Рішення № 82649634, 20.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 р. № 520/1613/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Дребот І.А.,

представника позивача - Виговської А.В.,

представника відповідача - Петріченка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" 03.06.2019 року звернувся до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 520/1613/19, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 74649,65 грн. (сімдесят чотири тисячі шістсот сорок дев`ять гривень 65 копійок).

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що рішенням від 27.05.2019 року позовні вимоги позивача було задоволено. Позивачем було перераховано в якості оплати послуг за договором №2/05 г надання правової допомоги від 08.05.2019 р. на рахунок АО «Тауер» 30000,00 грн. При цьому, частину витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26828,50 грн. було заявлено позивачем та стягнуто за рішенням суду від 27.05.2019 р. Однак частина витрат професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. (представництво клієнта у справі 520/1613/19 в судовому засіданні 27.05.2019 р.) та гонорар згідно додаткової угоди № 2 від 24.05.2019 р. в розмірі 71149,65 грн. об`єктивно, з поважних причин, не могли бути заявлені станом на 27.05.2019 р. до закінчення судових дебатів, оскільки безпосередньо залежали від судового засідання 27.05.2019 р. та результату вирішення справи. З огляду на зазначене представник позивача просив задовольнити заяву.

Представники позивачів в судове засідання прибули, подану до суду заяву підтримали та просили суд її задовольнити.

Представник відповідача проти заяви заперечував, посилаючись на надані до суду заперечення проти заяви із зазначенням про необґрунтованість та неспівмірність заявлених до стягнення судових витрат.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази зазначає наступне.

За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (Балаклійське шосе, буд. 17-А, смт. Слобожанське, Зміївський р-н, Харківська обл., 63460) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування постанов – задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК3542/290/НД/АВ/2П/ТД-ФС від 31.01.2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Приватне акціонерне товариство “Зміївська овочева фабрика”; визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК3542/290/НД/АВ/2П/МГ-ФС від 31.01.2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Приватне акціонерне товариство “Зміївська овочева фабрика”; стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (Балаклійське шосе, буд. 17-А, смт. Слобожанське, Зміївський р-н, Харківська обл., 63460, код ЄДРПОУ - 31834736) сплачену суму судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. та суму витрат на правничу допомогу у розмірі 26828 (двадцять шість тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ - 39779919).

При цьому, зі змісту рішення суду вбачається, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про підтвердження згідно матеріалів справи та наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. у розмірі 26828,50 грн., що включало понесені позивачем судові витрати на: ознайомлення на підприємстві з необхідними для надання правової допомоги по справі №520/1613/19 документами та матеріалами, крім тих, які містять інформацію з обмеженим доступом, та їх аналіз для надання правової допомоги в інтересах клієнта на умовах, передбачених договором за договірною вартість розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати (1921 грн.), що здійснено за 8 годин за вартістю 7684,00 грн.; складання відповіді на відзив по справі №520/1613/19 договірна вартість становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати (1921 грн.), що здійснено за 5 годин за вартістю 4802,50 грн.; складання письмових пояснень по справі №520/1613/19 договірна вартість становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати (1921 грн.), що здійснено за 4 години за вартістю 3842,00 грн.; участь у судових засіданнях по справі №520/1613/19 з виконанням прав та обов`язків позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання доказів, участь у дослідженні доказів, формулювання питань іншим особам, які беруть участь у справі; подання та заявлення клопотань, заяв, надання усних та письмових пояснень, доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб договірна вартість становить 3500,00 грн за кожне судове засідання, що здійснено 09.04.2019 р. о 11:00, 14.05.2019 р. о 11:30, 23.05.2019 р. о 15:45 за загальною вартістю 10500,00 грн.

Суд зазначає, що судовому засіданні, що відбулося 27.05.2019 року представником позивача було заявлено усне клопотання про неможливість подання до закінчення судових дебатів додаткових доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, з наданої до суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 03.06.2019 року вбачається, що 24.05.2019 р. між позивачем та АО «Тауер» укладено додаткову угоду № 2 до договору №2/05 про надання правової допомоги від 08.05.2019 р., відповідно до якої позивач зобов`язався у разі прийняття рішення на його користь у даній справі сплатити АО «Тауер» гонорар за договором про надання правової допомоги № 2/05 від 08 травня 2019 року в розмірі 71149,65 грн., що становить 0,5 % від ціни позову (14229930,00 грн.).

Також судом встановлено, що 28.05.2019 року між ПАТ «Зміївська овочева фабрика» та АО «Тауер» за договором № 2/05 про надання правової допомоги підписано акт наданих послуг (правової допомоги), відповідно до якого сума до сплати клієнтом становить 74649,65 грн. та складається з суми гонорару за договором про надання правової допомоги № 2/05 від 08 травня 2019 року в розмірі 71149,65 грн., що становить 0,5 % від ціни позову (14229930,00 грн.) та вартості отриманої послуги "Участь у судовому засіданні по справі №520/1613/19 з виконанням прав та обов`язків позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання доказів, участь у дослідженні доказів, формулювання питань іншим особам, які беруть участь у справі; подання та заявлення клопотань, заяв, надання усних та письмових пояснень, доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб" договірна вартість становить 3500,00 грн за кожне судове засідання, що здійснено 27.05.2019 р. о 12:00 за вартістю 3500,00 грн.

Дослідивши надані представником позивача до суду докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із положеннями ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Зазначене передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Водночас, відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у додатковій постанові від 06.03.2019 року по справі №922/1163/18.

Як встановлено судом, у договорі №2/05 про надання правової допомоги від 08.05.2019 р. сторонами не визначено питання про сплату позивачем на користь АО «Тауер» гонорару, що становить 0,5 % від ціни позову, однак питання гонорару сторонами визначено у додатковій угоді від 24.05.2019 року №2.

При цьому, суд зазначає, що скільки договір про надання правової договору фактично є договором про надання послуг, то до останнього застосовуються вимоги та положення Цивільного кодексу України, що застосовуються до договору про надання про надання послуг.

За договором про надання послуг виконавець зобов`язаний надати послугу, а замовник - оплатити її. За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов`язку з її надання.

При цьому, суд зазначає, що визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги додаткової винагороди адвокату за досягнення позитивного рішення у справі за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

Суд зазначає, що рішення суду у адміністративній справі є результатом вирішення спору, що виник між учасниками договірних правовідносин, актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права.

При цьому, судове рішення не належить до об`єктів цивільних прав (частина перша статті 177 ЦК України), а його ухвалення у конкретній справі не є результатом наданих адвокатами сторін послуг, а тому не може бути предметом договору (частина перша статті 638 цього Кодексу).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2018 року у справі №462/9002/14-ц.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що витрати позивача на сплату гонорару за договором про надання правової допомоги № 2/05 від 08 травня 2019 року в розмірі 71149,65 грн., що становить 0,5 % від ціни позову, фактично не є судовими втратами понесеними позивачем під час розгляду справи в розумінні положень ст.132 КАС України.

При цьому, суд зазначає, що представниками позивача також заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу у сумі 3500,00 грн. за отримання послуги адвокат "Участь у судовому засіданні по справі №520/1613/19 з виконанням прав та обов`язків позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання доказів, участь у дослідженні доказів, формулювання питань іншим особам, які беруть участь у справі; подання та заявлення клопотань, заяв, надання усних та письмових пояснень, доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб", що отримано 27.05.2019 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів у судовому засіданні, що відбулося 27.05.2019 року о 12:00, приймали участь представники позивача Виговська А.В. та Дребот І.А.

Водночас, суд зазначає, що долучена до матеріалів справи детальна інформація про юридичну особу - АО «Тауер» свідчить, що Виговська А.В. та Дребот І.А., які приймали участь у судових засіданнях є засновниками юридичної особи АО «Тауер».

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Отже, заява представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 243-246, 250, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (Балаклійське шосе, буд. 17-А, смт. Слобожанське, Зміївський р-н, Харківська обл., 63460, код ЄДРПОУ - 31834736) суму витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ - 39779919).

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 26 червня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.