Рішення № 82649936, 26.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 червня 2019 р. № 520/5490/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під. 2 поверх 3, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не складанні та не поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років протиправною;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Головного управління Національної поліції в Харківській області подання призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/5490/19.

Запропоновано відповідачам подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області, надав до суду відзив на позов, згідно змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позов, згідно змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач з 14.09.1998 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 06.11.2015 р. по 13.09.2016 р. проходив службу в Національній поліції України.

Наказом ГУНП в Харківській області від 13.09.2016 №333 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

Відповідно до довідки УКЗ ГУНП в Харківській області від 04.12.2018 № 12/327/1425 та послужного списку станом на день звільнення вислуга позивача в органах внутрішніх справ та Національної поліції України складає: в календарному обчисленні - 18 років 00 місяців 28 днів; у пільговому обчисленні - 22 роки 07 місяців 15 днів(а.с.11).

Позивач звернувся з заявою до ГУНП в Харківській області з вимогою скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Листом від 25.01.2019 р. № 45/119-29-2/02-2019 позивачу повідомлено, що згідно зі ст. 12 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається поліцейським, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Позивача звільнено з 13.09.2016 року, у календарному обчисленні стаж служби в поліції складає: 18 рік 00 міс. 28 дн., у пільговому обчисленні складає: 22 рік 07 міс. 15 дн. Відтак, призначити пенсію за вислугу років правових підстав не має(а.с.19).

Не погоджуючись з вказаними діями відповідачів ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, регулює Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ). Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно частини 1 статті 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пунктом «б» частини 1 статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Частинами 1-2 статті 2 Закону №2262-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Згідно статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, станом на дату звільнення позивача з органів Національної поліції України) пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Одночасно стаття 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.

Згідно з частиною другої статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

При цьому, згідно з ч.4 ст.17 Закону №2262-ХІІ, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

З огляду на викладене, для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року по справі № 161/4876/17, які є обов`язковими для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Єдиний виняток щодо можливості зарахування до календарної вислуги років певного періоду встановлений у абзаці 13 пункту "а" статті 12 Закону № 2622, яким передбачено, що до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону, а саме час навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

Відповідно до довідки УКЗ ГУНП в Харківській області від 04.12.2018 № 12/327/1425 та послужного списку станом на день звільнення вислуга позивача в органах внутрішніх справ та Національної поліції України складає: в календарному обчисленні - 18 років 00 місяців 28 днів; у пільговому обчисленні - 22 роки 07 місяців 15 днів(а.с.11).

Зазначена відповідачем у довідці інформація щодо обчислення вислуги років ОСОБА_1 останнім не спростована.

Враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII календарної вислуги років.

Доводи позивача про те, що в даному випадку, для призначення йому пенсії за вислугу років підлягає застосуванню саме п.3 Порядку № 393, за яким позивачу, на його думку, для призначення пенсії за вислугу років має зараховуватися пільговий стаж, суд відхиляє оскільки згідно з ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, оскільки приписи п.3 Порядку № 393 суперечать приписам п."а" ст.12 Закону №2262-XII, застосуванню підлягає саме вказаний Закон.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 (справа №725/1959/17) та від 22.11.2018 (справа №161/4876/17), в яких Верховний Суд зазначив, що в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Таким чином, враховуючи зазначені приписи чинного законодавства та позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.

У своїй відповіді ГУНП повідомило про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років у порядку п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII, а саме за недостатністю вислуги років.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під. 2 поверх 3, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 червня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.