Рішення № 82640009, 15.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Справа № 160/2988/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_2 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), про:

- визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленого листом від 14.02.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням його заробітної плати за періоди роботи з лютого 1963 по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року, зазначеної в довідці військового представництва № 227 Міністерства оборони України №5 від 27.02.2013 року про заробітну плату ОСОБА_1 за період з лютого 1963 року - лютий 1968 року, визначеної у відповідності до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05.07.2006 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням його заробітної плати за період роботи з лютого 1963 по лютий 1968 року, у тому числі з урахуванням заробітної плати за періоди його роботи з лютого 1963 по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року, зазначеної в довідці військового представництва № 227 Міністерства оборони України № 5 від 27.02.2013 року про заробітну плату ОСОБА_1 , визначеної у відповідності до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05.07.2006 року, починаючи з 27.02.2013 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 160/2988/19 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії у урахуванням заробітної плати позивача за періоди роботи з лютого 1963 року по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року. Враховуючи те, що первинні документи за грудень 1964 року, січень 1965 року, березень 1965 року – грудень 1967 року збереглись і надані для перерахунку пенсії, то зазначення в довідці №5 від 27.02.2013 року розмір заробітної плати позивача за період з лютого 1963 року по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року, який знаходиться в межах заробітної плати, відомої відповідачу згідно первинних документів, є правомірним і відповідає розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на підприємстві, в якому працював позивач, що склалась у його місці роботи за період, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

Представником відповідача 27.05.2019 року надано суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що листом управління Пенсійного фонду України від 11.03.2013 року №608/04/35 позивачу було надане письмове роз`яснення щодо правових підстав відмови перерахунку його пенсії по заробітній платі згідно з довідкою №5 від 27.02.2013 року та роз`яснені умови перерахунку по заробітній платі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №919 від 05.07.2006 року та запропоновано позивачу для перерахунку його пенсії надати довідку про заробітну плату за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року. Відповідач зазначає, що суми заробітної плати за періоди роботи з лютого 1963 року по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року первинними документами не підтверджені. Відповідно до наданої 227 військовим представництвом Міністерства оборони України довідки про заробітну плату №2 від 01.03.2018 року, перерахунок пенсії по заробітній платі позивачу невигідний, оскільки розмір пенсії позивача зменшується, проводити перерахунок пенсії з урахуванням довідки №2 від 01.03.2018 року недоцільно. Відтак, дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 22.06.2001 року.

З 08.05.1993 року позивач перебуває на обліку як пенсіонер та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При розрахунку пенсії пенсійним органом врахована заробітна плата за період з 01.05.1991 року по 30.04.1993 року, індивідуальний коефіцієнт складає 0,92072.

Згідно записів з трудової книжки, позивач працював на заводі п/с №186 в період з 30.12.1957 року по 30.05.1961 року, у військовій частині №24453, яка була перейменована на військове представництво НОМЕР_3 з 31.05.1961 року по 21.04.1988 року та з 22.04.1988 року по 01.10.1993 року.

27.02.2013 року військовим представництвом 227МО Міністерства оборони України видано довідку №5 про заробітну плату для обчислення пенсії.

В додатку №6 від 27.02.2013 року до довідки №5 від 27.02.2013 року вказано, що в довідці за період з грудня 1964 року по грудень 1967 року перенесені суми заробітної плати з первинних документів (роздавальних відомостей). Зазначені документи пронумеровані, прошнуровані і зберігаються в 227 військовому представництві. На підставі п. 3 Порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року №919, у зв`язку з втратою первинних документів за період з лютого 1963 року по листопад 1964 року та з січня 1968 року по лютий 1968 року, заробітна плата ОСОБА_1 за вказаний період визначена виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною посадою.

01.03.2013 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою щодо перерахунку його пенсії відповідно до довідки про заробітну плату №5 від 27.02.2013 року, що надана військовим представництвом 227 МО за період роботи з 01.02.1963 року по 28.02.1968 року.

Протоколом управління Пенсійного фонду №9 від 07.03.2013 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії по заробітній платі на підставі довідки №5 від 27.03.2013 року, оскільки відповідно до пункту 1 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року №919, передбачено, що даний Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01 липня 2000 року у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку зі стихійним лихом, аваріями, катастрофами та з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

В подальшому позивач неодноразово звертався до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії.

Останнє звернення позивача відбулось 07.02.2019 року, у відповідь на яке відповідачем 14.02.2019 року направлено лист №881/Ф-09, в якому зазначено наступне:

- для перерахунку пенсії позивачем надані довідки від 06.11.2007 року №14 та від 27.02.2013 року №5 за період роботи з 01.02.1963 року по 28.02.1968 року, видані військовим представництвом 227 МО України, в яких вказано, що заробітна плата з грудня 1964 року по грудень 1967 року зазначена на підставі первинних документів, а з лютого 1963 року по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року розрахована виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною посадою;

- враховуючи те, що надані довідки мали розбіжності, копії документів були направлені для проведення перевірки їх достовірності до управління внутрішнього аудиту ГУ ПФУ у Дніпропетровській області;

- за результатами проведеної перевірки складено акт №306/09.4-13 від 01.03.2018 року, в якому зазначено, що первинні документи про заробітну плату за лютий 1963 року по листопад 1964 року та за лютий 1965 року для перевірки не надані та рекомендовано надати оновлену довідку про заробітну плату згідно наявних первинних документів;

- військовим представництвом №227 Міністерства оборони України видано довідку про заробітну плату №2 від 01.03.2018 року за період з грудня 1964 року по грудень 1967 року (сума заробітку за лютий 1965 року відсутня), що становить 36 місяців;

- оскільки вразі перерахунку пенсії розмір пенсійної виплати зменшується, проводити перерахунок пенсії з урахуванням довідки №2 від 01.03.2018 року недоцільно.

Не погодившись з наданою відповіддю та діями відповідача, що виразились у не проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати позивача за періоди роботи з лютого 1963 по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року, зазначеної в довідці військового представництва № 227 Міністерства оборони України № 5 від 27.02.2013 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України державою Україна гарантується право громадян на отримання пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією.

Позивач з 31.05.1961 року до 01.09.1993 року працював в Збройних Силах СРСР та України у військовій частині №25453, яка перейменована на військове представництво 227 МО України, що підтверджується архівною довідкою від 09.08.2012 року №469/п та трудовою книжкою.

Військове представництво №227 Міністерства оборони України надало позивачу довідку №33 від 27.09.2012 року про його посадовий оклад за 1964-1967 роки, згідно якої інформація про посадовий оклад позивача за 1964 рік зазначений не був. В довідці зазначено, що інформація про оклади отримана з «Раздаточных ведомостей», які зберігаються у таємній частині 227 військового представництва МО України. Роздавальні відомості за 1963, 1964, 1968 роки не збереглись у зв`язку зі змінами та розформуванням фінансових органів, в яких 227 військове представництво МО знаходилось на забезпеченні.

27.02.2013 року військовим представництвом 227МО Міністерства оборони України видано довідку №5 про заробітну плату для обчислення пенсії.

В додатку №6 від 27.02.2013 року до довідки №5 від 27.02.2013 року вказано, що в довідці за період з грудня 1964 року по грудень 1967 року перенесені суми заробітної плати з первинних документів (роздавальних відомостей). Зазначені документи пронумеровані, прошнуровані і зберігаються в 227 військовому представництві. На підставі п. 3 Порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року №919, у зв`язку з втратою первинних документів за період з лютого 1963 року по листопад 1964 року та з січня 1968 року по лютий 1968 року, заробітна плата ОСОБА_1 за вказаний період визначена виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною посадою.

Листом від 11.10.2017 року №Ф1660-17 відповідач повідомив про направлення запиту для надання довідки про заробітну плату за період з 22.04.1983 року по 01.10.1993 року до 1288 Гарнізонного фінансового відділення.

У відповідь на вищевказаний запит військове представництво №227 Міністерства оборони України надало довідку №14 від 06.11.2017 року про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за 1963-1968 роки із зазначенням за вказаний період інформації про посадовий оклад позивача. В довідці також зазначено, що суми заробітної плати за період з лютого 1963 року по лютий 1968 року перенесені з первинних документів (роздавальних відомостей).

Порядком визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919 передбачено, що цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Відповідно до пункту 3 Порядку за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника, за період до 01 січня 1998 року та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, - визначається виходячи із розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.

При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який визначається заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено пенсію.

Довідка про заробітну плату у випадках, передбачених цим підпунктом, надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником;

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Як відомо з довідки №5 від 28.02.2013 року військового представництва №227 Міністерства оборони України про заробітну плату ОСОБА_1 , за 1963-1968 роки, розмір його заробітної плати за період з лютого 1963 року по лютий 1965 року склав 155 карбованців, з березня 1965 року по лютий 1968 року – 160 карбованців.

З додатку №6 від 27.02.2013 року до довідки №5 від 27.02.2013 року відомо, що на підставі п. 3 Порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року №919, у зв`язку з втратою первинних документів за період з лютого 1963 року по листопад 1964 року та з січня 1968 року по лютий 1968 року, заробітна плата ОСОБА_1 за вказаний період визначена виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною посадою.

Враховуючи, що первинні документи за грудень 1964 року, січень 1965 року, березень 1965 року – грудень 1967 року збереглись і надані для перерахунку пенсії, то зазначення в довідці №5 від 27.02.2013 року розміру заробітної плати позивача за період з лютого 1963 року по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року, який знаходиться в межах заробітної плати, відомої відповідачу згідно первинних документів, є правомірним і відповідає розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на підприємстві, в якому працював позивач, що склалась у його місці роботи за період, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 13.03.2018 року у справі №234/10773/17 та від 21.02.2019 року у справі №340/502/14-а.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі відсутності первинних документів про спірні періоди роботи позивача відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, встановлених законодавством.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст.139 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалено рішення.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленого листом від 14.02.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням його заробітної плати за періоди роботи з лютого 1963 по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року, зазначеної в довідці військового представництва № 227 Міністерства оборони України №5 від 27.02.2013 року про заробітну плату ОСОБА_1 за період з лютого 1963 року - лютий 1968 року, визначеної у відповідності до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05.07.2006 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням його заробітної плати за період роботи з лютого 1963 по лютий 1968 року, у тому числі з урахуванням заробітної плати за періоди його роботи з лютого 1963 по листопад 1964 року та з січня по лютий 1968 року, зазначеної в довідці військового представництва № 227 Міністерства оборони України № 5 від 27.02.2013 року про заробітну плату ОСОБА_1 , визначеної у відповідності до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05.07.2006 року, починаючи з 27.02.2013 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона