Рішення № 82639782, 25.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1411/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

представника позивача Крючкова В.О.,

представника відповідача Ігнатьєва М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРВІК" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАРВІК" (надалі - ТзОВ "ЛАРВІК", товариство, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 05 квітня 2019 року №UA205110/2019/000372/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 15 березня 2019 року з метою митного оформлення товару "Легковий автомобіль марки SKODA, модель - OCTAVIA, бувший у користуванні, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2015, об`єм двигуна - 1598 куб.см", в митному режимі імпорт на митний пост "Луцьк" Волинської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) №UA205090/2019/037850. Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом - ціною договору та становить 6200,00 євро.

05 квітня 2019 року Волинською митницею ДФС було прийнято рішення №UA205110/2019/000372/2 про коригування митної вартості товарів з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана за ціною договору, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом; митний орган митну вартість визначив за резервним методом на рівні 10621,50 євро.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано вичерпний перелік документів, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Зазначає, що товариство придбало бувший у користуванні легковий автомобіль марки SKODA за ціною 6200,00 євро у литовської компанії UAB MONDEGА, якою і виданий рахунок-фактура; кошти за товар сплачені саме цьому продавцю, що підтверджується платіжними дорученнями на суму 3200,00 та 3000,00 євро, наданими при митному оформленні товару. Відповідач під час митного контролю безпідставно поставив під сумнів митну вартість товару, посилаючись на те, що у наданому до митного оформлення технічному паспорті № EN717373 від 24 липня 2015 року зазначений власник транспортного засобу - ENERCON GMBH (Ауріх, Німеччина), а в рахунку-фактурі від 13 березня 2019 року №143 вказаний UAB MONDEGA. Вважає, що відповідач не обґрунтував, яким чином на числові значення митної вартості товару впливають дані про те, що в технічному паспорті від 24 липня 2015 року №EN717373 відсутня інформація про продавця товару AUB MONDEGA, а зазначений власник реєстраційного посвідчення ENERCON GMBH - попередній власник транспортного засобу. Звертає увагу, що для здійснення процедури декларування товару надавалась експортна декларація країни відправлення (ЕХ А) №19PL301010E0212099, яка підтверджує проходження вантажем митного оформлення в країні відправлення, а вказана у ній ціна відповідає сумі, зазначеній у митній декларації, яка надавалась при декларуванні. Крім того, відповідач протиправно залишив поза увагою висновок експертного автотоварознавчого дослідження №289-L, яким визначено вартість спірного товару у сумі 5812,00 євро, хоча у повідомленні сам зобов`язував декларанта його надати.

Вказує, що посадовою особою митного органу не вживалися будь-які заходи щодо встановлення фактичних обставин справи; окрім переліку додаткових документів, відповідач не зазначив про обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої митної вартості.

При прийнятті рішення інспектором митного органу порушені вимоги частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (надалі - МК України) щодо проведення письмових консультацій з метою вибору методу визначення митної вартості. Позивач вважає, що у діях та рішеннях Волинської митниці ДФС вбачається неузгодженість та невідповідність, адже не володіючи інформацією щодо ціни транспортного засобу, митний орган виніс рішення про коригування митної вартості товару та визначив митну вартість на підставі відомостей, які ніяким чином не підтверджені. Рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пункту 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 02 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.47-51). В обґрунтування своєї позиції вказав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. У свою чергу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Позивачем 15 березня 2019 року було подано МД №UA205090/2019/037850, згідно з якою митну вартість легкового автомобіля марки SKODA, модель OCTAVIA, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 заявлено на рівні 6200,00 євро. Разом з МД було подано рахунок-фактуру від 13 березня 2019 року №143, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24 липня 2015 року №EN717373, договір купівлі від 07 грудня 2018 року №LT18, сертифікат про походження від 14 березня 2019 року №PL/MF/AN 0039502. Під час опрацювання поданих декларантом документів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів; обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби (ДФС) для визначення митної вартості за VIN-кодом НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість товару - 10621,50. Також встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Так в технічному паспорті №EN717373 від 24 липня 2015 року зазначений власник транспортного засобу - ENERCON GMBH (Ауріх, Німеччина), а в рахунку-фактурі від 13 березня 2019 року №143 вказана інша особа - UAB MONDEGA (Вільнюс, Литва). Тому декларанту запропоновано надати документи на підтвердження усіх даних митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 МК України. Як зазначає відповідач, декларантом додатково було подано платіжні документи, декларацію країни відправлення Польща від 14 березня 2019 року №19PL301010E0212099, висновок експертного заключення та інформацію з аукціонів, але не подано декларацію країни відправлення Литва, так як за товаросупровідними документами транспортний засіб слідував саме з цієї країни; договір (угоду, контракт) з третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунків про здійснення платежів в користь третіх осіб, чи інших платіжних документів, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник; страхових документів чи інших документів, що містять відомості про вартість страхування. При цьому надані декларантом платіжні доручення, інформація з аукціонів не підтверджена підписами та печатками та містить дані про оформлення транспортного засобу на третю особу - Володимира Філаретова, який не зазначений в товаросупровідних документах, внаслідок чого в митного органу виникли сумніви щодо її достовірності. Крім того, декларантом надіслано повідомлення від 05 квітня 2019 року №05/04-1 про відмову у поданні інших документів та бажання здійснити митне оформлення товару з наданням гарантій відповідно до статті 55 МК України.

Вказане унеможливило визначення митної вартості за першим методом на рівні 6200,00 євро, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Тому митницею 05 квітня 2019 року прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000372/2 на рівні 10621,50 євро за резервним методом у зв`язку з неможливістю застосувати інші методи з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості.

З огляду на викладене відповідач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 05 квітня 2019 року №UA205110/2019/000372/2 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

У відповіді на відзив (а.с.93-99) позивач підтримав позовні вимоги та звернув увагу, що в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме ризики АСАУР спрацювали при декларуванні товару, не зазначено числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару. Вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Зазначає, що декларант не повинен надавати додаткові документи щодо підтвердження вартості страхування чи транспортування, адже автомобіль придбавався за умовами поставки DAP Інкотермс (постачання в місці призначення). Числових розбіжностей подані декларантом документи не містили. Крім того, не погоджується з доводами митного органу про неналежність платіжних доручень від 18 березня 2019 року №5 та від 19 березня 2019 року №6 через відсутність підписів відповідальних осіб платника. Вказує, що товариством формувались електронні розрахункові документи через накладення електронного цифрового підпису.

У запереченні на відповідь на відзив (а.с.116-118) відповідач підтримав позицію, викладену у відзиві на позов, а також зауважив, що наведення в рішенні про коригування митної вартості згенерованих ризиків АСАУР не передбачено формою рішення, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598. На зауваження позивача щодо відсутності обов`язку підтверджувати вартість страхування товару, що поставляється на умовах DAP, зазначив, що питання страхування товару вирішуються договірними сторонами. Зважаючи на відсутність в митниці інформації про проведення/не проведення страхування товару, ця інформація запитувалася в декларанта відповідно до вимог статті 53 МК України. Також відповідач вважає, що платіжні доручення, подані декларантом, не є належними банківськими документами, оскільки не містять обов`язкового банківського реквізиту - підписів та печатки платника коштів. Щодо можливості використовувати електронний довідник "Super SCНWAСKE", то відповідач зазначив, що цей каталог є офіційним джерелом інформації про вартість транспортних засобів відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року№1335/5/1159). При цьому самим декларантом разом з митною декларацією було подано витяг з електронного довідника "Super SCНWAСKE", відповідно до якого вартість автомобіля становить 6680,00 євро.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив. У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити з наведених у відзиві, запереченні підстав.

Заслухавши усні пояснення учасників справи (вступне слово), дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, суд встановив такі обставини.

13 березня 2019 року ТзОВ "ЛАРВІК" придбало у литовської компанії UAB MONDEGA (місцезнаходження - Литва, місто Вільнюс) легковий автомобіль марки SKODA, модель - OCTAVIA, номер кузова - НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2015 за ціною 6200,00 євро (ПДВ 0%), що підтверджується рахунком-фактурою продавця від 13 березня 2019 року №143 (а.с.100, переклад на а.с.101). Оплата проведена в безготівковій формі відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті від 18 березня 2019 року №5 та від 19 березня 2019 року №6 (а.с.107-108).

15 березня 2019 року ТзОВ "ЛАРВІК" до Волинської митниці ДФС для митного оформлення товару в режимі імпорту за описом "Легковий автомобіль марки SKODA, модель - OCTAVIA, бувший у користуванні, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2015, об`єм двигуна - 1598 куб.см, тип двигуна - дизельний, потужність двигуна 81 kw, тип кузова - універсал, кількість місць - 5, категорія транспортного засобу М1, колісна формула - 4х2, призначений для використання дорогами загального значення" було подано митну декларацію №UA205090/2019/037850 (а.с.54), в якій зазначено загальну фактурну вартість автомобіля в розмірі 6200,00 євро, що становить митну вартість за першим основним методом її визначення. Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44): рахунок-фактуру (інвойс) від 13 березня 2019 року № 143 (а.с.100, переклад на а.с.101), сертифікат про походження від 14 березня 2019 року №PL/MF/AN 0039502 (а.с.57), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24 липня 2015 року №EN717373 (а.с.36-37), договір купівлі від 07 грудня 2018 року №LT18, експортну декларацію країни відправлення № 19PL301010E0212099 (а.с.105, переклад на а.с.106).

26 березня 2019 року посадовою особою митниці декларанту надіслано електронне повідомлення (а.с.77-78), у якому зазначалося, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 6200,00 євро. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлені розбіжності: в технічному паспорті № EN717373 від 24 липня 2015 року зазначений власник транспортного засобу - ENERCON GMBH (Ауріх, Німеччина), а в рахунку-фактурі від 13 березня 2019 року №143, вказаний UAB MONDEGA (Вільнюс, Литва). У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 10621,50" та згідно з наказом ДФС України від 28 листопада 2018 року №780 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні" запропоновано в 10-денний термін надати: висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; декларацію країни відправлення Литва згідно з інвойсом від 13 березня 2019 року №143; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам; інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник; страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням); переклад документів, поданих до митного оформлення.

Відповідач не заперечує, що декларантом додатково було надано платіжні доручення в іноземній валюті від 18 березня 2019 року №5 та від 19 березня 2019 року №6 (а.с.22-23), декларацію країни відправлення Польща від 14 березня 2019 року №19PL301010E0212099 (а.с.58), висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 27 березня 2019 року №286-L (а.с.61-68), лист від 27 березня 2019 року продавця та інформацію з аукціонів (а.с.73-75). Водночас, листом від 05 квітня 2019 року №05/04-1 ТзОВ "ЛАРВІК" повідомило про те, що витребувані документи для підтвердження митної вартості товару надані, надати інші документи немає можливості, але від подання додаткових документів не відмовляється та просить випустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов`язання - грошову заставу. З визначеною митним органом митною вартістю не погоджується (а.с.76).

