Ухвала суду № 82647008, 26.06.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/3433/19

2-др/243/17/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в ухваленні додаткового рішення суду

26 червня 2019 року м. Слов?янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Слов`янську матеріали цивільної справи за заявою Миколаївської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Слов?янського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовною заявою Миколаївської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки.

14.06.2016 р. представник Миколаївської міської ради Сухоруков В.Г., який діє на підставі довіреності юридичної особи від 17.12.2018 р., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Зазначена заява обґрунтована тим, що заочним рішенням суду від 27.05.2019 р. суд не вирішив питання стосовно певної позовної вимоги з приводу якої позивач подавав позов, надавав докази та пояснення, а саме: звільнити земельну ділянку площею 0,0020 га біля будинків АДРЕСА_1 , самовільно зайнятою ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення (демонтування) металевого гаражу розміром: висота - 2 м; довжина - 5 м; ширина - 4 м; за рахунок ОСОБА_1 , з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, здійснити облаштування території (вивезення сміття). В резолютивній частині рішення суду зазначено: Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , звільнити земельну ділянку площею 0,0020 га, біля будинку АДРЕСА_1 , яка була самовільно зайнята, шляхом демонтування металевого гаражу розміром: висота - 2 м; довжина - 5 м; ширина - 4 м; за рахунок ОСОБА_1 , з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, здійснити облаштування території (вивезення сміття). Посилаючись на наведені обставини, представник позивача просить суд ухвалити додаткове судове рішення стосовно невирішеної позовної вимоги, зазначивши: звільнити земельну ділянку площею 0,0020 га біля будинків АДРЕСА_1 по АДРЕСА_3 , самовільно зайнятою ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення (демонтування) металевого гаражу розміром: висота - 2 м; довжина - 5 м; ширина - 4 м; за рахунок ОСОБА_1 , з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, здійснити облаштування території (вивезення сміття).

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, однак, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви у відповідності до ч.4 ст.270 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до положення ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо:

1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3)судом не вирішено питання про судові витрати;

4)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2019 р. Миколаївська міська рада 04.04.2019 р. Миколаївська міська рада звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у 2018 р. було виявлено, що відповідач на земельній ділянці, розташованій біля будинків АДРЕСА_1 , самовільно зайняв земельну ділянку, встановивши металевий гараж. 28.03.2018 р. на адресу відповідача було надіслано лист, в якому відповідачу було запропоновано у строк до 29.06.2018 р. демонтувати незаконно встановлену металеву споруду. Однак, ОСОБА_1 земельну ділянку не звільнив, звернувся з колективним зверненням, в якому зазначив, що металеві гаражі та контейнери встановлювалися мешканцями цих будинків протягом 10 років і більше для господарських потреб (зберігання домашнього майна). 27.09.2018 р. комісією виконавчого комітету було проведено обстеження цієї земельної ділянки, яким встановлено, що ОСОБА_1 не маючи документів на право користування земельною ділянкою самовільно її зайняв, дату зайняття земельної ділянки не встановлено, яка перебуває у комунальній власності Миколаївської об?єднаної територіальної громади, загальною площею 0,0020 га, встановивши на цій земельній ділянці металевий гараж, розміром: висота – 2 м., довжина – 5 м., ширина – 4 м., сірого кольору. Встановлений металевий гараж не належить до нерухомого майна, оскільки його переміщення не призведе до його знецінення та не призведе до зміни призначення. Постійна депутатська комісія Миколаївської міської ради з питань містобудування, будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів рекомендувала звернутися до суду для вирішення цього питання. У прохальній частині позовної заяви позивач зазначав: “Задовольнити позовні вимоги Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області повністю, та постановити про: - звільнити земельну ділянку площею 0,0020 га, біля будинків АДРЕСА_1 , самовільно зайнятою ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення (демонтування) металевого гаражу розміром: висота - 2 м; довжина - 5 м; ширина - 4 м; за рахунок ОСОБА_1 , з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, здійснити облаштування території (вивезення сміття).

Оцінюючи доводи позивача щодо невирішення певної позовної вимоги у заочному рішенні суду від 27.05.2019 р., суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як вбачається з ч.2 ст.90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Самостійним способом захисту земельних прав є припинення дій, що порушують суб`єктивне земельне право, яке належить іншій особі. Задовольняючи заяву носія земельних прав, уповноважений орган зобов`язує правопорушника припинити неправомірні дії, які порушують це суб`єктивне земельне право.

Зазвичай володар порушеного права може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права може чітко визначатися законом, який регламентує конкретне правовідношення.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Підставами зазначеного позову є самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем шляхом встановлення на ній металевого гаражу, чим порушено право позивача як власника земельної ділянки.

Предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Предметом позову у справі, що розглянута, є звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Аналізуючи наведені у позовній заяві підстави та предмет позову у сукупності з обраним позивачем способом захисту порушеного права, суд зауважує, що під час судового розгляду встановлено самовільне зайняття земельної ділянки, яка на праві власності належить позивачу, ОСОБА_2 , на якій розміщено металевий гараж, чим порушено право позивача, позивач звертався до відповідача з проханням демонтувати незаконно встановлену металеву споруду, однак відповідачем порушення усунуті не були, тому позивач звернувся до суду, обравши спосіб захисту порушеного права - відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення шляхом знесення (демонтування) металевого гаражу, тому і обов`язок з приведення земельної ділянки до стану, який існував до порушення шляхом демонтування металевого гаражу судом покладений на відповідача, як на особу, яка порушила право позивача та відповідає за позовом. Зазначення в резолютивній частині рішення суду вирішення позовної вимоги в тій редакції, як зазначав позивач у своєму позові, може призвести до порушення прав відповідача, адже в самовільно встановленому гаражі міститься майно відповідача (про що зазначено у позовній заяві), окрім того з позовної заяви вбачається, що встановлений металевий гараж не відноситься до нерухомого майна, тому його переміщення не призведе до знецінення чи зміни призначення, з огляду на що прохання про знесення є недоцільним, тобто рішення суду повинно мати зобов`язальний характер, задля поновлення порушеного права позивача і в той же час дотримання прав відповідача.

Таким чином, позовна вимога Миколаївської міської ради щодо звільнення земельної ділянки під час ухвалення заочного рішення судом вирішена.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.269, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Миколаївської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлена ухвала - протягом п?ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: І.М.Мінаєв