Рішення № 82640863, 10.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 р. № 814/107/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001

про:визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2017р. № 32/1,

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради з вимогами визнати протиправним і скасування рішення відповідача від 21.12.17 №32/1 “Про внесення змін до рішення міської ради від 15.12.16 №12/3 “Про затвердження на посади заступників міського голови та керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради”.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що Миколаївською міською радою оскаржуване рішення було ухвалене всупереч вимог Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», також порушено його прав, як члена територіальної громади та депутата місцевої ради, який представляє інтереси інших членів громади, щодо прозорості формування органів місцевого самоврядування, прийняття участі у процесі їх формування, можливості запропонування своєї кандидатури на зайняття посади заступника міського голови. Позивач вважає, що ухвалення спірного рішення відповідачем у такий спосіб, дискримінує його, у можливості зайняття посади в органі місцевого самоврядування.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. У своєму відзиві послався на те, що у позивача відсутнє право вимоги за цим позовом, оскільки спірне рішення є актом індивідуальної дії, яке не стосується його інтересів.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.16 Миколаївської міською радою прийнято рішення №12/3 «Про затвердження на посади заступників міського голови та керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради».

Відповідно до п.1 зазначеного рішення, Миколаївська міська рада затвердила на посадах: першого заступника міського голови – Дадівєріна А.Д., заступника міського голови – директора департаменту фінансів Миколаївської міської ради – ОСОБА_2 , заступника міського голови – Гайдаржи В.В., заступника міського голови Омельчука О.А., заступника міського голови – Степанця Ю.Б., заступника міського голови Турупалова А.В., заступника міського голови – Шевченка Є.В., керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради – Степаненка В.О.

21.12.17 Миколаївською міською радою прийнято рішення №32/1 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.12.2016 №12/3 «Про затвердження на посади заступників міського голови та керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради».

Відповідно до п.1.1 до рішення №12/3 від 15.12.16 вносяться зміни щодо виключення з п.1 слів: «першого заступника міського голови – Дадівєріна А.Д., заступника міського голови – директора департаменту фінансів Миколаївської міської ради – ОСОБА_2 , заступника міського голови – Гайдаржи В.В., заступника міського голови Турупалова А.В., заступника міського голови – Шевченка Є.В., керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради – Степаненка В.О.».

Відповідно до п.1.2 до рішення №12/3 від 15.12.16 вносяться зміни щодо доповнення п.1 словами: «першого заступника міського голови – Криленко В.І., заступника міського голови Андрієнко Ю.Г., заступника міського голови – Диндаренка С.І., заступника міського голови Садикова О.В., керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради – Литвинову Ю.А.».

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Підпунктом 4.1 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до п.19 ст.4 КАС України індивідуальний акт – акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Пунктом 9 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що у позовні заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, оскарженим рішенням Миколаївської міської ради №32/1 від 21.12.2017 року вирішується питання про припинення правовідносин з публічної служби ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також виникнення правовідносин з публічної служби ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ..

Позивач відсутній у переліку осіб, зазначених в оскаржуваному рішенні, щодо яких вирішується питання проходження публічної служби.

Таким чином, оскаржуване рішення не порушує права, свободи або законні інтереси позивача.

Крім того, оскаржуване рішення було реалізовано стосовно більшості осіб, які в ньому зазначені: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , яких було звільнено за їхніми заявами за угодою сторін. ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням, ОСОБА_13 звільнено через відсутність на роботі без поважних причин.

За поданими заявами було призначено на посади та приступили до виконання своїх обов`язків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 /т.4 а.с.64-67/.

Тобто, зазначені особи не заявляли про порушення прав оскаржуваним рішенням, а навпаки, згодні з ним та вчинили дії щодо його виконання.

Таким чином, рішення Миколаївської міської ради №32/1 від 21.12.2017 року, як акт індивідуальної дії вичерпано з підстав виконання.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не наділяє депутатів місцевих рад повноваженнями на представництво інтересів інших осіб, у тому числі виборців, членів громади саме у адміністративному судочинстві. Свої повноваження представника громади, позивач мав можливість реалізувати шляхом голосування з цього питання на сесії Миколаївської міської ради.

Крім того, законодавством не передбачено проведення конкурсу під час визначення кандидатів на посади заступників міського голови та керуючого справами виконавчого комітету. Навпаки, відповідно до п.5 ч.4 ст.42, ч.2 ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» персональний склад виконавчого комітету, у тому числі заступники міського голови та керуючий справами виконкому відповідної ради пропонуються міським головою.

Отже, підбір кандидатур на зазначені посади є дискреційними повноваженнями міського голови, та позивач не позбавлений можливості у будь-який час запропонувати свою кандидатуру міському голові для внесення її на затвердження радою на відповідну посаду.

Викладена правова позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду України в постанові від 24.02.2015р. у справі №21-34а15.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України у постанові від 11.11.15 по аналогічній адміністративній справі №2а-2885/12/1470, за позовом депутатів місцевої ради про скасування рішення (акта індивідуальної дії) цієї ж ради, висловив правову позицію, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Позивачі оскаржили рішення, яке є правовим актом індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов`язки тільки тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано. Право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Таким чином, відсутність у будь-кого (крім користувачів вказаних мисливських угідь), в тому числі і позивачів, прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваним рішенням не породжує для останніх і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Посилання позивачів на їхнє право звернення до суду з цим позовом є безпідставними, оскільки зазначене рішення не стосується їх безпосередньо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з підстав того, що позивач відсутній у переліку осіб, зазначених у оскарженому рішенні, щодо яких вирішувалося питання проходження публічної служби. При цьому, спірне рішення не породжує, не змінює та не припиняє права та обов`язки позивача, не порушує його прав, свобод та інтересів, а тому у нього відсутнє право на звернення із цим адміністративним позовом з вимогою щодо скасування рішення відповідача від 21.12.17 №32/1 “Про внесення змін до рішення міської ради від 15.12.16 №12/3 “Про затвердження на посади заступників міського голови та керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради”.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАСУкраїни, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001 26565573) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар