Рішення № 82643789, 05.06.2019, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/917/18

№ 2/140/43/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2019 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника позивачки адвоката Нечепуренко Г.І.

представника відповідача адвоката Чубенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ "Страхова Група ТАС" про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 02.05.2015 біля 3 год. 20 хв., водій ОСОБА_2 , керуючи на відповідній правовій підставі технічно справним автомобілем марки «Опель-Астра» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі сполученням Немирів - Ковалівка Немирівського району Вінницької області при виявленні об`єктивної небезпеки для руху не вжив негайних заходів для зменшення швидкості та зупинки керованого ним автомобіля, чим порушив вимоги п. 12.3. ПДР України, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «БМВ 525» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який керував належним ОСОБА_1 автомобілем на відповідній правовій підставі.

Належність зазначеного автомобіля ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Неправомірні дії відповідача ОСОБА_2 , призвели до дорожньо- транспортної пригоди при якій учасники пригоди отримали тілесні ушкодження та було пошкоджено транспортні засоби.

По факту ДТП порушено кримінальне провадження та 02.05.2015 року внесені відомості до ЄРДР за №і 12015020240000284.

Постановою прокурора Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області від 30 листопада 2017 рокуу зазначене кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Проте, відповідно до вказаної постанови про закриття кримінального провадження, по факту зазначеної ДТП відносно водія ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП, який спрямовано до Немирівського районного суду Вінницької області.

В ході судового розгляду адміністративної справи відносно водія ОСОБА_2 останній свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП не заперечував.

Зазначені обставини підтверджуються постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 29.12.2017 року у адміністративній справі № 140/3290/17 де ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Постанова Немирівського районного суду Вінницької області ніким не оскаржувана та набрала законної сили 09.01.2018.

Водій ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП не притягувався.

Отже, ОСОБА_1 є потерпіло у вказаній адміністративній справі, оскільки внаслідок неправомірного пошкодження належного її автомобіля було спричинено значну матеріальну шкоду, яка полягає у пошкодженні належного її на праві власності автомобіля «БМВ 525» д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку авто-товарознавчої експертизи № 155 від 15.09.2015р., яку проведено під час досудового розслідування кримінального провадження № 12015020240000284 за постановою слідчого Немирівського ВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_4 ЕС, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «БМВ - 525» д.н.з. НОМЕР_4 року випуску, в результаті його пошкодження складає 185 030, 00 грн.

ОСОБА_1 , з метою досудового врегулювання спору 16.03.2018 року поштовою кореспонденцією направлено відповідачу ОСОБА_2 лист-претензію з вимогою добровільного відшкодування заподіяних її збитків. Крім цього під час телефонної розмови з відповідачем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просила його відшкодувати її заподіяні ним збитки.

Однак, відповідач ОСОБА_2 в усній формі пояснив, що відшкодовувати заподіяні ОСОБА_1 збитки відмовляється. Надати відповідь на лист-претензію в письмовій формі також відмовився.

У зв"язку з цим ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ПАТ "Страхова Група ТАС" про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В ході розгляду справи, ухвалою Немирівського районного суду від 21.08.2018 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ "Страхова група "ТАС".

Крім цього, позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Нечепуренко Г.І., позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили їх задовільнити в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Чубенко С.В., відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» Кудрявський С.В. не з"явився. Однак, в матеріалах справи знаходиться відзив на позовну заяву, в якому представник ПАТ "Страхова група "ТАС" просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та справу заслухати у відсутність представника.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін та їх представників, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 02.05.2015 біля 3 год. 20 хв., водій ОСОБА_2 , керуючи на відповідній правовій підставі технічно справним автомобілем марки «Опель - Астра» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі сполученням Немирів - Ковалівка Немирівського району Вінницької області при виявленні об`єктивної небезпеки для руху не вжив негайних заходів для зменшення швидкості та зупинки керованого ним автомобіля, чим порушив вимоги п. 12.3. ПДР України, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «БМВ 525» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який керував належним ОСОБА_1 автомобілем на відповідній правовій підставі.

Постановою прокурора Немирівської місцевої прокуратури Мацютевич Б.М. від 30.11.2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020240000284 від 02.05.2015 року, було закрито у звязку із відсутністю у діях ОСОБА_3 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Копію постанови прокурора Немирівської місцевої прокуратури направлено до Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 29.12.2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України і до нього було застосовано адміністративне стягнення в сумі 340 гривень в дохід держави.

ОСОБА_2 при розгляд справи про адмінправопорушення по ст. 124 КУпАП вину в скоєному визнав в скоєнні даного адміністративного правопорушення та сплатив штраф.

Постанову прокурора Немирівської місцевої прокуратури про закриття кримінального провадження та постанову Немирівського районного суду про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 не оскаржував, хоча мав на це можливість.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Відповідно до п. 8, п. 9 ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За приписами ч. 2, ч. 5 ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

За змістом п. 1 ч. 2ст. 22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-183цс14, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Верховний Суд України у справі № 6-2808цс15 від 20.01.2016 року прийняв правову позицію, згідно якої право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

Відповідно до поліса № АІ/7698571 від 27.04.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 здійснював страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ «Страхова група "ТАС" на строк до 27.04.2016 року включно, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки "OPEL FSTRA 1/4 І", 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_1 .

Згідно висновку експерта № 155 від 15.09.2015 року вартість відновлювальних робіт автомобіля марки «БМВ 525» д.н.з. НОМЕР_2 , 1997 року випуску з ПДВ складає 331419,02 гривень, а розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля автомобілем марки «БМВ 525 TDS» д.н.з. НОМЕР_2 , 1997 року випуску з ПДВ складає 185030 гривень.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року № 8 роз`яснено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Згідно правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року при розгляді справи № 6-954цс16.і, позивач на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що шкода безпосередньо спричинена ОСОБА_1 .

За змістом ст.ст. 9, 22, 31, 35, 36 Закону, настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене сторонами договорів добровільного страхування наземних транспортних засобів та обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договори укладаються з метою забезпечення, як своїх прав, так і прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів та обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Таким чином потерпілому, як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань делікатному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховиків, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши зібрані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню..

Згідност. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору і витрат за надання правової допомоги.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 обгрунтований і такий що підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,22,23,1166,1167,1187,1195 ЦК України,ст. ст. 7,12,78,81,82,89,110,133,141,258,263,280 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер картки платника податків НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 номер картки платника податків НОМЕР_7 , 115 030 гривень у відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля «БМВ - 525» д.н.з. НОМЕР_2 .

Стягнути з ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», ЕГРПОУ 30115243, юридична адреса пр. Перемоги,65, м. Київ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер картки платника податків НОМЕР_7 , 75 000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля «БМВ - 525» д.н.з. НОМЕР_2 ,.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» на користь ОСОБА_1 - 5850 гривень 30 копійок понесених судових витрат.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького Апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя: