ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" лютого 2010 р. Справа № 59/11-10
вх. № 126/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Вдовитченко Н.В., за довіреністю № 3 від 02.02.2010р. відповідача - Гончаров Д.Ю., за довіреністю б/н від 24.12.2009р.
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "КФК", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф", м. Харків
про стягнення 24701,21 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф" на користь Відкритого акціонерного товариства "КФК" заборгованість в розмірі 24701,21 грн., з яких: 24000,66 грн. - основний борг, 611,09 грн. - пеня, 89,46 грн. - 3% річних, що виникла на підставі договору оренди нежитлового приміщення №01-04/09 від 01.04.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2010р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.2053).
Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2010р. заперечує проти висунутих позовних вимог в повному обсязі.
На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості усім учасникам судового процесу ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо). Враховуючи викладене суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи як в безпідставному та необгрунтованому.
В судовому засіданні 03.02.2010р. судом оголошено перерву для виготовлення повновного тексту рішення до 10.02.2010р.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01 квітня 2009 року між ВАТ "КФК" (позивач по справі) та ТОВ "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф" (відповідач по справі) був укладений договір оренди №01-04/09, відповідно до пункту 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 58,7 кв.м., розміщене в нежитловій будівлі літера БТІ "Б" за адресою: м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 16.
Факт передачі приміщення в оренду підтверджується актом приймання – передачі, підписаним сторонами 01.04.2009р.
Згідно з п. 2.1. договору оренди за користування об"єктом оренди відповідач сплачує орендну плату в розмірі , обумовленому цим договором.
У відповідно до п. 2.3. договору загальна сума орендної плати за місяць, з урахуванням ПДВ, становить 8000,22 грн.
Відповідно до п. 2.6. зазначеного договору відповідач зобов"язаний вносити орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок позивача. Днем внесення орендної плати за користування об"єктом оренди вважається день зарахування всієї суми орендної плати, належної до щомісячної сплати, на банківський рахунок позивача.
Однак, в порушення умов договору, відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі. Так за період з жовтня по листопад 2009р. відповідач орендну плату не сплачував, в зв"язку з чим станом на 25.12.2009р. у нього залишається несплаченою заборгованість перед позивачем в сумі 24000,66 грн.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 24000,66 грн. основного боргу обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Суд відхиляє посилання відповідача на наявність у нього перешкод в користуванні приміщенням, оскільки ці посилання не підтверджені документально. Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на підтвердження неможливості в користувані орендованим приміщенням не надав. Зокрема ним не надано ні договору про передачу приміщення іншій особі, на доказів зайняття цього приміщення іншою особою, ні договору на охорону приміщення, ні інших доказів, які б спростовували викладені вище висновки суду. Більш того, факт знаходження (зберігання) в орендованому приміщенні майна відповідача (який визнається відповідачем) вже сам по собі є достатнім доказом користування приміщенням. Складнощі, пов"язані з господарською діяльністю відповідача, котрі мали наслідком тимчасове невикористання майна, не звільняють відповідача від виконання прийнятих за договором на себе обов"язків.
У зв’язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Пунктом 5.3. договору № 01-04/09 від 01.04.2009р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.
За розрахунками позивача, відповідач повинен сплатити пеню за прострочення грошового зобов`язання по сплаті за орендну плату в сумі 611,09 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; розірвання договору.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 611,09 грн. пені обгрунтовані та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення тьох процентів річних у сумі 89,46 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 530, 549, 610, 611, 625, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф" (61019, м. Харків, вул. Архангельська, 6, р/р 26008039601200 в АКБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, ІПН 340166220353, код ЄДРПОУ 34016626) на користь Відкритого акціонерного товариства "КФК" (01014, м. Київ, вул. професора Підвисоцького, буд. 16, р/р 26001012826869 в АТ "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32485873) 24000,66 грн. заборгованості, 611,09 грн. пені, 89,46 грн. 3% річних, 247,01 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
/Справа № 59/11-10
Повний текст рішення оголошено та підписано 10.02.2010р./
Судове рішення № 8264282, Господарський суд Харківської області було прийнято 10.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 59/11-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: