Рішення № 8264251, 02.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2010 р. Справа № 29/452-09

вх. № 10372/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Коваленко О.Я. за дов. від 02.09.09р.;

1-го відповідача - не з"явився

2-го відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Укрнафко" м. Харків

до ТОВ "ТД "Ойл-Тек", с. Кияниця

та до ПФ "Газда", м. Харків

про стягнення 142390,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачів солідарно 52291,98 грн. вартості масла, штрафи 78437,97 грн., моральну шкоду 10 000 грн. та судові витрати.

В обгрунтування свого позову, позивач посилається на те. що 05.08.09 між ним та 1-м відповідачем було укладено договір зберігання №05/08-09, на умовах якого 1-й відповідач прийняв у позивача на зберігання масло технічне М10Г2К в кількості 9126 літрів. Однак, як вказує позивач, 1-й відповідач не повернув позивачу товар, а при огляді місця зберігання позивачем було встановлено відсутність товару, переданого 1-му відповідачу. ПФ "Газда" відповідно до договору поруки від 06.08.09 зобов"язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ТОВ "Ойл-Тек" всіх зобов"язань по договору зберігання.

Ухвалою суду від 15.12.09р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.12.09р.

Позивач 24.12.09 надав до суду заяву про уточнення позову, відповідно до якої просить суд додатково стягнути солідарно з відповідачів 42791,98 грн. вартості масла, 1109,75 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 7672,26 грн. пені. В обгрунтування своїх уточнень, позивач вказує на те, що між ним та 1-м відповідачем, також, було укладено договір купівлі - продажу №09/01 на підставі якого позивач поставив 1-му відповідачу товар вартістю 52291,98 грн., а 1-й відповідач оплату його вартості здійснив лише частково у сумі 9500 грн. ПФ "Газда" відповідно до договору поруки від 22.01.09 зобов"язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ТОВ "Ойл-Тек" всіх зобов"язань по договору №09/01.

Вказані уточнення були прийняті судом до розгляду, у зв"язку з чим, справа розглядається з урахуванням цих змін.

Перший відповідач в судове засідання не з"явився.

Другий відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому вказує,що першого відповідача не визнано банкрутом, він здійснює свою господарську діяльність, а тому може самостійно сплатити свої борги. Крім того, 2-й відповідач вказує на те, що за договорами поруки він зобов"язувався перед позивачем відповідати за виконання ТОВ "Ойл-Тек" всіх зобов"язань по договору зберігання в сумі 1000 грн. та по договору купівлі - продажу в сумі 1000 грн.

2-й відповідач в судове засідання не з"явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперчує частково. Вказує, що за договором купівлі - продажу ним було сплачено вартість поставленого товару в сумі 24000 грн. та на те, що він не приймав від позивача товар на зберігання.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.08.09 між позивачем та 1-м відповідачем було укладено договір зберігання №05/08-09, на умовах якого 1-й відповідач прийняв у позивача на зберігання масло технічне М10Г2К в кількості 9126 літрів, що підтверджується актом прийняття - передачі від 05.08.09.

П. 6.1 договору сторони встановили строк дії договору до 24.08.09.

01.09.10 направив на адресу 1-го відповідача повідомлення про розірвання договору зберігання та поверненні переданого на зберігання товару.

При огляді місця зберігання позивачем було встановлено відсутність товару переданого 1-му відповідачу на зберігання, про що 16.09.09 складено протокол огляду.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Статтею 938 цього кодексу передбачено, що якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Статтею 953 встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Крім того, п. 5.2 договору зберігання сторони встановили, що зберігач зобов"язаний сплатити поклажедавцю штраф в розмірі 50% від вартості пошкодженого або втраченого майна.

Враховуючи, що 1-й відповідач не надав суду доказів повернення товару, переданого на зберігання, або сплати його вартості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 52291,98 грн. вартості товару та 26145,99 грн. штрафу є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню та стягненню з першого відповідача на користь позивача.

В задоволенні позову в частині стягнення 26145,99 грн. штрафу за не своєчасне повернення товару, слід відмовити, оскільки, п. 5.3 договору зберігання, на який посилається позивач, передбачає такі штрафні санкції у разі повернення товару але з порушенням строків, встановлених договором.

В задоволенні позову в частині стягнення 26145,99 грн. штрафу, встановленого п. 5.4 договору №05/08-09 за відмову зберігачем від виконання своїх зобов"язань за договором зберігання до спливу строку дії договору - 24.08.09, також слід відмовити, оскільки, позивачем не було надано доказів відмови першого відповідача від виконання своїх обов"язків саме під час дії цього договору - до 24.08.09.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд встановив наступне:

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Оскільки, позивачем не було надано суду доказів понесення таких втрат немайнового характеру, що настали з вини першого відповідача внаслідок невиконання умов договору оренди від 04.09.07, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення солідарно боргу з другого відповідача суд встановив наступне:

06.08.2009р. між ТОВ "Укрнафко" та ПФ "Газда" був підписаний договір поруки №б/н, щодо виконання ТОВ торговий дім “ОЙЛ-ТЕК” зобов"язань за договором зберігання. Як вбачається з відзиву на позовну заяву другого відповідача, та що не було спростовано позивачем, перед підписанням договору поруки між позивачем та другим відповідачем відбувались комерційні переговори на яких розглядалась декілька варіантів договору поруки.

Оглянувши договір поруки, копію якого було надано позивачем, суд встановив що за вказаним варіантом договору позивач є згідно умов договору “Поклажедавець”, а 2-й відповідач є згідно умов договору “Поручитель”. Поручитель поручився перед Поклажедавцем за виконання 1-м відповідачем за основним договором всіх зобов"язань за основним договором №05/08-09, укладеним між позивачем та першим відповідачем. Пунктом 1.1. договору поруки встановлено "Згідно з цим договором Поручитель зобов"язується солідарно відповідати перед поклажедавцем за виконання всіх зобов"язань ТОВ торговий дім "ОЙЛ-ТЕК" (далі - Зберігач), що виникли з договору №05/08-09 від 05 серпня 2009 р. (далі - Основний договір), укладеного між Поклажедавцем і Зберігачем у тому числі відшкодування збитків, шкоди, штрафів.". Пунктом 3.1 договору поруки встановлено, що "Поручитель відповідає перед поклажедавцем за виконання Зберігачем всіх зобов"язань за основним договором.".

Другим відповідачем до матеріалів справи, також, було надано свій варіант договору поруки №б/н від 06.08.09, підписаний сторонами. Оглянувши копію договору, наданого відповідачем, суд встановив, що згідно п. 3.1. договору, наданого 2-м відповідачем "Поручитель відповідає перед поклажедавцем за виконання Зберігачем всіх зобов"язань за основним договором у сумі, що дорівнює 1000 грн.".

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Суд, дослідивши матеріали справи, не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині вимог щодо другого відповідача, оскільки сторони при підписанні договору поруки від 06.08.09, не досягли згоди з істотних умов договору, а за таких обставин, цей договір поруки від 06.08.09 не є укладеним.

Також, судом встановлено, що 22.01.09 між позивачем та першим відповідачем було укладено договір купівлі - продажу №09/01

Відповідно до умов договору №09/01, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачеві товар, а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона продавець) передає або зобов'язується передати майно товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно ж статті 538 Цивільного кодексу Украни, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перший відповідач свої зобов"язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав. Як вбачається з матеріалів справи, у 1-го відповідача залишилась несплачена заборгованість за товар отриманий по договору по рахунку №2098 від 23.04.09 та рахунку №4278 від 04.08.09.

Таким чином, заборгованість 1-го відповідача перед позивачем за отриманий товар по договору №09/01 складає 42791,98 грн.

29.10.09 позивач направив на адресу 1-го відповідача лист №1479 від 27.10.09, що містив в собі вимогу про погашення заборгованості в сумі 42791,98 грн., який відповідач залишив без задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 160,89 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Пунктом 12.3 вказаного договору купівлі-продажу сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені. Приймаючи до уваги, що 1-й відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 1129,59 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

В задоволенні позову в частині стягнення 948,86 грн. річних та 6542,67 грн. пені слід відмовити у зв"язку з невірним розрахунком.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 42791,98 грн. боргу, 160,89 грн. річних, 1129,59 грн. пені обгрунтовані і підлягають стягненню з першого відповідача.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення солідарно боргу з другого відповідача суд встановив наступне:

22.01.2009р. між ТОВ "Укрнафко" та ПФ "Газда" був підписаний договір поруки №б/н, щодо виконання ТОВ торговий дім “ОЙЛ-ТЕК” зобов"язань за договором купівлі - продажу №09/01 від 22.01.09. Як вбачається з відзиву на позовну заяву другого відповідача, та що не було спростовано позивачем, перед підписанням договору поруки між позивачем та другим відповідачем відбувались комерційні переговори на яких розглядалась декілька варіантів договору поруки.

Оглянувши договір поруки, копію якого було надано позивачем, суд встановив що за вказаним варіантом договору позивач є згідно умов договору “Постачальник”, а 2-й відповідач є згідно умов договору “Поручитель”. Поручитель поручився перед Постачальником за виконання 1-м відповідачем за основним договором всіх зобов"язань за основним договором №09/01, укладеним між позивачем та першим відповідачем. Пунктом 1.1. договору поруки встановлено "Згідно з цим договором Поручитель зобов"язується солідарно відповідати перед постачальником за виконання всіх зобов"язань ТОВ торговий дім "ОЙЛ-ТЕК" (далі - покупець), що виникли з договору №09/01 від 22.01.09. (далі - Основний договір), укладеного між постачальником та покупцем у тому числі відшкодування збитків, шкоди, штрафів.". Пунктом 3.1 договору поруки встановлено, що "Поручитель відповідає перед постачальником за виконання покупцем всіх зобов"язань за основним договором.".

Другим відповідачем до матеріалів справи, також, було надано свій варіант договору поруки №б/н від 22.01.09, підписаний сторонами. Оглянувши копію договору, наданого відповідачем, суд встановив, що згідно п. 3.1. договору, наданого 2-м відповідачем "Поручитель відповідає перед постачальником за виконання покупцем всіх зобов"язань за основним договором у сумі, що дорівнює 1000 грн.".

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Суд, дослідивши матеріали справи, не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині вимог щодо другого відповідача, оскільки сторони при підписанні договору поруки від 22.01.09, не досягли згоди з істотних умов договору, а за таких обставин, цей договір поруки від 22.01.09 не є укладеним.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ "Укрнафко" до ТОВ "ТД "Ойл-Тек" задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "ТД "Ойл-Тек" (Сумська область, с. Кияница, вул. Мичурина, 43, код 35172348) на користь ТОВ "Укрнафко" (м. Харків, вул. Б. Гончаровська, 6, код 30427998) - 52291,98 грн. ватрості втраченого майна, 26145,99 грн. штрафу, 42791,98 грн. боргу, 160,89 грн. річних, 1129,59 грн. пені, 1225,20 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову ТОВ "Укрнафко" до ТОВ "ТД "Ойл-Тек" відмовити.

В позові ТОВ "Укрнафко" до ПФ "Газда" відмовити повністю.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя