Рішення № 8264335, 08.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2010 р. Справа № 64/41-10

вх. № 328/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Савін О.С., за довіреністю № 1505 від 12.12.08р.;

відповідача - Солод Г.О., директор, паспорт сер. МК №670250 від 27.11.97р.;

розглянувши справу за позовом Ізюмського комунального водопровідно-каналізаційного господарства, м. Ізюм

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмстальконструкція", м. Ізюм

про стягнення 8382,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №62 від 20.01.2010р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмстальконструкція" заборгованість в розмірі 7980,00грн.; інфляційні витрати в розмірі 271,32грн.; 3% річних в розмірі 131,50грн., а також 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачем не були виконані зобов"язання за договором №28 від 05.06.2009р., а саме не сплачена вартість послуг наданих позивачем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

03 лютого 2010 року позивач надав супровідним листом (вих.б/н від 03.02.2010р.) до канцелярії суду документи на виконання ухвали суду про порушення провадження по справі 64/41-10 від 25.01.2010р.

08 лютого 2010 року відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вх. №2325), в якому вказує, що з сумою основного боргу у розмірі 7980,00грн. відповідач погоджується, проте заперечує проти заявлених до стягнення інфляційних нарахувань - 271,32грн. та 3% річних у розмірі 131,50грн.

08 лютого 2010 року відповідач надав до канцелярії суду супровідним листом (вих. №46 від 08.02.2010р.) документи для долучення до матеріалів справи, згідно додатку.

Надані сторонами документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав суму основного боргу у розмірі 7980,00грн., проти нарахованих до стягнення інфляційних витрат та 3% річних заперечував.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05 червня 2009 року між Ізюмським комунальним водопровідно-каналізаційним господарством (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізюмстальконструкція" (відповідач) був укладений договір №28 про надання послуг автокраном МАЗ 5337. Відповідно до п.1. договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов"язання щодо надання послуг автокраном МАЗ 5337 для ремонту мосту, що знаходиться за адресою : м. Ізюм, вул. Комсомольська.

Відповідно до п.2. договору, вартість послуг позивача за відповідні роботи є договірною та складає 7800,00грн., у т.ч. ПДВ - 1330,00грн.

Відповідно до п.3. договору, оплата за договором здійснюється протягом трьох банківських днів після оформлення акту виконаних робіт.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін)

З матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт від 30 червня 2009 року був підписаний замовником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізюмстальконструкція") та підрядником (Ізюмським комунальним водопровідно-каналізаційним господарством).

Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт від 30.06.2009р., що підписаний обома сторонами. А відповідач в свою чергу свої зобов'язання по даному договору не виконав (відповідно до умов договору відповідач мав сплатити вартість виконаних робіт до 04 липня 2009 року), внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 7980,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, а також те, що заборгованість відповідачем в частині основного боргу визнана, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу у сумі 7980,00 грн. правомірні та обгрунтовані та такі що визнані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 131,50грн. та інфляційні у сумі 271,32 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмстальконструкція" (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Комсомольська, б. 1-А, п/р 26004052296531 в Ізюмському відділенні ХГРУ Приватбанк, МФО 351533, код ЄДРПОУ 32284132) на користь Ізюмського комунального водопровідно-каналізаційного господарства (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, б. 11, п/р 26009301760109 в Ізюмському відділенні АК ПІБ, МФО 351492, код ЄДРПОУ 24673063) заборгованість в розмірі 7980,00грн.; інфляційні витрати в розмірі 271,32грн.; 3% річних в розмірі 131,50грн., 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 10 лютого 2010 року.