Рішення № 82646913, 25.06.2019, Селидівський міський суд Донецької області

242/2369/19

2/242/853/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: - головуючого - судді Черкова В.Г.,

- при секретарі Кідрон О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та за законом,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . помер її син – ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно, що складається з ј частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 вона та його батько – ОСОБА_4 фактично прийняли спадщину та вступили у володіння спадковим майном: ј частки квартири, тобто, по 1/8 частки квартири. Свідоцтва після смерті сина не отримували. ІНФОРМАЦІЯ_2 . помер її чоловік – ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з 3/8 частки зазначеної вище квартири. Чоловік за життя оформив заповіт на все своє майно. Звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відмовлено у зв`язку з відсутністю технічної можливості видати свідоцтва про право на спадщину, оскільки на заявлене спадкове майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація відсутня, а реєстрові книги та реєстраційна справа на квартиру зберігаються в архіві Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», на території якого органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Просила визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Донецька, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/8 частку квартири за номером шістдесят чотири ( АДРЕСА_2 , яка складається з 2-х кімнат загальною площею – 41,2 кв.м., у тому числі житловою площею – 26.4 кв.м.; визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Донецька, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 3/8 частки квартири за номером шістдесят чотири ( АДРЕСА_2 , яка складається з 2-х кімнат загальною площею – 41,2 кв.м., у тому числі житловою площею – 26.4 кв.м.

Процесуальні дії у справі.

11.05.2019 р. було відкрито провадження по справі та витребувані докази за клопотанням позивача.

11.06.2019 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про день слухання справи повідомлялася належним чином. Надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу в її відсутності.

Відповідач – Військово-цивільна адміністрація міста Авдіївка Донецької області – у судове засідання не з`явився. Про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутності представника. Рішення прийняти на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.

З урахуванням ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.11.1982 р. Шлюб було розірвано 17.02.1993 р. та знову укладено 11.09.1993 р. (а.с.18-20).

Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.21-22).

Згідно свідоцтва, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках (а.с.23, 28).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справи № у спадковому реєстрі 51911350 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справи № у спадковому реєстрі 51912174 (а.с.13).

За життя ОСОБА_4 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_1 (а.с.14).

Згідно довідок у період з 06.10.1993 р. до 29.05.2011 р. у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.15-16).

Постановами від 16.02.2019 р. було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій за заявою ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами запиту за адресою: АДРЕСА_1 , інформація відсутня. Заявником також не надано відомості, що містяться на паперовому носії інформації, а саме: будь-яка архівна довідка з реєстрових книг, ведення яких здійснювало Державне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м.Донецька, так як на теперішній час БТІ розміщено на тимчасово окупованій території України (а.с.7,9).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 03.12.1996 р., квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках (а.с.23).

Згідно Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 51911350, після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа, номер у спадковому реєстрі - 51912174. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), інформація за вказаними параметрами (щодо ОСОБА_3 ) відсутня. Від імені Закржевського ОСОБА_6 . 09.04.1999 р. посвідчено заповіт, номер у спадковому реєстрі 3012700 (а.с.65-88).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст..16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень ст..1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст..1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст..1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст..1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст..1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Згідно ст..1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право власності на спадоквидається за письмовою заявою спадкоємцями, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством; у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обгрутновані та підлягають задоволенню, оскільки позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в іншому порядку, аніж в судовому.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , до Військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, код ЄДРПОУ 39831182, розташована за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул..Молодіжна, 5, ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Донецька, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/8 частку квартири за номером шістдесят чотири ( АДРЕСА_2 , яка складається з 2-х кімнат загальною площею – 41,2 кв.м., у тому числі житловою площею – 26.4 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Донецька, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 3/8 частки квартири за номером шістдесят чотири ( АДРЕСА_2 , яка складається з 2-х кімнат загальною площею – 41,2 кв.м., у тому числі житловою площею – 26.4 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя В.Г.Черков