аналізу матеріалів справи та наведених положень законодавства вбачається, що в даному випадку порушуються права позивачів та призводять до невідповідності умов договору на постачання природного газу між побутовими споживачами та газорозподільною компанією, яким передбачається, що кошти сплачуються споживачем тільки за той газ, який він дійсно спожив.

За таких обставин підлягає поновленню позивачам з 01 грудня 2016 року режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників із відповідним зобов`язанням ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснити перерахунок таких нарахувань.

Стосовно позовних вимог з визнання права позивачів на забезпечення індивідуальними лічильниками газу за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Згідно до частини першої статті 3 ЦПК України та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) – до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі – до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно з Законом від 21 грудня 2017 року, – тільки для приготування їжі – з 01 січня 2021 року.)

Як вбачається з матеріалів справи позивачі безпосередньо не звертались до ПАТ «Криворіжгаз» із заявами про встановлення індивідуальних лічильників газу у їх квартирах та не отримували такої відмови від Відповідача 1.

Також не встановлення у квартирах позивачів індивідуальних лічильників газу на час їх звернення до суду не свідчить про порушення такого права, оскільки за Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» встановлено граничний строк встановлення газорозподільними підприємствами лічильників газу для населення, що проживає у квартирах в яких газ використовується тільки для приготування їжі, а саме до 01 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги з визнання права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» не підлягають задоволенню, оскільки позивачами не доведено порушення такого права з боку ПАТ «Криворіжгаз».

Також стосовно позовних вимог з визнання того, що ПАТ «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції зі змінами, внесеними Законом від 09.04.2015 року № 329-VIII, зобов`язано за власний рахунок в термін до 01.01.2018 року здійснити встановлення в квартирах позивачів індивідуальні газові лічильники суд зазначає наступне.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 5 ЦПК України), а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Так, обраний позивачами спосіб захисту з визнання зобов`язання ПАТ «Криворіжгаз» за власний рахунок в термін до 01.01.2018 року здійснити встановлення в їх квартирах індивідуальні газові лічильники, як побутовим позивачам, не передбачений ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Також із зазначеними позовними вимогами позивачі звернулись до суду 18 березня 2019 року, тобто після настання строку в якій ПАТ «Криворіжгаз», на думку позивачів, повинен був здійснити встановлення в їх квартирах індивідуальні газові лічильники.

Окрім цього, на час звернення позивачів до суду, до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» було внесені зміни Законом України від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII, яким газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі до 01 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин суд вважає, що обраний позивачами спосіб захисту їх прав шляхом визнання того, що ПАТ «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції зі змінами, внесеними Законом від 09.04.2015 року № 329-VIII, зобов`язано за власний рахунок в термін до 01.01.2018 року здійснити встановлення в квартирах позивачів індивідуальні газові лічильники є неефективним, а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі по 7299,80 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 258,259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_4 .

Визнати незаконним встановлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» режим нарахування об’ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу споживачам природного газу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_10 ), ОСОБА_7 (місце реєстрації: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_8 (місце реєстрації: АДРЕСА_12 ), ОСОБА_9 (місце реєстрації: АДРЕСА_13 ), ОСОБА_10 (місце реєстрації: АДРЕСА_14 ), ОСОБА_11 (місце реєстрації: АДРЕСА_15 ), ОСОБА_12 (місце реєстрації: АДРЕСА_16 ), ОСОБА_13 (місце реєстрації: АДРЕСА_17 ), ОСОБА_14 (місце реєстрації: АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 (місце реєстрації: АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 (місце реєстрації: АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 (місце реєстрації: АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 (місце реєстрації: АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 (місце реєстрації: АДРЕСА_23 ).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» з 01 грудня 2016 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_10 ), ОСОБА_7 (місце реєстрації: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_8 (місце реєстрації: АДРЕСА_12 ), ОСОБА_9 (місце реєстрації: АДРЕСА_13 ), ОСОБА_10 (місце реєстрації: АДРЕСА_14 ), ОСОБА_11 (місце реєстрації: АДРЕСА_15 ), ОСОБА_12 (місце реєстрації: АДРЕСА_16 ), ОСОБА_13 (місце реєстрації: АДРЕСА_17 ), ОСОБА_14 (місце реєстрації: АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 (місце реєстрації: АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 (місце реєстрації: АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 (місце реєстрації: АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 (місце реєстрації: АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 (місце реєстрації: АДРЕСА_23 ) режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» на користь держави судовий збір в сумі 7299 (сім тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на користь держави судовий збір в сумі 7299 (сім тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 26 червня 2019 року.

Суддя: О. Н. Борис