Рішення № 82640836, 26.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002345

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління (80074, Львівська область, м. Великі Мости, вул. Львівська, 166) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 року по 01.08.2018 року;

- зобов`язати Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 року по 01.08.2018 року;

- звільнити позивача від сплати судового збору на підставі пункту 1,12,13 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч чинному законодавству ОСОБА_1 за час служби в період з 01 липня 2015 року і по дату звільнення 01.08.2018 року не здійснювалася виплата індексації заробітної плати.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

31 травня 2019 року представник відповідача подав відзив на позов, де зазначив, що законом визначено, що індексація заробітної плати здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів на відповідний рік. При цьому, згідно з межами фінансових ресурсів, виділених відповідачу за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації не передбачено, тому позивачу правомірно не було її нараховано та виплачено. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Старший прапорщик запасу ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Кінологічному навчальному центрі (військова частина) на посаді старшого техніка – начальника групи спеціального зв`язку відділення технічного та криптографічного захисту інформації відділу зв`язку.

Наказом начальника Кінологічного навчального центру від 18.07.2018 року № 139 ос позивача звільнено з військової служби в запас. Наказом начальника Кінологічного навчального центру від 01.08.2018 року № 152-ос ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки від 04.12.2018 року № 1961 начальника Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління з липня 2015 року по 01 серпня 2018 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення, у зв`язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Зазначена обставина підтверджується також витягом розрахунково-платіжної відомості за липень 2016 року - серпень 2018 року та відповідачем не заперечується.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року N 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Відповідно до ст.1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч.ч.1,6 ст. 2, ч.1 ст.4 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка ( з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року, №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 – 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-ХІІ, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Проте, позивачу за період з 01.07.2015 року по 01.08.2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправність дій відповідача.

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі "Кечко проти України" висловив правову позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1.

Щодо посилань представника відповідача на те, що згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 2418 – Кінологічному навчальному центру згідно з бюджетними призначеннями за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, а тому її нарахування та виплата не проводилась, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення, чи доказів того, що ним з 2015 року надсилались до відповідного органу запити на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Отже, суд визнає, що при невиплаті позивачу індексації заробітної плати за період з 01.07.2015 року по 01.08.2018 року відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 825/874/17.

Крім того, така позиція узгоджується з практикою Європейського Суду.

Так, при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв`язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Тобто, аргументи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань та відсутність коштів, як причина невиконання своїх зобов`язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.

Оскільки, позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправними в частині невиплати йому індексації грошового забезпечення за спірний період, то суд зазначає, що невиплата індексації грошового забезпечення є пасивною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, а тому позивач обрав належний спосіб захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий ним не сплачувався. Відтак, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління (80074, Львівська область, м. Великі Мости, вул. Львівська, 166; код ЄДРПОУ 14321498) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління (80074, Львівська область, м. Великі Мости, вул. Львівська, 166; код ЄДРПОУ 14321498) в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 року по 01.08.2018 року.

Зобов`язати Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління (80074, Львівська область, м. Великі Мости, вул. Львівська, 166; код ЄДРПОУ 14321498) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 року по 01.08.2018 року.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.06.2019 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна