Вирок № 82647625, 26.06.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа №321/470/19

Провадження №1-кп/311/178/2019

26.06.19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

за участі секретаря судового засідання Листопад В.І.

за участю прокурора Гірного В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Бурчак, Михайлівського району Запорізької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 31 березня 2000 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 143, ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ст. 45 КК України вважати засудженим умовно з випробувальнім строком 3 роки, штраф 700 гривень в дохід держави;

2) 12 квітня 2001 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, з додатковою мірою покарання лікування від алкоголю;

3) 09 серпня 2002 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК Україна до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду від 12 квітня 2001 року та визначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць;

4) 20 вересня 2010 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 8 років з конфіскацією майна;

5) 17 січня 2011 року апеляційним судом Запорізької області за ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 8 років.

6) 19 жовтня 2018 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК Україна до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки;

7) 17 січня 2019 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 1-го року позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначеного за вказаним вирок з покаранням за вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 жовтня 2018 року, призначено 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України,

запобіжний захід застосовано не застосовано,

В С Т А Н О В И В :

У третій декаді серпня 2018 року, ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, знаходячись з дозволу господаря будинку ОСОБА_2 в приміщені житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу печі пічного опалення, таємно викрав чавунну плиту на два отвори розміром 70x40 см. товщиною металу 1 см., вартістю 420 гривень, після чого зник з місця події, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на свій розсуд, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 420 гривень.

Крім того, 08 листопада 2018 року, приблизно о 10 години, ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, через ділянку городу пройшов на неогороджену по периметру територію господарського двору житлового будинку АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 , після чого через незачинені на замикаючий пристрій вхідні двері, проник в приміщення господарської споруди вказаного будинку, звідки таємно викрав жіночий велосипед марки «Україна» блакитного кольору, вартістю 750 гривень 83 копійки, після чого зник з місця події, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на свій розсуд, тим самим завдав потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 750 гривень 83 копійки.

Крім того, 15 листопада 2018 року, приблизно о 07-00 години, ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з неогородженого майданчика поблизу магазину « ОСОБА_4 » по вул. Запорізькій у смт. Михайлівка Запорізькій області, таємно викрав велосипед б/в марки «Лагуна», вартістю 600 гривень, який належить ОСОБА_5 , після чого зник з місця події, чим отримав можливість розпорядитись викраденим майном на свій розсуд, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, 23 грудня 2018 року, приблизно о 18 години, ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом подолання паркану, проник на огороджену по периметру територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_3 Далі, ОСОБА_1 , знаходячись на території вказаного домоволодіння, шляхом відкриття вхідних дверей, які на замикаючий пристрій не були зачинені, проник до приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав телевізійний цифровий супутниковий приймач марки «Sat Integral» моделі «S-1228HD», в корпусі чорного кольору вартістю 407 гривень 40 копійок та цифровий ефірний приймач Т2 марки «TRIMAX» моделі «TR-2012HD Plus», в корпусі чорного кольору, вартістю 443 гривни 75 копійок, які належать потерпілій ОСОБА_3 , після чого, зник з місця події, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на свій розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 851 гривня 15 копійок.

Потерпілими цивільні позови не заявлені в зв`язку з відшкодуванням матеріальних збитків в ході досудового розслідування.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що в час, місце та за обставин вказаних в обвинувальному акті, він вчинив ряд крадіжок.

Зокрема, у третій декаді серпня 2018 року він викрав за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чавунну плиту з печі, яку, в подальшому, здав на пункт прийому металобрухту. 08 листопада 2018 року, зранку, він пройшов на неогороджену територію будинку АДРЕСА_2 , після чого через відкриті двері проник в приміщення господарської споруди, звідки викрав велосипед марки «Україна». 15 листопада 2018 року, зранку, він, з неогородженого майданчика поблизу магазину « ОСОБА_4 » в смт. Михайлівка викрав велосипед марки «Лагуна». 23 грудня 2018 року, у вечірній час, він проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_3 , проник до приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав телевізійні цифрові супутникові приймачі. У вчиненому щиросердно розкаявся, просить суд суворо його не карати. Просив суд визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно (за епізодами від третьої декади серпня 2018 року та 15 листопада 2018 року); за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення (за епізодами від 08 листопада 2018 року та 23 грудня 2018 року).

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений вину визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому, сприяв встановленню істини в ході судового розгляду, що суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.

До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить рецидив злочинів.

Суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, судимості за вказані злочини не зняті та не погашені, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не став та знову вчинив декілька умисних корисливих злочинів проти власності, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинних діянь, про стійкість його злочинного умислу та небажання ставати на шлях виправлення, ОСОБА_1 ніде не працює та суспільно-корисною працею не займається, не одружений, що свідчить про відсутність у нього стали соціальних зв`язків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також мета покарання, визначена ч.2 ст. 50 КК України, буде досягнута лише при призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання суд вважає необхідним застосувати положення ч.4 ст. 70 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України: телевізійний супутниковий приймач «Sat Integral» моделі «S-1228HD», в корпусі чорного кольору та цифровий ефірний приймач Т2 марки «TRIMAX» моделі «TR-2012HD Plus», в корпусі чорного кольору, велосипед марки «Україна», які передані потерпілій ОСОБА_3 , залишити в її розпорядженні; чавунну плиту на два створи, яку передано потерпілому ОСОБА_2 , залишити в його розпорядженні; велосипед марки «Лагуна», який переданий потерпілому ОСОБА_6 , залишити в його розпорядженні.

Судові витрати у вигляді витрат на проведення судової товарознавчої експертизи №10-14 від 11 січня 2019 року в розмірі 572,00 грн., судової товарознавчої експертизи №10-143 від 19 лютого 2019 року в розмірі 572,00 грн., судової товарознавчої експертизи №10-45 від 18 січня 2019 року в розмірі 286,00 грн., а всього, 1 430,00 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідно до положень ст..ст. 118,124,126 КПК України.

Керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України – у виді 2-х років позбавлення волі;

-за ч.3 ст. 185 КК України – у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання вказаного покарання з покаранням, призначеним за вироком Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 січня 2019 року, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3-х (трьох) років 6-ти (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання законної сили вироку суду застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 26 червня 2019 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк знаходження його під вартою з 24 грудня 2018 року до 25 червня 2019 року включно, згідно вироку Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 січня 2019 року.

Речові докази в провадженні: телевізійний супутниковий приймач «Sat Integral» моделі «S-1228HD», в корпусі чорного кольору та цифровий ефірний приймач Т2 марки «TRIMAX» моделі «TR-2012HD Plus», в корпусі чорного кольору, велосипед марки «Україна», які передані потерпілій ОСОБА_3 , залишити в її розпорядженні; чавунну плиту на два створи, яку передано потерпілому ОСОБА_2 , залишити в його розпорядженні; велосипед марки «Лагуна», який переданий потерпілому ОСОБА_6 , залишити в його розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №10-14 від 11 січня 2019 року в розмірі 572,00 грн., судової товарознавчої експертизи №10-143 від 19 лютого 2019 року в розмірі 572,00 грн., судової товарознавчої експертизи №10-45 від 18 січня 2019 року в розмірі 286,00 грн., а всього, 1 430,00 грн. (одержувач:УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/рахунок № 31112115008009, код банку - 899998, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку – Казначейство України (ЕАП)).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко