Рішення № 82639794, 18.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1514/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гуцалюк І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Наумчик Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації від 02.05.2019 №UA 205110/2019/00447 та рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом в інтересах ОСОБА_2 для здійснення митного оформлення в режимі імпорту товару: легкового автомобіля - марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1618 см3, потужність - 140 kW, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015, дата введення у експлуатацію - 29.09.2015, було оформлено та подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/049754 від 12.04.2019, де в графі 42 вказано вартість транспортного засобу у розмірі 2 800,00 Швейцарських франків та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту. У графі 45 митної декларації визначено митну вартість товару в сумі 84 451,86 грн, що еквівалентно 3 158,68 Швейцарських франків.

Волинська митниця ДФС, не погодившись із вказаною декларантом митною вартістю автомобіля, 02.05.2019 прийняла рішення №UA205110/2019/000447/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 8 873,64 CHF з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Крім того, службовою особою Волинської митниці ДФС 02.05.2019 видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00447. У зв`язку з цим позивачем надлишково сплачено до Державного бюджету України митних платежів.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано усі документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за 1 (основним) методом. На підтвердження цього, декларантом подано митному органу документи які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 01.04.2019 №б/н, згідно з яким узгоджена сторонами вартість товару становить 2800,00 Швейцарських франків; декларацію про походження товару від 08.04.2019; свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 05.07.2017; банківські платіжні документи, щодо оплати товару від 09.04.2019, від 12.04.2019; платіжні документи, що підтверджують вартість товару від 01.04.2019; документи, що підтверджують вартість перевезення товару.

При цьому, позивач зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Крім того, відповідач безпідставно не взяв до уваги звіт про оцінку транспортного засобу від 12.04.2019 №967/19, згідно з яким ринкова вартість автомобіля марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , що ввозився на митну територію України на дату оцінки складає 2 482,00 Євро.

Виходячи із вищевикладеного, ОСОБА_2 вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля. На думку позивача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

На підставі вищенаведеного просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення Волинської митниці ДФС від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації від 02.05.2019 №UA 205110/2019/00447.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В поданому до суду відзиві на позов від 28.05.2019 №753/03-70-10/14 (а.с.34-37) представник відповідача позов не визнала, вважає, що вимоги викладені у ньому не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару легкового автомобіля марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , 2015 року випуску у митниці виникли обґрунтовані сумніви у повноті та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товарів.

За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику АСАУР посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча наведеної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 7 850,00 Євро.

Під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205090/2019/049754 від 12.04.2019 документів щодо оформленя вказаного транспортного засобу встановлено, що декларантом в графі 42 митної декларації задекларовано ціну товару 2 800,00 Швейцарських франків, при чому в графі 45 заявлено митну вартість на рівні 3 158,67 Швейцарських франків за ціною договору. Крім того, встановлено, що в технічному паспорті НОМЕР_2 від 05.07.2017 зазначений власник транспортного засобу - ETIENNE CHRISTIANN, а в рахунку фактурі б/н від 01.04.2019 вказаний продавець - HAMO AUTO GARAGE.

Вищевказане свідчить про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів, її числових значень, розбіжностей в поданих документах, а також впливу на формування ціни третіх осіб, що слугувало підставою для витребування у декларанта документів, а саме: декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, договори (угоди, контракти) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, страхові документи.

У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано лише висновок - звіт експерта про оцінку транспортного засобу від 12.04.2019 №967/19, згідно з яким ринкова вартість автомобіля марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , що ввозився на митну територію України становить 2 482,00 Євро, що не спростувало сумніви митниці щодо заявленої митної вартості товару.

У зв`язку з цим, декларанта повідомлено про прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а також про те, що митна вартість товару буде визначена за резервним методом з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та в декларанта. Відтак, митна вартість була визначена на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС.

З огляду на вказане, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2, а митну вартість визначено на рівні 7 850,00 Євро, що слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації від 02.05.2019 №UA 205110/2019/00447.

З наведених підстав просила в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що не є розбіжністю різниця між ціною автомобіля, зазначена в інвойсі та в казана в МД митна вартість автомобіля, оскільки в митну вартість автомобіля включена також вартість у вигляді витрат на транспортування автомобіля за межі Швейцарії. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 12.04.2019 декларантом в інтересах ОСОБА_2 подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію (МД) №UA205090/2019/049754 від 12.04.2019 (а.с.11) з метою декларування товару: легкового автомобіля - марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1618 см3, потужність - 140 kW, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015, дата введення у експлуатацію - 29.09.2015. Декларантом в графі 42 МД №UA205100/2019/002823 вказано ціну товару в сумі 2 800,00 Швейцарських франків та зазначено в графі 45 митну вартість в сумі 84 451,86 грн (еквівалентну 3 158,68 Швейцарських франків), яку визначено за 1 (основним) методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 01.04.2019 №б/н; декларацію про походження товару від 08.04.2019; свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 05.07.2017; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.04.2019 №UA205010/2019/416633 з додатковим аркушем; банківські платіжні документи, щодо оплати товару від 09.04.2019 №0.0.1320338185.1 та від 12.04.2019 №0.0.2608.1132333; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 01.04.2019; документи, що підтверджують вартість перевезення товару (транспортні чеки) (а.с.11-17).

Під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205090/2019/049754 від 12.04.2019 документів встановлено, що декларантом в графі 42 митної декларації задекларовано ціну товару 2 800,00 Швейцарських франків, при чому в графі 45 заявлено митну вартість на рівні 3 158,67 Швейцарських франків за ціною договору. Крім того, встановлено, що в технічному паспорті НОМЕР_2 від 05.07.2017 зазначений власник транспортного засобу - ETIENNE CHRISTIANN, в рахунку фактурі б/н від 01.04.2019 вказаний - HAMO AUTO GARAGE.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча наведеної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 7 850,00 Євро та згідно з статтями 53 та 54 МК України відповідачем надіслано декларанту електронне повідомлення від 04.02.2019 про надання в 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, договори (угоди, контракти) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, Якщо здійснювалось мстрахування, страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано висновок - звіт експерта про оцінку транспортного засобу від 12.04.2019 №967/19, згідно з яким ринкова вартість автомобіля марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , що ввозився на митну територію України становить 2 482,00 Євро (а.с.18-28).

02.05.2019 відповідач прийняв рішення №UA 205110/2019/000447/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205110/2019/00447 (а.с.9-10).

Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення відповідачем визначено митну вартість товару легковий автомобіль - марки NISSAN, моделі - PULSAR ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1618 см3, потужність - 140 kW, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015, дата введення у експлуатацію - 29.09.2015 за ціною 8 873,64 CHF (замість 2 800,00 CHF, що була заявлена декларантом).

Згідно з графою 33 рішення митна вартість товарів, що ввозяться нв територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено митну вартість на рівні 3 158,67 Швейцарських франків. Також встановлено, що в технічному паспорті НОМЕР_2 від 05.07.2017 зазначений власник транспортного засобу - ETIENNE CHRISTIANN, в рахунку фактурі б/н від 01.04.2019 вказаний - HAMO AUTO GARAGE. Згідно даної фактупри вартість становить 2800,00 Швейцарських франків.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча наведеної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 7 850,00 Євро та згідно з статтями 53 та 54 МК України відповідачем надіслано декларанту електронне повідомлення від 04.02.2019 про надання в 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, договори (угоди, контракти) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, Якщо здійснювалось мстрахування, страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант надав висновок - звіт експерта про оцінку транспортного засобу від 12.04.2019 №967/19, проте, в даному документі наведена вартість відновлювального ремонту та визначення втрати товарної вартості. Ринкову вартість транспортного засобу експертом не було досліджено. Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості: декларацію країни відправлення, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, страхових документів.

Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС та спрацювання системи ризиків АСАУР. «Вартість товару нижча наведеної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціального підрозділу для визначення MB за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 7 850,00 Євро».

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205110/2019/00447. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визнання митної вартості від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2 (а.с.9).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2 про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205110/2019/00447, оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларантом в інтересах ОСОБА_2 надано наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним 1 (основний) метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України: рахунок-фактуру (інвойс) від 01.04.2019 №б/н на суму 2 800,00 CHF; платіжне доручення в іноземній валюті від 01.04.2019 про оплату товару на суму 2 800,00 CHF; висновок - звіт експерта про оцінку транспортного засобу від 12.04.2019 №967/19, згідно якого ринкова вартість автомобіля марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , що ввозився на митну територію України становить 2 482,00 Євро (а.с.13,16-28).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень законодавства вбачається, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «легковий автомобіль - марки NISSAN, моделі - PULSAR ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1618 см3, потужність - 140 kW, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015, дата введення у експлуатацію - 29.09.2015» у розмірі 2 800,00 CHF та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи. Оскільки, декларантом не надано витребовуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 8 873,64 CHF.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів, оскільки, в технічному паспорті НОМЕР_2 від 05.07.2017 зазначений власник транспортного засобу - ETIENNE CHRISTIANN, а в рахунку-фактурі (інвойсі) б/н від 01.04.2019 вказаний - HAMO AUTO GARAGE.

Цією обставиною митний орган обґрунтував необхідність подачі декларантом додаткових документів. Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що транспортний засіб позивач придбав у компанії HAMO AUTO GARAGE, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) б/н від 01.04.2019, а в технічному паспорті НОМЕР_2 від 05.07.2017 зазначена фізична особа ОСОБА_3 на яку першопочатково був зареєстрований транспортний засіб.

Крім того, на вимогу митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано висновок - звіт експерта про оцінку транспортного засобу від 12.04.2019 №967/19, згідно з яким ринкова вартість автомобіля марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , що ввозився на митну територію України становить 2 482,00 Євро.

Також відповідач вказує на те, що під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205090/2019/049754 від 12.04.2019 документів щодо оформленя легкового автомобіля марки NISSAN, моделі - PULSAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , 2015 року випуску встановлено, що декларантом в графі 42 митної деклараціх задекларовано ціну товару згідно рахунку-фактури (інвойсу) б/н від 01.04.2019 у розмірі 2 800,00 Швейцарських франків, при цьому в графі 45 заявлено митну вартість на рівні 3 158,67 Швейцарських франків.

З цього приводу позивач пояснив, що в графі 42 митної декларації задекларовано вартість автомобіля у розмірі 2 800,00 Швейцарських франків згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) б/н від 01.04.2019 за яку автомобіль придбано, а в графі 45 заявлено митну вартість у розмірі 3 158,67 Швейцарських франків з врахуванням понесених витрат на транспортування за межі країни відправлення Швейцарії, що підтверджується платіжними документами (а.с.15).

Суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах, оскільки різниця між заявленою в МД ціною товару та митною вартістю товару пояснюється понесеними витратами на транспортування транспортного засобу за межі країни відправлення Швейцарії, а суперечності між відомостями в технічному паспорті щодо зазначенення власника транспортного засобу та продавця транспортного засобу, вказаного в рахунку-фактурі (інвойсі), не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

У зв`язку з цим, у митного органу не було підстав для надіслання позивачу повідомлення з вимогою для надання документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, оскільки надані декларантом документи містили необхідні дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, то суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно переліком для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому, митну вартість він визначив також за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Оскаржуване рішення не містить ні заявленої митної вартості, ні номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Воно не містить також пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... валюта EUR, вартість 7 850,00 Євро. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відтак, оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205110/2019/00447 та рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару); відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 02.05.2019 №UA 205110/2019/00447, тому вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 1 536,80 грн, сплачений відповідно до квитанції №0.0.1346890049.1 від 08.05.2019 (а.с.2).

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 02.05.2019 №UA 205110/2019/000447/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації від 02.05.2019 №UA 205110/2019/00447.

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної фіскальної служби (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) судовий збір у розмірі 1 536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 червня 2019 року.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук