Рішення № 82640622, 25.06.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1887/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідно до якого позивач просить суд:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області встановити ОСОБА_1 з 01.01.2016 основний розмір його пенсії - у розмірі 76 % суми грошового забезпечення, вказаного у довідці від 20 березня 2018 року, яка виготовлена Головним управлінням Державної Фіскальної служби України в Луганській області, здійснивши при цьому з цієї дати відповідні донарахування до пенсії та виплати в одноразовому порядку.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він з 11.04.2005 є пенсіонером Державної податкової адміністрації України та його вислуга (стаж) для призначення пенсії по лінії ДФС України складає 27 років 08 місяців 08 днів.

18.03.2019 позивач звернувся із заявою до начальника ГУ ПФУ в Луганській області, у якій зазначив, що оглядом на Порталі Електронних Послуг Пенсійного фонду України у особистому кабінеті профілю "моя пенсія", ним було встановлено, що розмір його пенсії зменшився з 76 відсотків до 70 відсотків.

ГУ ПФУ в Луганській області у квітні 2018 прийняло рішення про зменшення пенсіонерам силових структур основного розміру пенсії до 70% їх грошового забезпечення.

Позивач просив відповідача надати йому відповідь про причини зміни розміру його пенсії та відповідно повернути належний розмір його пенсії в розмірі 76 %, адже зменшення основного розміру пенсії не дозволяється.

02.01.2019 ГУ ПФУ в Луганській області за вих.N926/03-01, та 11.02.2019 р. за вих. № 2191/03-01 надало позивачу відповідь, що дійсно після проведення йому перерахунку пенсії основний розмір пенсії був обчислений відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1999 №2262 зі змінами (далі - Закон №2262), а саме у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та склав 9691,50 грн. Таким чином, на думку відповідача перерахунок пенсії позивача ним було проведено у відповідності до чинного законодавства. Проте, позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 03.05.2019 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позов не визнав та надав 24.05.2019 через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне (а.с.44,45).

На час розгляду справи в суді позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04Л 992 (далі - Закон №2262).

Пенсія позивачу призначалась на підставі положень Закону № 2262 у редакції, яка діяла з 22.05.2008.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній службі з надзвичайних ситуацій, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом №2262.

Пенсії за вислугу років призначають у розмірах, регламентованих статтею 13 вказаного закону, при цьому максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати певних граничних розмірів. На час призначення пенсії позивачу (вислуга років - 27 років) її розмір у відсотковому відношенні склав 76% від відповідних сум грошового забезпечення (55% - за вислугу більше 20 років та звільненим у відставку, по 3% - за кожний рік вислуги понад 20 років 7*3=21%).

07.04.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262, Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103.

На час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992, а саме редакція Закону № 2262-ХІІ від 13.03.2018, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 13).

Таким чином, відповідач з врахування положень Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 в редакції Закону від 13.03.2018, перерахував з 01.01.2018 позивачу пенсію виходячи із розрахунку вже 70 % грошового забезпечення.

Основний розмір пенсії позивача, обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення, на думку відповідача, відповідає вимогам законодавства.

Відповідач також зазначив, що до вищезазначеного перерахунку позивач отримував пенсію у розмірі 4078,61 грн (виходячи з розміру 76% грошового забезпечення). Після перерахунку пенсія становить 6885,06 грн (виходячи з розміру 70% грошового забезпечення). Тобто, розрахункова сума пенсії внаслідок перерахунку збільшилась, що свідчить про відсутність звуження прав позивача з боку відповідача.

Щодо перерахунку з 01.01.2016, відповідач зазначив, що право на перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року, призначених згідно із законом, мають лише особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського.

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ (постанова №988 набрала чинності 02 грудня 2015 року). ОСОБА_1 не відноситься до цієї категорії пенсіонерів.

Позивач отримує пенсію по лінії Державної податкової адміністрації України згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова 704) і мав право на перерахунок пенсії лише з 01.01.2018, який було зроблено.

Зауважив, що позов ОСОБА_1 не містить жодного обґрунтування щодо здійснення перерахунку саме з 01.01.2016. До того ж, 05.03.2019 набрало сили рішення Окружного адміністративного суду України в місті Києві по справі № 826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 « Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином рішення Окружного адміністративного суду України в місті Києві по справі № 826/3858/18 визнало протиправним та нечинним: 1. Перерахунок пенсій, призначених згідно із законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня; 2. Розміри та порядок проведення виплат перерахованих пенсій; 3. Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Позовні вимоги зобов`язують зробити перерахунок ОСОБА_1 з урахуванням 76% грошового забезпечення. Однак, довідка не може використовуватись при перерахунку, враховуючи визнання протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 « Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Нових нормативно-правових актів визначення умов, порядку та розмірів, за якими проводиться перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після дати набрання рішенням суду законної сили не приймалося.

29.05.2019 позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої зазначено, що редакція ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1999 №2262-12 (далі - Закон №2262-12), відповідно до якої основний розмір пенсії визначається у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, почала діяти тільки з 2014, тоді як позивачу на час призначення пенсії основний розмір пенсії був визначений у редакції, що діяла до 2014 року, відповідно до якої на той час його основний розмір пенсії складав 76% від суми грошового забезпечення позивача, (а максимальний розмір пенсії на той час взагалі був до 90%).

Враховуючи, що на час призначення позивачу пенсії його вислуга років складала більше 27 років, то він з урахуванням вимог ст.12, 13 Закону №2262-12 отримав право на призначення основного розміру пенсії в розмірі 76% від відповідних сум грошового забезпечення (20 років це 50% пенсії, 7 років х 3%, тобто за кожний рік понад 20 років = 21%, а з урахуванням того, що він був звільнений з Державної податкової адміністрації України,- у відставку за віком (п. «а» ст.65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України) - позивачу до пенсії було додатково враховано 5%).

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, розгляд справи просили проводити без їх участі.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України вбачається, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи положення статті 194 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , є пенсіонером з 12.04.2005, вислуга (стаж) для призначення пенсії по лінії ДФС України складає 27 років 08 місяців 08 днів, що не заперечують сторони по справі (а.с.19,39).

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

При призначенні пенсії та до 31.12.2017 її розмір становив 76 % грошового забезпечення позивача, що не заперечують сторони по справі.

20 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення пенсії за вислугою років (а.с.30,31).

В квітні 2018 року, на підставі довідки, наданої головним управлінням ДФС у Луганській області від 20 березня 2018 року № 1777/9/12-32-05-00-23 про розмір грошового забезпечення, відповідно до постанови КМ України від 21.02.2018 № 103, позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70 % грошового забезпечення (а.с.40,41).

Наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 76% на 70% грошового забезпечення.

З листів відповідача від 02.01.2019 №26/03-01, від 11.02.2019 №2191/03-01 на звернення позивача вбачається, що згідно електронної бази даних пенсіонерів силових структур, позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262 зі змінами (далі - Закон № 2262) по лінії Державної податкової адміністрації України.

Пенсію позивачу було призначено відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262 та обчислено у розмірі 76% від грошового забезпечення (при вислузі 27 років), встановленого за відповідною посадою на момент звільнення.

Основний розмір пенсійної виплати станом на 01.12.2012, 01.01.2016, 01.01.2017 до проведення перерахунку згідно постанови №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» складав 3777,78 грн

На виконання постанови № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" управлінням проведено перерахунок пенсії позивача за довідкою про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним), званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 20 березня 2018 року № 1777/9/12-32-05-00-23, виданою головним управлінням ДФС у Луганській області, яка надійшла до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 03 квітня 2018 року.

Згідно зазначеної довідки розмір грошового забезпечення становить 13845,00 грн. Після проведення перерахунку, основний розмір пенсії позивача був обчислений відповідно до статті 13 Закону, а саме у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та склав 9691,50 грн. (13845,00 х70%) (а.с.8,10).

18.03.2019 позивач звернувся із заявою до начальника ГУ ПФУ в Луганській області щодо роз`яснення причин зменшення розміру призначеної йому пенсії з 76 % до 70% (а.с.14).

22.04.2019 ГУ ПФУ в Луганській області за вих.N6150/03-01 надало позивачу відповідь,яким повідомило, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі - постанова № 103), ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, на підставі наданої головним управлінням ДФС у Луганській області від 20 березня 2018 року № 1777/9/12-32-05-00-23 довідки про розмір грошового забезпечення, яке складає - 13845,00 грн., а саме: 7750.00 грн; 1480.00 грн; 4615.00 гривень, пенсійної виплати - посадовий оклад - оклад за військовим (спеціальним) званням - надбавка за вислугу років (50 %). Після проведення перерахунку, розмір пенсії позивачу обчислено відповідно до статті 13 Закону № 2262, а саме у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що складає 6885,06 грн (а.с.15-17).

Отже, спірним питанням у справі є правомірність перерахунку пенсії позивача з 76% грошового забезпечення на 70 % грошового забезпечення, відповідно до довідки ГУ ДФС у Луганській області від 20.03.2018.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на виконання Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідач застосував норми ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, які почали діяти після призначення пенсії позивачу.

Варто зазначити, що частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, застосувавши відсоток - 70% при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 відсотків від грошового забезпечення.

Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії при визначенні розміру не можуть поширюватися норми законодавства, прийняті пізніше у часі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №564/2288/16-а (№К/9901/23573/18) та від 04.02.2019 у справі №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18).

За приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи зміст вищевказаної норми, положення Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким були внесені зміни до Закону № 2262-XII в частині визначення максимального розміру пенсії не більше 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення не розповсюджуються на порядок перерахунку пенсії позивачу, оскільки призведуть до зворотної дії у часі (дія нового нормативно-правового акта на відносини і факти, що мали місце до набуття ним чинності) та обмеження змісту і обсягу існуючих прав і свобод позивача.

Отже дії відповідача, при перерахунку пенсії позивача, в частині зміни відсоткової складової грошового забезпечення, що враховується при перерахунку з 76% на 70%, є протиправними.

Аналогічна правова позиція була викладена і Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 (справа № 523/4930/15-а К/9901/1120/18) та від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17 К/9901/849/17).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018, відповідачем протиправно зменшено позивачу основний розмір пенсії за вислугу років з 76% на 70% розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення від 20.03.2018, що враховується для перерахунку пенсії, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вказаної норми відповідачем не було доведено правомірності у проведенні перерахунку пенсії позивачу, та зменшенні розміру пенсії за вислугу років з 76% на 70% грошового забезпечення.

Одночасно суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області встановити ОСОБА_1 основний розмір його пенсії у розмірі 76 % суми грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір грошового забезпечення від 20.03.2018 ГУ ДФС в Луганській області з 01.01.2016, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 76% на 70% грошового забезпечення саме з 01.01.2018.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано з діями ГУ ПФУ в Луганській області щодо застосування розміру 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивачу починаючи з 01.01.2018, тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України є визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Луганській області щодо застосування розміру 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2018 та, як наслідок, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн (а.с.3).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 384,20 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області щодо виплати з 01.01.2018 ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у основному розмірі 76% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, 9, код за ЄДРПОУ 21782461) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя К.Є. Петросян