Рішення № 82644284, 21.05.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

21.05.2019

Справа № 489/3488/18

Провадження №2/489/96/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання – Середою А.В.,

за участю: представника відповідача – Киричука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про спонукання до виконання мирової угоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про спонукання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконання мирової угоди, укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та відповідачами, визнаної ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.10.2013 року шляхом стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості на користь позивача за кредитним договором № ML -400/545/2005 від 08.12.2005 року у розмірі 19685,61 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 08.09.2017 року складає 514778,70 грн. та судовий збір у розмірі 7976,19 грн. Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачами не було дотримано вимог мирової угоди та на підставі п. 5 мирової угоди, на адресу відповідача було надіслано вимогу про погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшло клопотання про слухання справи за його відсутністю.

Представник відповідача заперечував проти позову.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

08 грудня 2005 року між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є закрите акціонерне товариство «ОТП Банк», а правонаступником останнього є публічне акціонерне товариство «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-400/545/2005, за умовами якого останній надано кредит на суму 34000,00 доларів США зі строком повернення до 07 грудня 2025 року та сплатою плаваючої процентної ставки з 5,50% фіксованого відсотка.

19 квітня 2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення, яке було змінено рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 15 вересня 2010 року, та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 264200,31 грн. заборгованості за кредитом та по 850,00 грн. судового збору та по 60,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення з кожного.

Позивач зазначає що ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2013 року визнано мирову угоду від 27.08.2013 року, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з однієї сторони, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з іншої сторони, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо розстрочки виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15.09.2010 року в частині стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в розмірі 29520,27 доларів США, що еквівалентно 235955 грн.52 коп., заборгованості за відсотками – 3463,55 доларів США, що еквівалентно 27846 грн.15 коп. А всього сума заборгованості складає 32893,82 доларів США, що еквівалентно 263639 грн. 67 коп., відповідно до Графіку погашення в національній валюті України – гривні, шляхом внесення готівки на поточний рахунок кредитора № НОМЕР_1 , відкритий в ОТП Банк, до повного виконання зобов`язання, що є Додатком №1 до Мирової угоди, її невід`ємною частиною.

Згідно додатку №1 до Мирової угоди з 27.08.2013 року по 01.10.2020 року ОСОБА_1 має сплатити 32983,82 долари США, по 379,12 доларів США щомісячно, в останній місяць 379,50 доларів США.

Згідно довідки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 29.05.2018 року за №329 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №ML-400/545/2005 від 08.12.2005 року у розмірі 19685,61 доларів США по тілу, що складає еквівалент за курсом НБУ на 29.05.2018 року становить 514778,70 грн., заборгованість по відсоткам погашено в повному обсязі. З 27.08.2013 року по 31.08.2016 року сплачено 13298,21 доларів США.

13 листопада 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг» на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено досудову вимогу про погашення заборгованості у зв`язку з невиконанням мирової угоди у розмірі 19685,61 доларів США. В разі порушення домовленості по сумі та терміну сплати заборгованості кредитна спілка залишає за собою право в односторонньому порядку розірвати цю угоду та звертатись до суду по примусовому стягненні боргу з боржників включаючи всі додаткові витрати, нараховані відсотки та штрафні санкції.

Відповідно до правових позицій Верховного суду України, що викладені у справах № 6-274цс15 та 6-342цс15, які застосовуються судом в порядку ч. 2 ст. 214 ЦПК України, згідно із ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі та за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Статтею 208 ЦПК України передбачено, що судові рішення викладаються у формі ухвали, рішення, постанови. Виходячи зі змісту зазначених норм та правової природи поняття "мирова угода", порядку її визнання судом з постановленням відповідної ухвали, між сторонами виникають визначені ними у мировій угоді зобов`язання, а тому діючим ЦПК України в основу мирової угоди покладено принцип добровільності як на її укладення так і виконання. У випадку ж ухилення однією із сторін мирової угоди від добровільного виконання її умов, іншою стороною може бути заявлено позов про спонукання до виконання умов мирової угоди і у разі ухвалення судового рішення про задоволення таких позовних вимог, лише після цього можуть вирішуватися всі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, які передбачені Розділом VI ЦПК України, в тому числі і питання звернення до виконання (ст. 368 ЦПК України) . Системний аналіз зазначених норм показав, що у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні указаного позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 та 5 ст. 175 ЦПК України, у редакції, чинній на момент прийняття ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.10.2013 року про визнання мирової угоди, мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

У відповідності до п. 5 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 21 квітня 1999 року) передбачалося, що мирові угоди, затверджені судом, відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою. Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року (який набрав чинності 01 січня 2004 року), положення п. 5 ст. З Закону України «Про виконавче провадження» виключено, у зв`язку з чим на момент постановлення ухвали про визнання мирової угоди (24 квітня 2012 року) мирова угода не відносилася до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року (справа № 6-274цс15) та від 11 листопада 2015 року (справа № 6-342цс15).

Мирова угода укладена між сторонами, є угодою про заміну одного зобов`язання іншим. Сторони не вирішують спір, що є прерогативою судової влади, а досягнувши згоди припиняють спір, що затверджується судовим рішенням. Відповідно до статті 202 ЦК України затверджена судом мирова угода є багатостороннім правочином, який відповідно до статей 11, 509 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків. Водночас, визначаючи умови мирової угоди сторони повинні враховувати що у разі невиконання сторонами такої угоди у добровільному порядку, ухвала суду про визнання мирової угоди підлягає виконанню у порядку встановленому для виконання судових рішень, тому має відповідати вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

З тексту Мирової угоди та додатку №1 до неї вбачається, що заборгованість за кредитним договором складає 29520,27 доларів США та 3463,55 доларів США за відсотками, всього 32983,82 доларів США. (а.с.17-20). З урахуванням сплати відповідачами 13298,19 доларів США (9843,64 загальна заборгованість та 3463,55 погашена заборгованість по відсоткам), залишок боргу складає 19865,61 долар США.

Умовами затвердженої мирової угоди визначено, що сума заборгованості за кредитним договором на день укладення даної мирової угоди становить 32983,82 в той час як, позивач, надавши суду копію розрахунку, просить суд стягнути з відповідачів 19685,61 долар США.

Таким чином, позивачем змінено суть вимог, викладених в ухвалі про затвердження мирової угоди.

Також позивачем у позові не визначено способу стягнення боргу з відповідачів – солідарному, дольовому чи іншому порядку, що унеможливлює розгляд справи по суті та винесення судового рішення.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені цивільного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про спонукання до виконання мирової угоди – відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ЄДРПОУ 36789421, юридична адреса: м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «21» червня 2019 року.