Рішення № 82640328, 24.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2019 року о/об 16 год. 40 хв.Справа № 808/853/17 провадження №ПР/280/15/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6; код ЄДРПОУ 37567646)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.168; код ЄДРПОУ 37941997)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Державної казначейської служби України (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування компенсації позивачу за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу, виданому Печерським районним судом м.Києва 05.02.2010 на підставі рішення Печерського районного суду м.Києва від 17.11.2003 у справі №2-763-1/03р; 2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу, виданому Печерським районним судом м.Києва 05.02.2010 на підставі рішення Печерського районного суду м.Києва від 17.11.2003 у справі №2-763-1/03р.

У позові зазначено, що Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 17.11.2003, прийнятим у справі №2-763-1/03р. (в якій однією із сторін було Державне казначейство України), стягнуто з Запорізького обласного управління юстиції на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6585,24 грн. шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України. 29.10.2007 ухвалою Апеляційного суду міста Києва (справа №22-5625/2007) рішення Печерського суду від 17.11.2003 залишено без змін. Відповідно до положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» позивачем 04.01.2013 до Державної казначейської служби України надіслана заява про виконання та виконавчий лист Печерського суду у справі №2-763-1/03р. про стягнення на його користь 6585,24 грн. Поштове відправлення отримане адресатом 07.01.2013. Присуджена позивачу за рішенням Печерського районного суду м.Києва сума була виплачена позивачу Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області лише 01.11.2016. Проте, до теперішнього часу позивачу не виплачена передбачена Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» компенсація за період з 08.04.2013 по 01.11.2016, чим порушено право позивача на її отримання.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що на виконання до органів Казначейства, відповідно до «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за №845, від Жовніренко ОСОБА_2 .Ю. надійшов виконавчий лист по справі №2-763-1/03, виданий Печерським районним судом м.Києва 05.02.2010, щодо стягнення на його користь 6585,24 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Запорізького обласного управління юстиції шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України. За результатами попереднього опрацювання виконавчою листа по справі №2-763-1/03 встановлено обставини, що унеможливлюють його виконання у спосіб, визначений судовим рішенням. Зокрема, у виконавчому документі боржником визначено Головне управління Державного казначейства України, а не юридична особа, з якої стягуються кошти - Запорізьке обласне управління юстиції. Також. у виконавчому листі по справі №2-763-1/03 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 6585,24 грн. на користь позивача з Запорізького обласного управління юстиції, яке є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок коштів Головного управління Державного казначейства України, який лише уповноважений здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників. З метою належного стягнення коштів за виконавчим листом по справі №2-763-1/03 та усунення обставин, що унеможливлюють його виконання органами Казначейства вжито відповідних заходів, передбачених п.5 Порядку №845, а саме. Головним управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області витребувано з Печерського районного суду м.Києва копії документів на підтвердження дотримання позивачем процесуального строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та подано заяву про роз`яснення судового рішення. Про наявність обставин, що унеможливлюють виконання виконавчого листа по справі №2-763-1/03 та вжиття заходів з його виконання позивача було поінформовано листом Головного управління Державної казначейської служби України від 05.03.2013 за №15-10/115-2149. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від I8.03.2013 по справі №757/4564/13-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 17.04.2013 по справі №22-ц/796/6366/2013, у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено. Казначейством повторно подано заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та зміну боржника, яку ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 07.06.2013 по справі №757/9575/13-ц задоволено частково та замінено сторону виконавчого провадження - Запорізьке обласне управління юстиції його правонаступником - Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України у Запорізькій області із зазначенням, що стягнення проводиться з розрахункового рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області. Вказану ухвалу суду Казначейством оскаржено до Апеляційного суду м.Києва, проте ухвала суду щодо результатів розгляду апеляційної скарги на адресу Казначейства, ані від суду, ані від позивача не надходила. Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області листом від 16.05.2016 за №12-08.3/21-366 повідомило стягувачу про неможливість виконання поданого ним виконавчого листа по справі №2-763-1/03 у визначений судовим рішенням спосіб, проте позивачем будь-якої додаткової інформації на адресу органів Казначейства не направлялось. З метою отримання актуальної інформації щодо реквізитів банківського рахунку стягувача Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області запитано у ОСОБА_3 оновлену інформацію щодо реквізитів банківського рахунку, на який слід перерахувати кошти за виконавчим листом по справі №2-763-1/03. Після отримання 27.10.2016 інформації щодо актуальних реквізитів рахунку стягувача, 28.10.2016 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області на користь позивача було здійснено безспірне списання 6585,24 грн. з Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Відповідач проти позову заперечував.

Третьою особою подано до суду письмові пояснення аналогічні за змістом з відзивом відповідача на адміністративний позов (а.с.154-157).

Третя особа проти позову заперечувала.

Ухвалою судді від 02.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 27.05.2019 об 09 год. 15 хвил.

Ухвалою суду від 27.05.2019 відкладено розгляд справи на 24.06.2019 об 16 год. 40 хвил.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

На виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 17.11.2003 видано 05.02.2010 виконавчий лист, в якому зазначено: «… Стягнути з Запорізького обласного управління юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6585 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 24 (двадцять чотири) коп. шляхом списання коштів з рахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України …» (а.с.6).

10.01.2013 ОСОБА_1 звернувся до Державної казначейської служби України із заявою про виконання судового рішення на підставі виконавчого листа, виданого 05.02.2010 Печерським районним судом м.Києва у справі №2-763-1/03 (а.с.141, 163).

Листом від 05.03.2013 за №15-10/115-2149 ОСОБА_1 повідомлено про те, що «… до Печерського районного суду міста Києва направлено заяви про роз`яснення судового рішення по справі №2-763-1/03 та надання копій документів стосовно підтвердження дотримання стягувачем процесуального строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання …» (а.с.142, 164).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2013, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.04.2013, у справі №757/4564/13-ц відмовлено Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення (а.с.143-144, 165-166).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.06.2013 у справі №757/9675/13-ц заяву Державної казначейської служби країни про зміну способу і порядку виконання судового рішення та заміну боржника у виконавчому провадженні задоволено частково: в частині вимог про зміну способу і порядку виконання судового рішення – відмовлено; замінено сторону виконавчого провадження – Запорізьке обласне управління юстиції її правонаступником – Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України у Запорізькій області та зазначено, що стягнення проводиться шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (а.с.145, 167).

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 22.10.2013 у справі №22-13128/2013р відхилено апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07.06.2013 у справі №757/9675/13-ц, а дану Ухвалу – залишено без змін (а.с.124).

Листом від 16.01.2016 за №12-08.3/21-366 ОСОБА_1 повідомлено про те, що «… Оскільки у такий спосіб неможливо виконати вказаний виконавчий документ, то на даний час триває судове вирішення питання щодо зміни порядку і способу виконання судового рішення. Додаткова інформація щодо усунення обставини, яка унеможливлює виконання вищевказаного виконавчого документа, буде надано Вам додатково. …» (а.с.147-148, 169-170).

27.10.2016 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області із заявою, в якій зазначено: «… В Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області знаходиться виконавчий лист Печерського районного суду м.Києва у справі №2-763-1/03 про стягнення на мою користь 6585,24 грн. з Головного управління юстиції у Запорізькій області шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (ухвала Печерського районного суду м.Києва у справі №757/9575/13-ц від 07.06.2013). У зв`язку з відшуканням цього виконавчого листа та сповіщенням мене працівниками Головного управління про можливість його виконання, відповідно до вимог абзацу 1 пункту 6 Постанови КМ України від 3 серпня 2011р. №845 зазначаю, що належна мені за вказаним виконавчим листом сума 6585,24 грн. заробітної плати може бути виплачена мені через Відділення поштового зв`язку №35 міста Запоріжжя Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (проспект Соборний, 186, місто Запоріжжя, Запорізька область). 27.10.2016 (підпис) ОСОБА_4 . Жовніренко» (а.с.149, 161).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 у справі №808/307/17 зазначив: «… 3.2. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2003 року на часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Запорізького обласного управління юстиції та Державного казначейства України з Запорізького обласного управління юстиції стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6585 грн 24 коп. шляхом списання коштів з розрахункового рахунку. 3.3. Після неодноразового перегляду, вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2007 року. 3.4. 27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області із заявою та виконавчим листом по справі №2-763-1/03, виданим Печерським районним судом м. Києва 05 лютого 2010 року щодо стягнення з Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 6585 грн 24 коп. 3.5. 28 жовтня 2016 року здійснено списання коштів у сумі 6585 грн 24 коп. на користь ОСОБА_1 …» (а.с.197-199).

Запорізьким окружним адміністративним судом у постанові від 13.06.2017 у справі №808/307/17 зазначено: «… 27.10.2016 до ГТУЮ у Запорізькій області надійшов лист ГУ ДКУ від 27.10.2016 №07.2-08/144-7366 про повідомлення щодо здійснення безспірного списання коштів у якому зазначено, що надано заяву ОСОБА_1 від 27.10.2016 №б/н та виконавчий лист по справі №2-763-1/03, виданий Печерським районним судом м.Києва 05.02.2010, щодо стягнення з Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 6585,24. 27.10.2016 ГТУЮ у Запорізькій області до ГУ ДКСУ у Запорізькій області направлено лист №08-13/9264 щодо безспірного списання коштів, у якому надано номер рахунку, з якого проводити безспірне списання коштів. 28.01.2016 здійснено безспірне списання коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 6585,24 грн., що підтверджується виписки по рахункам від 28.10.2016, меморіальним ордером № 1 від 28.10.2016. …» (а.с.121-122).

Згідно з ч.4 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до ч.6 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Як зазначено у ч.1 ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (ч.2 ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Згідно з п.50 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого 03.08.2011 постановою Кабінету Міністрів України №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 за №45) (надалі – «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»), компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку. Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до п.5 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; 5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; 5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; 6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; 7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

У п.11 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» зазначено, що відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі: 1) призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз`яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо; 4) у випадках, передбачених пунктами 39, 44 і 49 цього Порядку. На час відкладення безспірного списання коштів перебіг строку виконання рішення про стягнення коштів зупиняється.

Суд вважає, що Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 22.10.2013 у справі №22-13128/2013р та Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.06.2013 у справі №757/9675/13-ц підтверджується позиція відповідача щодо наявності обставин, які перешкоджали швидкому виконанню виконавчого листа, виданого 05.02.2010 Печерським районним судом м.Києва у справі №2-763-1/03.

Позивач у заяві від 27.10.2016 послався на Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07.06.2013 у справі №757/9675/13-ц та фактично погодився з наявністю обставин, які перешкоджали швидкому виконанню виконавчого листа, виданого 05.02.2010 Печерським районним судом м.Києва у справі №2-763-1/03.

Позивач не надав до суду доказів у сприянні ним усуненню обставин, які перешкоджали виконанню виконавчого листа, виданого 05.02.2010 Печерським районним судом м.Києва у справі №2-763-1/03, і бажання швидкого його виконання.

При цьому, із змісту заяви позивача від 27.10.2016 вбачається, що саме працівники Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області сповістили позивача про можливість виконання виконавчого листа.

Позивач не спростував позицію відповідача про відсутність у нього інформації про результати розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07.06.2013 у справі №757/9675/13-ц.

Також, позивач лише у заяві від 27.10.2016 зазначив інформацію через яке Відділення поштового зв`язку міста Запоріжжя Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» може бути виплачена заробітна плата, що також вплинуло на час виконання виконавчого листа.

Причин не зазначення до 27.10.2016 інформації через яке Відділення поштового зв`язку міста Запоріжжя Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» може бути виплачена заробітна плата – позивач не обґрунтував.

Позивачем не надано до суду доказів умисного не виконання органами державної влади виконавчого листа, виданого 05.02.2010 Печерським районним судом м.Києва у справі №2-763-1/03.

Враховуючи матеріали справи, на час виконання виконавчого листа, виданого 05.02.2010 Печерським районним судом м.Києва у справі №2-763-1/03, вплинули об`єктивні обставини, які не залежали від органів державної влади (протилежного позивачем не доведено), та пасивна суб`єктивна поведінка позивача.

Доказів подачі заяви відповідно до п.50 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» - позивач до суду не надав.

Позивачем не доведено не дотримання наведеними органами державної влади норм «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Суд вважає, що вказаними органами державної влади дотримані норми «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивачем подано до суду заяву про стягнення судових витрат та документи в її обґрунтування.

Суд вважає, що оскільки позов є не обґрунтованим та у його задоволенні має бути відмовлено, то, відповідно, не можуть бути стягнуті на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Також, позивачем документально не доведено час витрачання на складання процесуальних документів. На думку суду, позивачем було витрачено значно менше часу на складання процесуальних документів.

Надані до суду позивачем фіскальні чеки не підтверджують факт листування позивача з «ГУДКСУ» та «ДКСУ» з приводу даної адміністративної справи №808/853/17 – з фіскальних чеків не вбачається що саме надсилав позивач на адресу «ГУДКСУ» та «ДКСУ».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат – відмовити.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 24.06.2018.

Суддя О.О. Прасов