Рішення № 82640738, 20.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001110

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

за участю:

представника позивача Ганича І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач 1), ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , позивач 2) звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області (далі – Старояричівська сільська рада, відповідач), в якому просять суд:

-визнати незаконними дії відповідача щодо невиконання запитів ОСОБА_1 від 24.12.2018, від 08.01.2019, від 14.01.2019 та зобов`язати надати інформацію та документи;

-визнати незаконними дії відповідача щодо невиконання запитів ОСОБА_2 від 27.01.2019, 21.02.2019 та зобов`язати надати інформацію та документи.

Ухвалою судді від 18.03.2019 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений строк позивачами було усунуто недоліки позовної зави.

08.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивачі покликаються на наступні обставини. В період з грудня 2018 року по лютий 2019 року позивачами скеровувалися запити про надання інформації до Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області.

Станом на дату подання позовної заяви належної відповіді на жоден із запитів не отримано. Позивачі вважають, що відповідачем протиправно не розглянуто запити, чим порушено їх право на вільний доступ до публічної інформації передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву у якій на спростування позовних вимог посилається на те, що відповіді на вказані запити вже надавалися. У зв`язку з цим, вважає, що позовні вимоги є безпідставними, а провадження у справі необхідно закрити, зважаючи на те, що позовні вимоги були виконані у повному обсязі у позасудовому порядку.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовільнити.

Відповідач, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку представника відповідачів, суд вирішив, що розгляд справи можна провести за даної явки.

Заслухавши пояснення представника позивачів, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, вирішуючи даний спір суд виходив з наступного.

Так, судом встановлено, та сторонами не заперечується, що позивачем ОСОБА_1 скеровувалися до відповідача запити про надання інформації, зокрема: від 24.12.2018; від 08.01.2019 повторний запит, який за змістом відповідав запиту від 24.12.2018; від 14.01.2019.

Позивачем ОСОБА_2 , також скеровувалися запити про надання інформації, а саме: від 27.01.2019 та від 21.02.2019.

З доказів наявних у матеріалах справи видно, що дані запити зареєстровані відповідачем.

До відзиву відповідачем долучено копії відповідей на вищезазначені запити та докази надсилання відповідних відповідей на адреси позивачів, проте інформація щодо отримання відповідей позивачами у матеріалах справи відсутня.

Крім того представник позивачів стверджує, що жодних відповідей ними отримано не було і тим самим порушено їхні права на вільний доступ до публічної інформації.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 40 Конституції України надано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

За приписами статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 року №2939-VI, публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

У частині 1 статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно частини 4 статті 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

В силу приписів частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Порядок оформлення запитів на інформацію передбачений статтею 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, згідно якої, зокрема, письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Судом досліджено інформаційні запити позивачів, які надсилалися відповідачу та з`ясовано, що такі містять усі необхідні реквізити, що визначені положеннями ст.19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Частиною 3 статті 10 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Також частиною 5 статті 10 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачено, що відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Окрім цього, статтею 3 Закону України “Про доступ до публічної інформації” право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

До таких випадків Законом віднесено приналежність запитуваної інформації до категорії конфіденційної, таємної або службової інформації (частина 1 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

Частиною 1 статті 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

З викладеного суд робить висновок про приналежність запитаної позивачами інформації до публічної інформації, на отримання якої вони мають право, а доказів стосовно віднесення запитаних відомостей до інформації з обмеженим доступом суду не надано.

Крім того, як вбачається з відповідей на запити, які долучені до матеріалів справи, то відповіді від 07.02.2019 №88 та №89 були надані з порушенням встановленого законодавством строку.

Також суд відзначає, що Вищим адміністративним судом України зазначено в абз.2 пункту 3.4 постанови Пленуму від 29.09.2016 року №10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” про те, що одержавши запит на інформацію, який подано, згідно із Закону України “Про доступ до публічної інформації”, однак який за своїм змістом є зверненням громадянина, відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону, та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом України “Про звернення громадян”. При цьому, запитувача повинно бути повідомлено у п`ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян”.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Таким чином, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем обов`язку, щодо надання позивачам запитуваної ними у запитах від 24.12.2019, 08.01.2019, 14.01.2019, 27.01.2019 ,21.02.2019 публічної інформації.

Також суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі “Рисовський проти України”, в якому Суд зазначив, що принцип “належного урядування”, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 73 вказаного Кодексу).

У відповідності до вимог частини 1 статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частини 2 статті 77 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі Старояричівська сільська рада Самбірського району Львівської області, будучи суб`єктом владних повноважень, не довела належне виконання своїх обов`язків, щодо надання відповідей на запити позивачів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач не надав позивачам запитуваної інформації, чим протиправно порушив їх право на публічну інформацію, допустивши ти самим бездіяльність, що є недотриманням вимог пункту 1 частини 3 статті 10,пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України “Про доступ до публічної інформації” та підставою для зобов`язання відповідача розглянути запити та надати копії запитуваних документів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачами вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.244 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір в розмірі 768,40 грн. сплачений відповідно до квитанції №0.0.1317019440 від 05.04.2019 підлягає стягненню на користь відповідача 1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Судовий збір в розмірі 768,40 грн. сплачений відповідно до квитанції №0.0.1309129359 від 26.03.2019 підлягає стягненню на користь відповідача 2 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.72, 77, 139, т241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії – задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області щодо ненадання відповідей на запити ОСОБА_1 про надання інформації від 24.12.2018, від 08.01.2019, від 14.01.2019, та запити ОСОБА_2 про надання інформації від 27.01.2019 та від 21.02.2019.

Зобов`язати Старояричівську сільську раду Кам`янка-Бузького району Львівської області надати відповіді на запити ОСОБА_1 про надання інформації від 24.12.2018, від 08.01.2019, від 14.01.2019, та на запити ОСОБА_2 про надання інформації від 27.01.2019 та від 21.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області (80465, Львівська обл., Кам`янка-Бузький район, c.Старий Яричів, вул.Заводська, 2; ідентифікаційний код 04374080) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старояричівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області (80465, Львівська обл., Кам`янка-Бузький район, c.Старий Яричів, вул.Заводська, 2; ідентифікаційний код 04374080) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2019.

Суддя В.М. Сакалош