Рішення № 82642606, 19.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17547/18

Провадження № 2/522/1196/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.,

при секретарі - Соболевій О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який діє від свого імені та від імені та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третьої особи: Служби у справах дітей Одеської міської ради, про визнання права власності на 1/2 частини квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати право власності на 1/2 частини квартири у спільній сумісній власності за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ОСОБА_8 , це її чоловік, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане 05.03.2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після смерті ОСОБА_8 , відкрилась спадщина. У встановлений законом строк позивачка звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, відповідно до якої була відкрита спадкова справа № 61079165, питань щодо отримання спадщини після смерті чоловіка не виникає.

ОСОБА_8 був законним чоловіком ОСОБА_1 . Ще 21 червня 1962 року вони зареєстрували в органах РАЦСУ свої стосунки.

22.09.1997 року, ОСОБА_1 разом з чоловіком за спільні кошти вклали інвестицію у придбання квартири у АДРЕСА_1 .

Зараз у позивачки виникла потреба у видачі Свідоцтва про права власності на 1/2 частини квартири у зв`язку з невизнанням її частки іншими спадкоємцями.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив слухати справу в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_5 , позовні вимоги визнав, просив слухати справу в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справу за його відсутністю.

ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справу за її відсутністю.

Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справу за відсутністю представника служби.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ОСОБА_8 , чоловік позивачки.

ОСОБА_2 , чоловік покійної доньки ОСОБА_1 (її зять) не бажає визнати 1/2 частину квартири як спільну сумісну власність ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, позивачка звернулась з заявою до Служби у справах дітей Одеської міської ради з проханням надати дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , право на спадщину якої мають малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства», п. 66, п. 67 Постанови КМУ № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», для здійснення правочину з майном дітей кожен з батьків подає до служби у справах дітей заяву.

Представник позивача адвокат Басюк А.С., при розгляді справи, наголосила, що звернення до суду з позовною заявою виникло у зв`язку з необхідністю отримання свідоцтва про право власності на 1/2 частину квартири, яка належить за законом позивачці.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ч.1 ст.368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Нормами ст. 70 СК України та 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки співвласників є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або законом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, як згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання права власності на 1/2 частину квартири, що є спільною сумісною власністю подружжя в рівних частках.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 60, 61, 63, 69, 70 СК України, ст. 355, 368 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 81, 89, 258, 264, 265, 268,288 289, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який діє від свого імені та від імені та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третьої особи: Служби у справах дітей Одеської міської ради, про визнання права власності на 1/2 частини квартири - задовольнити.

Визнати право власності право спільної сумісної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

19.06.19