Ухвала суду № 82640951, 26.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3481/19

УХВАЛА

26 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов громадянина Сирії Хадж Хасан ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду 11.06.2019 року з адміністративним позовом звернувся громадянин Сирії Хадж ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі – ГУ ДМС), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДМС №26-19 від 08.02.2019 року про відмову йому - Хадж Хасан ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов`язати ГУ ДМС прийняти рішення відносно нього - Хадж Хасан ОСОБА_1 про формлення документів для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Також позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.2, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 4 ст.161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позові позивач зазначає, що він отримав повідомлення № 49 від 20.02.2019 року про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на підставі наказу №26-19 від 08.02.2019 року.

Позивач надає до позову копію вказаного повідомлення № 49 від 20.02.2019 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, згідно з яким Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області повідомляє його про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на підставі рішення ДМС України від 08.02.2019 року №26-19.

Таким чином, визначення у якості відповідача ГУ ДМС та позовні вимоги позивача не відповідають змісту наданої до позову копії повідомлення № 49 від 20.02.2019 року, яке свідчить про те, що відносно позивача проведена процедура вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та рішення прийнято за її результатом ДМС України.

Позивачу необхідно правильно визначити відповідача, викласти зміст позовних вимог та обґрунтування обставин з урахуванням фактичних обставин та положень Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” щодо повноважень відповідних суб`єктів владних повноважень.

Позов викладений на український мові відповідно до вимог ст.15 КАС України, якою визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних справах провадиться державною мовою. Але при цьому позивач не зазначив про вільне володіння ним українською мовою, в іншому випадку необхідно зазначити яким чином та за допомогою якого перекладача він був ознайомлений зі змістом позову, тобто є усвідомленим про предмет та підстави позову, про що повинно бути відображено у самому позову, або зазначити про наявність представника з належними повноваженнями.

Статтею 15 КАС України також встановлено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зі змісту заяви про поновлення строку на звернення до суду вбачається, що позивач звернувся до Другого Одеського міського центру з надання безоплатної вторинної допомоги, де йому було складено позов, який залишено без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків. Зазначено, що ухвала по залишення без руху не отримана, а тому неможливо було вчасно зреагувати на усунення недоліків. Позивач не міг знати про стан розгляду своєї заяви оскільки він не володіє державною мовою, а повернення позову є порушенням права на доступ до суду.

Таким чином, позов складений позивачу знов не ним самим, проте позов не містить даних про особу яка його складала. При цьому вказана особа відображає у заяві про поновлення строку на звернення до суду необ`єктивні дані, а саме про неможливість усунення недоліків у зв`язку з неотриманням ухвал суду.

Проте згідно з даними автоматизованої системи діловодства суду копія ухвали суду про залишення позову без руху по справі №420/1424/19 отримана 22.03.2019 року. 01.04.2019 року надійшла заява підписана позивачем Хадж ОСОБА_2 на усунення недоліків. Але недоліки не були усунуті та позов повернутий ухвалою суду від 02.04.2019 року. Копія вказаної ухвали з позовом отримана 08.04.2019 року.

Таким чином, з 08.04.2019 року достовірно було відомо про прийняте судом рішення про повернення позову. Проте лише 10.06.2019 року позивач знов звертається до суду, і заявою про поновлення строку із зазначенням не володіння ним держаною мовою, проте не зазначено, послугами кого він користувався.

Враховуючи неправдиву інформацію про неотримання копій ухвал суду по справі №420/1424/19 необхідно зазначити причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з вимогами ст.160 КАС України позов повинен містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Посилання в позові на те, що відомості по країні походження та факти, які підтверджують реальні побоювання позивача за власне життя у разі повернення до країни громадської належності будуть надані суду додатково після ознайомлення з особовою справою позивача суд вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях КАС України.

Статтею 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Позивач не зазначає та не надає доказі перешкоджання йому в ознайомленні з особовою справою з метою викладення всіх доказів в обґрунтування позову.

Ухвалою від 18.06.2019 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків.

Позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, в який зазначив, що він розуміє російську мову та зміст позову йому доведений особою, яка склала адміністративний позов. Також позивач зазначив, що він не отримував ухвал суду по залишення позову без руху та повернення позову.

Крім цього, позивач надав до суду на виконання ухвали суду від 18.06.2019 року позов до Державної міграційної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДМС №26-19 від 08.02.2019 року про відмову йому - Хадж Хасан ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов`язати ДМС прийняти рішення відносно нього - Хадж Хасан ОСОБА_1 про оформлення документів для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, недоліки позову усунуті частково.

Враховуючи, що позивач є іноземцем та йому надається допомога по складанню позову, суд вважає можливим та необхідним продовжити строк на усунення недоліків, звертаючи увагу позивача на те, що він правильно визначивши відповідача (ДМСУ) виклав вимоги, які не відповідають змісту наказу, оскільки оскаржуваним наказом ДМСУ позивачу відмовлено не в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Питання оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту вирішується ГУ ДМС на стадії прийняття заяви. Оскільки згідно повідомлення позивачу Державною міграційною службою України відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, питання про оформлення документів було вирішено позитивно, документи були оформлені, проте за результатами їх розгляду вже ДМС України вирішила питання по суті заяви та відмовила оскаржуваним наказом у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, позивачу необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до оскаржуваного наказу та Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Згідно з ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз`ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних доказів по справі.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду суд вирішить питання про повернення позову.

Керуючись ст. ст. 77, 79,94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов громадянина Сирії Хадж Хасан ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Катаєва Е.В.