05 квітня 2019 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000372/2 (а.с.15-16). У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку із тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості на рівні 6200,00 євро за методом, обраним декларантом. Підставою для прийняття рішення є аргументи, аналогічні тим, що були викладені у запиті про надання додаткових документів від 26 березня 2019 року. У рішенні також зазначається, що декларант надав платіжні документи, декларацію країни відправлення Польща від 14 березня 2019 року №19PL301010E0212099, висновок експертного заключення та інформаціє з аукціонів, яка не підтверджена підписами і печатками, а також оформлена на третю особу VOLODYMYR VILARETOV, який не зазначений в товаросупровідних документах. Декларант не надав декларації країни відправлення, договір (угоду, контракт) з третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, страхові документи чи інші документи, що містять відомості про вартість страхування. У зв`язку із вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, вимогами частини шостої статті 54 МК України, у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта) митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС (Єдиної автоматизованої інформаційної системи) ДФС, відповідно до наказу ДФС України від 28 листопада 2018 року №780 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку" та спрацюванням системи ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча наявної цінової інформації , отриманої у тому числі із зовнішніх джерел … вартість - 10621,50 євро». Тут же зазначається, що митницею відповідно до положень статті 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 10621,50 євро.

08 квітня 2019 року товариство подало МД №UA205090/2019/047410 (а.с.13-14), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 05 квітня 2019 року №UA205110/2019/000372/2 про коригування митної вартості товарів оскаржив його до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено частинами першою, другою, пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини п`ятої статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно із частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів в документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наведене також вказує на обов`язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають сумніви у визначенні декларантом митної вартості товару та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви: витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення: рахунок-фактуру від 13 березня 2019 року №143 на суму 6200,00 євро (а.с.100, його переклад на а.с.101), платіжні доручення в іноземній валюті від 18 березня 2019 року № 5 та від 19 березня 2019 року № 6 про перерахування на рахунок продавця UAB MONDEGA 3000,00 та 3200,00 євро відповідно. При цьому з аналізу вказаних документів слідує, що зазначення реквізитів " НОМЕР_1 , PREPAYMENT FOR GOODS, CONTRACT НОМЕР_2 18 DD 07.12.2018, INVOICE 143 DD 13.03.2019" відповідає VIN-коду, номеру та даті договору купівлі, рахунку-фактурі імпортованого автомобіля.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару "легковий автомобіль марки SKODA, модель - OCTAVIA, бувший у користуванні, номер кузова - НОМЕР_1 …" на рівні 6200,00 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості, під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, та у поданих документах встановлено розбіжності щодо власника транспортного засобу в технічному паспорті №EN717373 від 24 липня 2015 року та в рахунку-фактурі від 13 березня 2019 року №143, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Ненадання декларантом договору (угоди, контракту) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунків про здійснення платежів третім особам чи інших платіжних документів, що підтверджують вартість товару, страхових та інших документів, що містять відомості про вартість страхування, відповідач розцінив як підставу для відмови у застосуванні митної вартості за основним методом, застосованим декларантом.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується із таких підстав.

Як слідує з пояснень представника позивача, товариство в договірні стосунки з будь-якими третіми особами під час придбання імпортованого автомобіля не вступало. Матеріалами справи підтверджується, що покупцем оцінюваного товару є ТзОВ "ЛАРВІК", а продавцем - UAB MONDEGA, що однозначно вбачається з рахунку-фактури від 13 березня 2019 року №143. З перекладу рахунку-фактури від 28 лютого 2019 року № Р.RE.936596 видно, що вказаний автомобіль UAB MONDEGA (Вільнюс, Литовська Республіка) придбала на аукціоні AUKTION&MARKT AG - Німеччина 28 лютого 2019 року (а.с.102-104). Даний факт також підтверджується листом продавця транспортного засобу від 27 березня 2019 року (а.с.75), який надавався митному органу на письмове повідомлення від 26 березня 2019 року. Твердження відповідача про те, що інформація з аукціону містить дані про оформлення на третю особу є помилковим, оскільки Володимир Філаретов є уповноваженою особою компанії UAB MONDEGA. У свою чергу в графі С.3.1 технічного паспорта від 24 липня 2015 року №EN717373 вказано ENERCON GMBH - попереднього власника транспортного засобу марки SKODA, модель OCTAVIA. З експортної декларації №19 НОМЕР_3 також видно, що відправником автомобіля SKODA ОСТАVІА (VIN-код НОМЕР_4 ) є компанія UAB MONDEGA, а одержувачем - позивач (а.с.105-106). При цьому та обставина, що експортна декларація оформлена в Польщі, ніяк не впливає на митну вартість (декларант RADA Sp. z.o.o, Польща).

Виконуючи вимогу митниці, позивач надавав висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 27 березня 2019 року № 286-L, відповідно до якого вартість автомобіля SKODA ОСТАVІА, VIN-код НОМЕР_4 , 2015 року випуску становить 5812,00 євро (а.с.61-68). Проте при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач залишив поза увагою цей висновок, який свідчить про те, що вартість товару, яку було фактично сплачено продавцю, не є нижчою ринкової вартості, розрахованої експертом на підставі цінової інформації з електронного каталогу "Super SCНWAСKE" з урахуванням технічного стану і зносу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року №1335/5/1159). У витягу від 27 березня 2019 року №011089/29395611 за VIN-код TMBJG7NE2G7NEG0042080, рік випуску - 2015, пробіг 218596 км (згідно з актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA№205090/2019/037850) для автомобіля відповідної марки та моделі, що й у позивача, зазначено ліквідаційну вартість (Verkaufswert) 6800,67 євро та вартість в платіжній пропозиції (Einkaufswert) 5126,05 євро (позивачем сплачено та задекларовано 6200,00 євро ПДВ 0%).

Також декларант надав платіжні документи про оплату придбаного автомобіля. Посилаючись на Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління національного банку України від 28 липня 2008 року №216, встановив неналежність поданих позивачем платіжних доручень від 18 березня 2019 року №5 та від 19 березня 2019 року №6, оскільки вони не містили обов`язкового реквізиту - підписів та печатки платника коштів. Однак з пояснень представника позивача встановлено, що вказані платіжні доручення формувались в електронному порядку; товариство через сервер клієнт-банку здійснило ідентифікацію як платника через накладення електронного цифрового підпису відповідальної особи товариства, що відповідає абзацу дев`ятнадцятому пункту 2.1 глави 2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління національного банку України від 28 липня 2008 року №216. У судове засідання надано копії цих платіжних доручень з відміткою банку. Цими платіжними документами підтверджується, що позивач сплатив за імпортований автомобіль продавцю 6200,00 євро, при цьому ПДВ за умовами рахунку-фактури від 13 березня 2019 року №143 ним не сплачувалося. З жодних інших документів не вбачається, що позивач мав понести чи поніс інші витрати, ніж ті, що вказані у рахунку-фактурі від 13 березня 2019 року, яким, зокрема, обумовлено поставку товару на умовах DAP Інкотермс (постачання в місці призначення). За цими умовами поставки вважається, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Вимога митного органу надати страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування, є безпідставною, бо такий обов`язок у позивача за умовами поставки не виникав. Таким чином, з поданих при митному оформленні документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України.

Наведене свідчить про необґрунтованість висновків митного органу про наявність розбіжностей в документах та непідтвердження усіх складових митної вартості.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України. Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів від 26 березня 2019 року, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що позивач придбав автомобіль за 6200,00 євро).

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження автомобіля позивачу продавцем нерезидентом - UAB MONDEGA (Вільнюс, Литва), або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Відповідач, зазначивши у спірному рішенні про проведення письмових консультацій з декларантом, не надав доказів того, що він їх провів у належний спосіб. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 05 квітня 2019 року №UA205110/2019/000372/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел... вартість - 10621,50 євро". Документи, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав, хоч у зв`язку із витребуванням таких документів суд оголошував перерву у судовому засіданні.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05 квітня 2019 року №UA205110/2019/000372/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 10621,50 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05 квітня 2019 року №UA205110/2019/000372/2 є необґрунтованими та безпідставними. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта. Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1921,00 грн., що підтверджуються квитанцією від 18 квітня 2019 року №40624798, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.2, 43).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРВІК" (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42315334) до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 05 квітня 2019 року № UA205110/2019/000372/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРВІК" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судові витрати у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено 26 червня 2019 року