Вирок № 82642733, 25.04.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/9216/18

Провадження №1-кп/523/489/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2019 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Позняка В.С.

при секретарі Ситник І.П.

за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Кузьмичова В.Г.

захисника Сокол Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12018160490003058 від 27.06.2018р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого:

- 15.06.2016 року Приморським районним судом м. Одеси за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі. 5.10.2016 року звільнився за відбуттям покарання .

Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

До затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

Встановив:

26.06.2018р. приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3 10, розташованому по АДРЕСА_4 Одесі, маючи намір на заволодіння чужим майном, діючи навмисно з корисливих міркувань, підійшовши до автомобілю марки «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні ОСОБА_2 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинивши кришку капоту, викрав акумуляторну батарею марки «Mutlu 12v 63ah 540а» вартістю 1000 гривень, належної потерпілому, після чого став покидати місце скоєння злочину, але в цей момент був викритий потерпілим ОСОБА_2 , який знаходився на балконі другого поверху будинку АДРЕСА_4 , де він проживає та побачив ОСОБА_1 , якому став кричати, щоб він припинив протиправні дії, але не зважаючи на це ОСОБА_1 , ігноруючи вимогу, залишив місце скоєння злочину разом з викраденим майном, таким чином його дії переросли з таємного у відкрите викрадення майна. В подальшому на проїзній частині вулиці ОСОБА_3 був затриманий самими потерпілим, тим самим спричинивши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1000 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно у зазначений в обвинувальному акті день та час - влітку 2018 року приблизно о шостій годині вечора знаходився на вул. Бочарова у м. Одесі, де в одному з дворів побачив автомобіль «Жигулі», у зв`язку з тим, що не було грошей вирішив викрасти акумулятор, щоб в подальшому продати. Підійшов до автомобілю, відкрив капот, зняв батарею, став відходити, в цей момент потерпілий став кричати, гнатися за ним, злякавшись, він став тікати, викинувши батарею по дорозі, вибіг на проїзну частину вул. Бочарова, де його збила машина, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження, до тями прийшов в лікарні.

Вину визнає повністю, щиро розкаюється, спричинена потерпілому матеріальна шкода повністю компенсована шляхом повернення викраденого майна, будь-яких претензій до нього не має, пояснює причину скоєння злочинів скрутним матеріальним становищем.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілого, свідків, оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєних кримінальних правопорушень, в обсязі пред`явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.

Покази обвинуваченого, надані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_1 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв умисне кримінальне правопорушення передбачене ст. 186 ч.2 КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками: відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчинений повторно та його вина доведена в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, є біженцем з Луганської області, до затримання працював, хоча неофіційно, має місце проживання, родину, а саме сестру, матір, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, відсутність тяжких наслідків та матеріальних збитків у зв`язку з поверненням викраденого майна, фактичне негативне відношення до скоєного діяння.

До обставин, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, суд відносить повне визнання своєї провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено та не вказано досудовим слідством.

Разом з цим, суд приймає до уваги висновки досудової доповіді Суворовського районного сектору пробації стосовно ОСОБА_1 зі змісту соціально-психологічної характеристики якої вбачається, що обвинувачений до затримання працював на будівництві різноробочим, проживав разом з матір`ю та сестрою, з якою підтримує дружні стосунки, має позитивні плани на майбутнє: вести законослухняний спосіб життя, створити родину, працевлаштуватися, кримінальні зв`язки не підтримує, ймовірність ризику повторного вчинення злочину є високою, ризик небезпеки для суспільства є середнім, у зв`язку з чим орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити потенційну небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально - виховних заходів встановлених пробаційною програмою.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучались речові докази, а саме акумуляторна батарея марки «Mutlu 12v 63ah 540а», яка передана потерпілому ОСОБА_2 на відповідальне зберігання під розписку.

Залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні.

Матеріали кримінальних проваджень за №12018160490003058 від 27.06.2018р. до обвинувального акту не долучались, тому суд визначає їх місце зберігання в Одеській місцевій прокуратурі №4.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , оцінюючи у сукупності обставини, спосіб та мотивацію вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, відсутність тяжких наслідків, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який є біженцем, у судовому засіданні вину визнав повністю, його щире каяття, негативне ставлення до скоєного, відсутність матеріальної шкоди, приймаючи до уваги висновки досудової доповіді, його молодий вік, поведінку під час судового провадження, з якої вбачається, що він оступився, не є суспільно-небезпечною особою, має бажання працювати, а також загальний термін знаходження ОСОБА_1 під вартою, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає за можливе застосувати до нього ст.69 КК України, а саме перейти до більш м`якого покарання, не зазначеного в санкції ст.186 ч.2 КК України, при цьому суд вважає, що міра покарання у вигляді обмеження волі з урахуванням вимог ст.72 КК України, діючого на момент ухвалення рішення, буде достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання у вигляді обмеження волі, а також ту обставину, що відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали суду спливає 11.05.2019р., суд вважає за необхідне до набрання вироком чинності запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити не змінним.

На підставі викладеного, керуючись ст.69, 72 ч.1 п.«б» КК України, ст.ст. 100, 349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, призначив йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді двох років обмеження волі.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити не змінною - тримання під вартою в ОУВП -21 УДПтСУ України в Одеської області.

Після набрання вироком законної сили, направити ОСОБА_4 для подальшого направлення в місця відбування покарання.

Виконання вироку у даній частині покласти на ДУ «Одеська установа виконання покарань №21» УДПтСУ в Одеській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 27.06.2018 року (відповідно до протоколу затримання особи від 27.06.2018р.).

Речовий доказ – акумуляторну батарею марки «Mutlu 12v 63ah 540а», яка передана потерпілому ОСОБА_2 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутими за належністю.

Матеріали кримінального провадження №12018160490003058 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2018 року зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

СУДДЯ: