Рішення № 82641323, 25.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12113/19

Провадження № 2/520/4386/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Салтан Л.В.,

при секретарі: Дідур В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду в Голосіївському районі м. Києва, третя особа Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою, яку надалі вточнила, до Управління Пенсійного Фонду в Голосіївському районі м. Києва про зняття арешту з всього майна на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , який зареєстровано 13 жовтня 2009 року за № 9141530 реєстратор: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, де підставою накладення арешту стала постанова про відкриття виконавчого провадження № 1252/9,10,07,2009 ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві, про стягнення коштів у розмірі 340 грн. 00 коп. на користь УПФ у Дніпровському районі м. Києва, посилаючись на те, що зазначений арешт перешкоджають позивачеві розпоряджатися своїм майном.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду в Голосіївському районі м. Києва, третя особа Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі № 1420, виданого 18 грудня 2018 року приватним нотаріусом Ланським А.В. та свідоцтвом про право власності від 20 листопада 2006 року, виданого Управлінням ЖКГ та ПЄК Одеської міської ради.

Відповідно до листа № 41212 від 14 березня 2019 року, виданого Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві, ВДВС не має можливості надати копію постанови № 1252/9 від 10 липня 2009 року, яким накладено арешт на нерухоме майно, оскільки знищено виконавче провадження.

Слід зазначити, що з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власник об`єкта обтяження ОСОБА_1 вказаний без ідентифікаційного податкового коду та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 у АДРЕСА_3 . При цьому, позивач зазначає, що не є власником цього майна, що вказує на те, що це інша особа.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до п. 2. ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України та ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд вважає, що слід задовольнити позовну заяву частково, скасувати арешт квартири, як доведений та обґрунтований.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. 10-13,76-89, 264-268, 354-355 ЦПК України, ст. 317, 319, 321 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду в Голосіївському районі м. Києва, третя особа Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту– задовольнити.

Скасувати арешт з всього майна на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , який зареєстровано 13 жовтня 2009 року за № 9141530 реєстратор: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, де підставою накладення арешту стала постанова про відкриття виконавчого провадження № 1252/9,10,07,2009 ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві, про стягнення коштів у розмірі 340 грн. 00 коп. на користь УПФ у Дніпровському районі м. Києва

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 25 червня 2019 року.

Головуючий Салтан Л. В.