Вирок № 82641464, 26.06.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

26.06.2019

Справа №497/836/19

Провадження №1-кп/497/72/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

на підставі угоди про визнання винуватості

26.06.2019 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Цоєва Д.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Цонєва В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Болград матеріали кримінального провадження №12019160270000096 від 06.04.2019 року з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості від 31.05.2019 року між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні, згідно яких

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Олександрівка Болградського району Одеської області, зі слів - гагауз за національністю, українську мову розуміє, освіта середня, офіційно непрацевлаштований, проходить стажування, буде працевлаштовуватися офіційно, розлучений, діти дорослі, місце проживання зареєстроване за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, особу якого встановлено за паспортом НОМЕР_1 , вид.19.10.2001 р . Болградським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

- який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року (більш точні дата та час не встановлені), перебуваючи на північній околиці с. Виноградне Болградського району Одеської області ОСОБА_1 знайшов у розібраному виді рушницю, що виявилася нестандартною гладкоствольною вогнепальною зброєю, - тобто, саморобним способом виготовленим обрізом мисливської рушниці промислового зразка марки «ТОЗ-БМ(Б)», 16-го калібру, ствол № НОМЕР_3 , цівка НОМЕР_5, виробництва СРСР (Тульський зброярний завод), - шляхом конструктивних змін, що були внесениі саморобним способом шляхом укорочення ствола до залишкової довжини 270мм та відпилювання прикладу до шийки ложа.

Надалі, ОСОБА_1 , діючи з підстав умислу, що виник в нього раптово, - та який був спрямований на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, та діючи у порушення "Положення про дозвільну систему", що затверджене, Постановою Кабінету міністрів України №576 від 12.10.1992року, Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", - що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року, - переніс та сховав вказаний обріз мисливської рушниці у домоволодінні, де проживає - в приміщенні побутової споруди, що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1 , здійснивши таким чином його придбання, та незаконно зберігав до 05 квітня 2019р. - до того моменту, як вищезазначений обріз мисливської рушниці було виявлено та вилучено працівниками Болградського відділення поліції в ході проведення обшуку.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.263ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками: придбання, носіння, та зберігання вогнепальної зброї крім гладкоствольної мисливської без передбаченого законом дозволу.

31.05.2019 року між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури юристом І класу Цоєвим Д.К. з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 - з іншого, було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до положень ст.472 КПК України.

Згідно вказаної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.263ч.1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обов`язків обвинуваченого щодо беззастережного визнання винуватості, а також покарання, яке має понести обвинувачений - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням, та з призначенням йому іспитового строку тривалістю 1 (один) рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76ч.1п.1,2ч.3п.2 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що свою вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення за вказаними обставинами визнає в повному обсязі, стверджував, що у скоєному розкаюється, розуміє наслідки укладання угоди про визнання винуватості, яку підписав добровільно без будь-якого тиску з будь-чийого боку на нього, умови угоди йому роз`яснені і він їх розуміє, йому зрозуміле покарання та порядок його відбування.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання обвинуваченим вини та призначити покарання, до якого дійшли прокурор та обвинувачений угодою, запобіжний захід прокурор просив залишити той, що вже обраний - у виді особистого зобов`язання до кінця строку, що визначений ухвалою слідчого судді - до 20.07.2019р.

Обвинувачений та його захисник просили про затвердження угоди та не заперечували проти думки прокурора щодо призначення узгодженого покарання та запобіжного заходу, захисник надав суду квитанцію оплати обвинуваченим судових витрат за проведення балістичної експертизи.

Вислухавши у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши надані матеріали, суд дійшов наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ст.263ч.1 КК України, який, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, проте потерпілий у кримінальному провадженні відсутній, діями обвинуваченого не спричинено будь-яких збитків будь-кому, наслідки від злочину відсутні. При цьому обвинувачений цілком розуміє права, визначені йому ст.474п.1ч.4 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Вислухавши обвинуваченого, захисника, прокурора, оцінивши надані прокурором докази, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 дійсно винен у скоєнні інкримінованого йому вищезазначеного злочину, а його дії - правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.263ч.1 КК України, оскільки обвинуваченим дійсно скоєні протиправні дії за кваліфікуючими ознаками: придбання та зберігання зброї без передбаченого законом дозволу, - враховуючи, що вина обвинуваченого повністю підтверджена в ході судового засідання окрім пояснень самого підсудного, також наданими прокурором і дослідженими судом матеріалами і доказами, зібраними в ході досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд має враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, його суспільну небезпеку, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні інкримінованого йому злочину, суд дійшов висновку, що узгоджене між обвинуваченим та прокурором в угоді покарання враховує: характер суспільної небезпеки вчиненого, особу обвинуваченого, те, що він вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також враховує відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність в обвинуваченого наміру на скоєння кримінального правопорушення, оскільки він пояснив, що придбання ним рушниці було випадковим - знайшов її під час випасання овець, і не знав, що вона придатна до використання за прямим призначенням, вину свою визнає.

Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому, - суд визнає: активне сприяння обвинуваченим органу досудового розслідування у розкритті злочину, визнання обвинуваченим вини, а також те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, позитивно характеризується. Обставин, що, відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, - судом не встановлено.

Беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, та, надавши оцінку усім обставинам цього кримінального провадження, враховуючи характеристику обвинуваченого за місцем проживання, відсутність тяжких наслідків від злочину, твердження обвинуваченого у суді про те, що він усвідомив свою вину у скоєному, має намір не вчиняти більше будь-яких правопорушень, має постійне місце роботи, дохід, сім`ю, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. В ході судового засідання суд переконався, що укладення угоди між обвинуваченим та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, оскільки обвинувачений підтвердив цю обставину та стверджував, що скарги на органи досудового розслідування в нього відсутні. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема, вимогам ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК України та інтересам суспільства, суд враховує те, що ОСОБА_1 погоджується на призначення йому покарання, визначеного угодою за ст.263ч.1 КК України між ним і прокурором, характер взятих обвинуваченим на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, - судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Цоєвим Д.К. з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 - з іншого, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування обирався - у виді особистого зобов`язання, строк дії його закінчується 20.07.2019р., підстави для його обрання судом заново - відсутні, оскільки обвинувачений до суду з`явився, відсутні підстави вважати, що він має намір уникнути покарання, проте, враховуючи клопотання прокурора, який вважає необхідним залишити запобіжний захід до закінчення строку, на який він призначений - для запобігання невиконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та, враховуючи думку обвинуваченого і захисника, які не заперечували проти залишення запобіжного заходу до закінчення строку його дії, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора з цього питання в повному обсязі.

Долю речових доказів у справі слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України та 96-1 і 96-2 КК України, згідно якого гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди - конфіскуються в дохід держави.

Судові витрати відповідно до вимог ст.122ч.2 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого, проте, з врахуванням того, що у даному кримінальному провадженні судові витрати складаються з витрат на проведення експертизи, які обвинуваченим вже оплачені добровільно, до судового засідання, згідно наданої захисником квитанції, вони, у даному випадку, стягненню у примусовому порядку не підлягають.

Керуючись ст.ст.263ч.1,75,76ч.1п.1,2,ч.3п.2,ч.4,96-1ч.9п.1 КК України, ст.ст.100, 122, 368-371,373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.05.2019 року, що укладена між прокурором Цоєвим Дмитром Костянтиновичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому покарання на підставі санкції цієї статті у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного даним вироком покарання з випробуванням, та призначити йому іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст.76ч.1п.1,2 та ч.3п.2 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом випробувального строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.4 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, обов`язок - здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_1 , що звільнений даним вироком суду від відбування покарання з випробуванням, - після набрання цим вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - у виді особистого зобов`язання -вважати продовженим на строк, визначений ухвалою слідчого судді при його обранні - до 20.07.2019р.

Речовий доказ - обріз двоствольної мисливської рушниці марки «ТОЗ-БМ(Б)», що є нестандартною гладкоствольною вогнепальною зброєю, а саме - обрізом мисливської рушниці, який виготовлений з двоствольної мисливської рушниці промислового зразка марки «ТОЗ-БМ (Б)», НОМЕР_4 калібру, ствол № НОМЕР_3 , цівка НОМЕР_5, виробництва СРСР (Тульський зброяний завод), із конструктивними змінами, внесеними саморобним способом шляхом укорочення ствола до залишкової довжини 270 мм. та відпилювання прикладу до шийки ложа - який зберігається в камері зберігання речових доказів Болградського ВП Ізмаїльського ПВ ГУНП в Одеській області - конфіскувати на користь держави після набрання даним вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова