Ухвала суду № 82644055, 26.06.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/669/2019

130/1206/19

У Х В А Л А

26.06.2019 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Сенько Л.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову в якій просила прийняти рішення про заборону відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїзд за кордон.

Заяву обґрунтовано тим, що 18.07.2019 вона подала до Жмеринського міськрайонного суду позовну заяву про стягнення аліментів на дітей та неї з відповідача. Під час спілкування з відповідачем з його слів вона дізналася, що він найближчим часом збирається виїхати до Польщі на заробітки. Зазначила, що у разі винесення рішення суду про стягнення аліментів з відповідача виконувати рішення буде можливо та зробить неможливим виконання рішення суду, в зв`язку з чим звернулася до суду з даною заявою.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріли заяви та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 150 ЦПК України

В той же час, вказана норма, не передбачає такого виду забезпечення, за яким суд вживає заходів у виді заборони виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року.

Так, стаття 6 цього Закону передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, зокрема у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»).

Таким чином в Цивільному процесуальному кодексі України, відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 149-153 ЦПК України, застосувати такий захід забезпечення позову як заборони виїзду за кордон у зв`язку зі зверненням позивача до такої особи з позовом, а тому в задоволенні даної заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. 149-150, 153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя