Рішення № 82642223, 18.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/4097/19

Справа № 522/15074/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вознесенського Міського відділу УМВС України в Миколаївській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

В обґрунтування уточненої позовної заяви від 22.01.2018 року зазначено, що 15.08.2013 року ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , по АДРЕСА_1 . Середньофонтанській, 41 у м. Одеса, здійснив розворот через подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки, не пропустив та допустив зіткнення з рухаючимся в зустрічному напрямку автомобілем Suzuki Baleno, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , після чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем Daewoo, номерний знак НОМЕР_3 , водій якого ОСОБА_3 знаходилась поза межами транспортного засобу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зіткнення автомобілів сталося з вини ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику ОСОБА_4 , складає 22472,00 гривні. Вартість зазначеного звіту 800 грн, та витрати на правову допомогу складають 2900 гривень. Та враховуючи, що на час ДТП ОСОБА_2 виконував свої трудові (службові) обов`язки на посаді помічника оперуповноваженого СДСБЕЗ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївський області, тому позивач просив стягнути суму збитків солідарно з відповідачів.

Дана справа, в порядку ст. 11-1 ЦПК України, була передана судді Тарасову А.В. для розгляду та ухвалою суду від 02.09.2016 року було відкрито провадження.

У зв`язку з рішенням Першої Дисциплінарної палати від 07.12.2017 року № 3943/1дп/15-17 до ухвалення Вищою Радою Правосуддя рішення про звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати у відношенні судді ОСОБА_5 , відповідно до наказу керівника апарату суду № 219/а від 08.12.2017 року та на підставі службової записки помічника судді – ОСОБА_6 , з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Справа після повторного авто розподілу надійшла до провадження судді Домусчі Л.В.

Ухвалою суду від 15.03.2018 року її прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 23.04.2018 року.

23.04.2018 року розгляд справи був відкладений, у зв`язку із заявою відповідача про відкладення.

В підготовче судове засідання 06.06.2018 року з`явився представник позивача ОСОБА_7 , який позов підтримав, зазначив, що з боку позивача надані всі докази по справі, та не заперечував проти призначення справи до розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, надав суду ксерокопії свого та своєї дружини пенсійного посвідчення, довідок про інвалідність дружини та сина.

З`явився також представник другого відповідача Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області, яка позов також не визнала, наголошувала, що має намір подати заяву про застосування строків позовної давності.

Жодних клопотань з боку як позивача, так й відповідачів суду не заявлені. В матеріалах справи є відзив з боку Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області від 04.05.2018 року. Відповідно якого представник відповідача просив позов залишити без задоволення, обґрунтовуючи це тим, що транспортний засіб на якому ОСОБА_2 скоїв ДТП був застрахований. З матеріалів справи вбачається, що позивач до страхової компанії не звертався. Отже, непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Ухвалою суду від 06.06.2018 року закрито підготовче засідання по цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.

10.10.2018 року представником відповідача ОСОБА_8 подано заяву про застосування строків позовної давності.

В судове засідання 17.04.2019 року з`явились представник ОСОБА_2 – ОСОБА_9 та представник Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївський області. Представник позивача до суду не з`явився, однак було подано заяву про залучення співвідповідача ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», та просив розглянути клопотання без його участі. Суд в протокольній формі, на місці ухвалив у зв`язку пропуском строку на звернення з заявою (стадія судового розгляду), керуючись ч. 2 ст. 126 ЦПК України залишити без розгляду заяву. Розгляд справи відкладено на 18.06.2019 року.

В судове засідання 18.06.2019 року з`явились представник ОСОБА_2 – ОСОБА_9 та представник Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївський області – ОСОБА_10 Т.А.

Позивач та його представник до суду не з`явились, враховуючи, що позов наданий ще 15.08.2016 року та в минулих засіданнях позивач підтримував свої вимоги, суд згідно ч.1 ст.223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність представник позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_9 зазначив, що позов не підлягає задоволенню посилаючись на те, що позивач по справі не є власником транспортного засобу та діяв на підставі довіреності до 07.03.2015 року, тобто до подачі позову до суду, тому вважає, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, також зазначив, що відповідно протоколу про адміністративне правопорушення свідком по справі був його адвокат Паламарчук О.С., тому вважає, о він не мав право приймати участі у справі.

Представник відповідача Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївський області – Руснакова Т.А. просила відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_11 на той час не виконував свої обов`язки та є наказ №647 від 12.03.2013 року, на той час він був у відрядженні, отже не виконував свої службові обов`язки та оцінка завданої шкоди була проведення після спливу терміну. Також представник звернув увагу суду на те, що позивач не є власником автомобілю, якому причинено шкоду.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.08.2013 року близько 15-30 годин у м. Одесі, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_4 по НОМЕР_5 . Середньофонтанській, 41, здійснив розворот через подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки, не пропустив та допустив зіткнення з рухаючимся в зустрічному напрямку автомобілем Suzuki Baleno, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , після чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем Daewoo, номерний знак НОМЕР_3 , водій якого ОСОБА_3 знаходилась поза межами транспортного засобу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зіткнення автомобілів сталося з вини ОСОБА_2 , що підтверджуються Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.10.2013 року.(справа №3/487/2303/13 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_12 за ст..124 КУпАП, за якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У статті 9 Закону України „Про страхування” зазначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Відповідно до вимог зазначеної статті страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. -

Згідно ч.2 ст.3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Відповідно наданого позивачем звіту автотоварознавчого дослідження №243/2013 від 22.08.2013 року ФОП ОСОБА_13 , вартість матеріальної шкоди, причиненого власнику автомобілю Suzuko Baleno, державний номер НОМЕР_2 станом на 22.08.2013 року складає 22472,00 грн. Власником транспортного засобу на той час був ОСОБА_14 , що підтверджується і звітом, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .

Відповідно виписки щодо транспортного засобу Suzuki Baleno VIN НОМЕР_7 д.н. НОМЕР_8 попередній знак НОМЕР_2 власником транспортного засобу є ОСОБА_15 , дата реєстрації 22.07.2014 рік.

За розглядом справи судом встановлено, що транспортний засіб, якому було причинено шкоду перебував у власності ОСОБА_14 , а строк дії довіреності щодо транспортного засобу виданої на ім`я позивача ОСОБА_1 закінчився 07.03.2015 року, тобто ще до звернення до суду із відповідною позовною заявою. На момент ДТП транспортний засіб було застраховано в ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», представник позивача надавав відповідне клопотання про залучення співвідповідача 17.04.2019 року з пропуском строку на таке звернення.

За правилами ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Право страхувальника укласти договір страхування зі страховиком на користь третьої особи, передбачена ст. 985 ЦК України.

У відповідності зі ст. 988 ч.1п.3 ЦК України, ст. ст. 6,9,22,28,29,36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений договором; страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором; у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи;

Між тим, на виконання вимог ст. 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», в матеріалах справи відсутні відомості, що власник автомобілю із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, що мала місце 15.08.2013 року, до страхової компанії не звертався.

Згідно висновків ВП ВС в постанові від 04.07.2018р. справа 755/18006/15 вбачається наступне:

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Таким чином позивач не мА є право вимоги бо не є власником автомобілю, а також відповідачі не є належними відповідачами , оскільки такі вимоги слід пред`являти до страхової компанії (сума не перевищує 50 000 грн.).

Відповідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з наведеного, суд не може погодитися з вимогою позивача щодо стягнення відшкодування матеріальної шкоди на його користь, оскільки власником транспортного засобу на час ДТП був ОСОБА_14 , а надана суду довіреність на ім`я ОСОБА_1 надає право вчиняти дії щодо зазначеного транспортного засобу до 07.03.2015 року, однак фактично шкода майну завдана власнику автомобілю ОСОБА_14 , який не є позивачем по справі.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 22 Закону, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З огляду на викладене, суд роз`яснює позивачу його право звернутися до суду з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» №14 від 18 грудня 2009 року роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, тільки у разі, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК і вирішити питання про наслідки такого спливу (або відмовити у задоволенні заявлених вимог у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення – захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір із застосуванням наведеної норми ЦК).

Отже, суд не бере до уваги заяву відповідача про застосування строків давності, оскільки у позові ОСОБА_1 відмовляє за його недоведеності та необґрунтованості.

У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підстав для відшкодування позивачу понесених судових витрат суд не вбачає, оскільки відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись; ст.ст.. 1, 2, 11, 15, 16, 22, 23, 988, 990, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 44, 49, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, ч.1 ст. 223, ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України;

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), Вознесенського Міського відділу УМВС України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 08592253, місцезнаходження: м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 24) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 26.06.2019 року

Суддя Л.В. Домусчі